Вот вчера под вечер и сегодня утром наслаждалась новостями из экс-родного края, то есть из Свердловска (Должанска), Луганская область. Там с вечера горит догорает техника вражеская – целый поезд с цистернами горючего, который оккупанты везли на военные базы, что в ОРДЛО, пишет Елена Степова для "Информационного сопротивления".

Видео дня

Далее текст на языке оригинала.

Український "сокіл" видивився той потяг та гарненько в нього влупив. Горить гарно! А з пальним в ОРДЛО зараз важкувато, бо нафтобаза у Ровеньках, де зберігалося пальне, вже догоріла.

Залізничне сполучення до цього часу було найбезпечніше в ОРДЛО й саме воно тримало 70% військової логістики.

Я писала про це залізничне сполучення, яке досить гарно забезпечує окупантів та колаборантів саме пальним та важкою технікою – залізнична гілка з Ростовщини через КПП "Червона могила".

Оце нарешті наші "соколи" почали вивчати залізничні артерії окупантів. Це дуже гарна новина!

Але, от знаєте, сьогодні трошки не про логістику – є про що ще писати, підказувати та говорити – а трошки про суспільство ОРДЛО та війну.

Вчорашній вибух на залізничній колії просто підкинув місто. Паніка. Істерика. Селище, що біля місця де потяг очікував розвантаження, без вікон. Ну, як на пересічного мешканця України, то ця ситуація щоденна. Й не таке переживали й бачили. Й не такі ушкодження мають наші люди. Це називається війна.

Але, мене здивувала реакція мешканців ОРДЛО (Донбасу), який ми, Україна, бомбили усі ці роки. От перед очима пропливла уся пропаганда, де мешканці ОРДЛО заламували руці й волали, як же страшно жити, коли "укро-хунта дамбіт бамбас". А тут такий переляк на рівному місці.

Ну, бахнуло разок, ну, загорілося трошки. Це ж не КАБ, не Іскандер, не Калібр, не Орєшнік, банальне БПЛ, яке банально підірвало цистерни з паливом. Та в нас би на таке й не прокинувся б ніхто. А в Свердловську паніка, істерика, серцеві напади, усі бігають, волають, бояться спати лягати. Тю на вас три рази. Ті, кого "10 лет бамбили" мають не тільки на звук знати усі види прильотів, вибухів, виходів, входів, усі тональності моторів БПЛА, та інші військові знання, які має кожен українець.

Ось так й посипалась пропаганда. Бо, як пишуть самі мешканці "розбомбленного Донбасса" – "никогда такого звука не слышали, никогда такого не видели, никогда такого взрыва и страха не ощущали". Ніколи "штірлець" не був так близький до провалу.

Але продовжу таки про логістику.

За прикордонням ОРДЛО варто спостерігати, бо це основа логістики росії.

Ось, наприклад, той же Свердловськ (Довжанськ), який стоїть на кордоні з росією, тут найгарніші дороги, які росія не тільки ремонтує, а й розширює. Бо по цим дорогам йде техніка окупантів.

Траса Ростов-Луганськ, де серед потоку автобусів та цивільного транспорту їдуть ціли каравани військових авто, які везуть поранених та вбитих до Ростова, з Ростова везуть зброю та військових.

Я постійну пишу про це, бо це дуже важливо, особливо, коли десь хтось починає розповідати про скорий мир та вирішення усіх "російсько-українських" питань. Світ так й не наважився сказати слово "війна", але то таке.

Так ось, я бачу "бажання миру" на дорогах ОРДЛО. Наразі на Покровський та Краматорський напрямок росія перекидає дуже багато техніки, палива та живої сили. На Ростовщині знову після тривалої перерви підвищили виплати за підписання контракту.

Перше, що росія почала ремонтувати в ОРДЛО після зими, це дороги. Люди радіють, мовляв, ось як росія про нас дбає, але дороги ОРДЛО – це єдині артерії, які допомагають росії підгодовувати фронт.

На цей час вже прийнято новий проєкт по розбудові великого автобану, який обійде Свердловськ та дозволить вантажівкам рухатися швидше, – я ще напишу про це.

Пишу, бо ці факти та аналітика стають у нагоді українським "соколам". Легше літати, коли знаєш куди.

Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZ.UA поссылке...