Блог | О реактивных дронах-перехватчиках и их перспективах

Давайте обсудим их возможности, то, почему они могут быть значительно дешевле зенитных ракет, а также какие сложности и вызовы стоят перед этой системой, которая, как я полагаю, в ближайшие годы станет проблемой и для классических крылатых ракет

Далее текст на языке оригинала

Ми побачимо розвиток дешевих ударних технологій у вигляді реактивних дронів та малих крилатих ракет, побудованих як "міні-фламінго". Такі засоби як українські "Барс", "Пекло", "Рута" працюватимуть в небі, в якому літатимуть "Бандеролі", "Герань 4/5" та інші схожі засоби, які матимуть швидкості близько 500-750 км/годину, і їх ставка зроблена на швидкість.

Але всі вони мають один суттєвий недолік, який дає карт-бланш для їх протидії. Який, шановні читачі?

Правильно.

Реактивний двигун. Їх перевага та в результаті — це ж і їх недолік. Бо реактивний факел — це суттєва річ для виявлення та протидії.

Саме тому проти них настільки ефективна авіація. Радар, який супроводжує низьколеткі цілі, разом з датчиками інфрачервоного випромінювання легко фіксують реактивний факел над землею.

І ракета з ІЧ ГСН (інфрачервона головка самонаведення, - ред.) головою чіпляється за таку ціль впевнено.

Але клас малих крилатих ракет, які коштують 120-170 тисяч доларів, рубає бухгалтерію війни. Бо вартість ракет "повітря-повітря" починається від півмільйона доларів, звісно, якщо ви не знайшли десь на продаж партію майже списаного майна, яке пройшло реставрацію, там суми можуть бути меншими.

Чому ці ракети такі дорогі?

Є два параметри, які формують високу вартість таких ракет. Це — ІЧ ГСН в першу чергу. Це військова технологія, яка бачить інфрачервоне випромінювання за багато кілометрів. Вартість блоку ІЧ ГСН з керуючою електронікою стартує від 40 тис. доларів для ПЗРК, що працюють на відстані в 4-6 км, і доходить до сотень тисяч доларів для далекобійних ракет "земля-повітря" та "повітря-повітря". Якщо ж така голова має дублювальні системи наведення — то вартість ще більша.

Друга стаття витрат — це коштовний потужний реактивний двигун. Всі зенітні ракети — надзвукові. Їх двигуни, не дивлячись на невеликий розмір — неймовірно потужні. Вони розганяють ракету до великих швидкостей за секунди, а тягооснащеність таких ракет дозволяє набирати швидкість рухаючись по любому напрямку, суто внаслідок тяги двигуна та рулів керування. Такі двигуни коштують недешево. І навантаження на них — екстремальні. Вони випалюють своє пальне за секунди/хвилини, але за цей же час пролітають великі відстані на неймовірних швидкостях. Це спринтери, але за таке потужне серце приходиться відповідно і платити.

Коли ці два фактори поєднуються — вартість засобу становиться відповідною. Але і можливості такої ракети відповідні.

Питання — а чи вони потрібні для того, щоб ефективно перехоплювати малі крилаті ракети, чи достатньо засобу з менш вражальними характеристиками? І ось тут виходять реактивні дрони перехоплювачі.

Так, ІЧ ГСН на них ставити дорого. Але ти можеш поставити тепловізор, і він буде чудово бачити реактивний факел. Автор цього допису неодноразово супроводжував перехрестям прицілу біомасу на відстанях 2+ км за допомогою тепловізора Archer, який мав вартість між 10-15 тисячами доларів (в різні часи та в різних комплектаціях). Аля це була звичайна біомаса з температурою тіла, яка не мала в дупі реактивного факела (але хотілось би їм його туди засунути). Тепловізор, який зможе бачити реактивний факел за декілька кілометрів, буде коштувати менш як 10 тис. доларів. Це в декілька разів дешевше, ніж ІЧ ГСН для ПЗРК, які по суті ті ж 4-5 км і закривають. На тепловізор простіше поставити програму ігнорування теплових пасток. І тепловізор, на відмінність від ІЧ ГСН — може ще давати загальне відеозображення середовища.

Двигун такого реактивного дрона теж може бути суттєво дешевшим, меншим, і завдяки фюзеляжу з крилами, цей дрон зможе літати з суттєво меншою тягооснащеностю, ніж класичні зенітні ракети. Так, він не буде мати вражальних характеристик зенітних ракет, але йому цього може бути абсолютно достатньо щоб наздоганяти важчі малі крилаті ракети. На малі крилаті ракети росіяни ставлять двигуни вартістю в 30-35 тис. доларів. Реактивні дрони перехоплювачі можуть літати на суттєво дешевших та менших реактивних двигунах.

Це формує бачення функції того, чого ще не було у світі. Реактивний дрон-перехоплювач. З дешевим та масовим реактивним двигуном, з тепловізором, який чудово бачить факел реактивного двигуна на фоні землі, та, як я вважаю — з часом почне розвалювати клас класичних дозвукових крилатих ракет.

Які переваги в нього при протидії?

Як це не дивно, але в теорії такі засоби повинні бути ефективнішими під час поганої погоди. Там, де в туман, ти не бачиш в тепловізор звичайний "шахед" на відстані у 200 м, то з реактивним факелом — ти його побачив і при суттєво гірших умовах і зробиш автоматичне захоплення цілі. Тому росіяни, до речі, й активізують звичайні "звичайні шахеди" під час непогоди.

Які ж складнощі?

Це потреба існувати в системі, яка має набагато менше часу на реагування, ефективнішу взаємодію при супроводженні швидших засобів, та суттєво вищу вартість, як порівняти з класичними дронами-перехоплювачами. Хоча, як демонструють останні збиті "Герані-5" класичними дронами-перехоплювачами, які еволюціонують і далі — зарано їх списувати, вони теж будуть частково збивати реактивні цілі. Але крім дронів-перехоплювачів необхідна еволюція всієї системи виявлення-супроводження, бо без цього ніякий реактивний перехоплювач не буде ефективним.

Ну, і давайте висновки.

Ми заходимо в нову стадію технологічної еволюції меча та щита, формуючи нову реальність. І як мені вважається — ця нова реальність дасть по яйцях дорожчим та класичним засобам як ураження, так і протидії.