ЗСУ знищили путінські С-400, Китай та Індія напружилися. Інтерв’ю з офіцером Крамаровим про критичні втрати ворога

До недавнього часу російські системи протиповітряної оборони С-400 "Тріумф" вважалися чи не найпотужнішими у світі. Втім, останні події показали, що це геть не так. Поблизу Євпаторії українські Сили оборони успішно знищили таку установку, а трохи раніше завдали шкоди іншій, що була встановлена на мисі Тарханкут. Під час цієї операції Україна фактично показала безпрецедентний результат та приклад, якого світ ще не знав.

Через це країна-окупант Росія несе колосальні матеріальні та іміджеві втрати. Так, один комплекс С-400 коштує 1,2 мільярди доларів. В РФ їх закупляють Китай та Індія, й останні події змушують їх хвилюватися – чи варто було так витрачатися на системи ППО, які так легко можна знищити? Про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL розповів офіцер резерву ЗСУ, військовий експерт Андрій Крамаров.

– 14 вересня поблизу Євпаторії в тимчасово окупованому Криму було знищено російську систему ППО С-400 "Тріумф". Раніше успішний удар по С-400 було завдано в районі мису Тарханкут. Як ви оцінюєте ці події?

– Тут питання щодо масштабів знищення. На мисі Тарханкут була знищена станція радіолокаційного спостереження. За різними даними, було знищено від двох до чотирьох пускових установок. Тут же фактично був повністю розгорнутий дивізіон комплексу С-400 вартістю 1,2 мільярди доларів, станції спостереження, транспортно-заряджальні машини.

Це був зенітно-ракетний дивізіон, який охороняв дуже важливий об’єкт стратегічного значення, який розташовувався в Євпаторії, – склад з боєприпасами. На ньому, зокрема, зберігаються ракети різних типів, в тому числі ракети С-300 та С-400. Отже, по ньому було завдано удару.

Удар був комбінований. Спочатку безпілотними літальними апаратами були знищені засоби спостереження. Це цілком можливо, адже малопомітний БПЛА може спокійно завдати доволі значного ураження радіолокаційній станції. Загалом це конструкція доволі чутлива, доволі ніжна. Отже, її було пошкоджено, після чого сам комплекс було "осліплено" і було завдано удару.

Повідомляється про багато вибухів. Імовірно, боєкомплект здетонував. Причому там розташовувалися, зокрема, й пускові установки С-300, які також можуть управлятися командним пунктом із дивізіону С-400. Тобто вони можуть об’єднуватись в одну систему.

Таке враження є фактично безпрецедентним. Тому що у другій фазі операції було завдано удару із застосуванням української крилатої ракети. Імовірно, це модернізований "Нептун". Відповідно крилата ракета є еталонною ціллю для таких комплексів.

В С-400 є проблеми з виявленням та ураженням наших ракет. Можливо, зіграло роль вдале поєднання дронів і крилатих ракет. Це величезна втрата країни-окупанта – як матеріальна, 1,2 мільярди доларів, так і колосальний репутаційний ризик. Адже, як мені відомо, цей факт дуже збентежив Китай і Індію, які закуповували ці комплекси С-400 в Росії.

– Дійсно, ще до широкомасштабного вторгнення "Тріумфами" лякали дітей. Вважалося, що це надсучасна, надпотужна зброя Росії. Виявилося, що це не так. Але скільки таких комплексів загалом є у ворога? Чи можна сказати, що можливості української армії настільки посилилися, що теоретично увесь запас "Тріумфів" може бути знищено?

– Весь запас знищити ми не можемо, тому що багато з них використовується навіть досі в глибині Росії для прикриття певних стратегічних об’єктів. Але щодо тих, що розташовані на тимчасово окупованій території України, ми показуємо доволі непоганий потенціал щодо їхнього знищення. Насамперед у тимчасово окупованому Криму, де ми проріджуємо систему ППО ворога в західній частині півострова. Це є абсолютно логічним, адже є підозри, що таким чином ми пробиваємо коридор через щит ППО противника для інших наших типів озброєння.

Скільки загалом є пускових установок, сказати важко. Один комплекс з командним пунктом, з радіолокаційною станцією може йти з 4-12 пусковими установками. Повідомлялося, що з моменту прийняття С-400 на озброєння російської армії було вироблено і поставлено понад 480 пускових установок.

Отже, пускових установок багато, але з такими масовими втратами ворог відчуватиме їхній дефіцит на території України. В Росії дуже велика територія. Вони не можуть просто все зняти й перекинути сюди. Вся їхня територія наразі й так не надто добре прикрита, м’яко кажучи.

Є питання щодо ефективності С-400 проти крилатої ракети, яка може летіти доволі низько і здійснювати атаку, наприклад, з моря. "Тріумф" тут показував себе не надто ефективним. Так, у 2017 році було завдано удар ракетами Tomahawk по російському військовому аеродрому в Сирії. Там нібито працювали в комбінації комплекс С-400 "Панцир" С1. При цьому вони пропустили 18 із 18 ракет.

– Питання щодо Чорноморського флоту. 14 вересня окупаційна влада заявила про чергову атаку на ЧФ з боку України із застосуванням надводних безпілотників. Це далеко не перша і, сподіваємося, далеко не остання така атака. Як ви можете оцінити втрати флоту окупанта за останній час? Наразі йдеться про катери, про патрульний корабель "Сергій Котов". Чи можемо ми сподіватися, що наші успіхи у знищенні Чорноморського флоту будуть ще більшими?

– Я думаю, наші успіхи зараз залежать лише від того, наскільки ми зможемо масштабувати наше виробництво морських дронів. Зрозуміло, що вони є у різних модифікаціях. Вони можуть нести залежно від дальності дії бойову частину від 100 до 450 кілограмів. Це дуже ефективна зброя. Наскільки відомо, як основу бойової частини в них використовують авіаційну бомбу ФАБ-100 або ФАБ-250.

Якщо така бойова частина з морським дроном, умовно, прилітає в бокову частину корпусу будь-якого корабля, то йому, як правило, будуть завдані критичні втрати.

За повідомлення Департаменту стратегічних комунікацій ЗСУ, 14 вересня було завдано шкоди одразу двом найновішим кораблям Росії, так званим патрульним кораблям. Ці кораблі закладалися в проєкт в 2016 році та були введені в експлуатацію в 2019-2021 роках. Були спущені на воду перші три кораблі. Четвертий мав бути спущений на воду 2022 року, загалом їх мало бути шість для всього флоту.

Можна сказати, що частково це унікальний корабель, тому що при тому, що йдеться про легкий патрульний корабель, на ньому є зенітна установка Тор-М2КМ, спеціальна модифікація зенітної установки Тор для прикриття кораблів від різних типів безпілотників, в тому числі розвідувальних або ударних.

Як повідомлялося, теоретично розглядалася можливість встановлення на ці кораблі навіть пускових установок "Калібрів" на 2 чи 4 ракети. Але поки що це розглядається як потенційна розробка.

Таким чином, я вважаю, що це більш ніж гарний результат. Фактично Україна – перша держава в історії, яка, не маючи жодного торпедоносця, змогла уразити підводний човен ("Ростов-на-Дону" в Севастополі. – Ред.), нехай і в сухому доці. Плюс також в сухому доці потоплено другий великий десантний корабель ("Мінськ". – Ред.). Видно, що вся надбудова, розташована над палубою, просто знесена вщент.

"Мінськ" – вже другий після "Оленегорского горняка". Росіяни використовували їх для логістики, для сполучення Новоросійську з портами, зокрема, з портом в Керчі. Намагалися навіть проходити в порт Маріуполя. Вони доставляли вантажі військового призначення. Це також значна втрата для ворога. Тим більше, що інші десантні військові кораблі вони зараз не можуть проводити крізь протоку Босфор.

Ба більше, кораблі проєкту "Мінськ" – це кораблі, які закладалися на верфі в Гданську ще 1983 року за Радянського Союзу. Зараз Росія не може будувати такого типу кораблі. Отже, це втрата безповоротна. А підводний човен, який є носієм "Калібрів", – це також дуже вагома втрата. Загалом перспективи росіян відновлювати такі великі дорогі проєкти можна оцінювати критично.