Блог | По имиджу Путина нанесен страшный удар

В Липецкой области сегодня ночью были мощные взрывы – горит и взрывается боекомплект на аэродроме противника после атаки украинских дронов. В Севастополе тоже было громко во время атаки украинских морских и воздушных дронов. В Курской области ночью сожгли колонну русских войск, а возможно и не одну.

Далее текст на языке оригинала

Колись (1939 року) всесильний маршал авіації нацистської Німеччини Герман Герінг заявив, що "жодна бомба не впаде на територію столиці Рейху!" Уже 1940 року союзники бомбили Німеччину, а 1941-го радянські бомбардувальники завдали символічного удару по Берліну. У 1944-му союзна авіація вже щосили утюжила гітлерівський рейх. А 1945-го Герман Герінг наклав на себе руки в Нюренберзькій в'язниці.

Похід в Курську область російської федерації нагадує перші атаки Берліна - шок, паніка, розгублене обличчя Гітлера (путіна), здивування російських провладних "воєнкорів" у соціальних мережах - "хто б міг подумати два з половиною роки тому, що ворог окупує частину Курської області?"...

На сьогоднішній день операція сил оборони України на кордоні Сумської та Курської областей явно вдалася. Протягом двох-трьох днів зайнято понад 400 кв. км російської території, захоплено десятки полонених, узято під контроль газовимірювальну станцію "Суджа", що забезпечує перекачування російського газу в Європу. 

По іміджу путіна завдано страшного удару. Батько нації, безкомпромісний диктатор, ворог сатанізму, цар всієї Русі, який розмовляє на рівних із самою Америкою, отримав образливий ляпас по носі від української армії, яку російський Генштба давно списав в утиль у своїх переможних зведеннях.

Що ж відбувається в Курській області?.. 

Перше: українські військові вперше після невдалого осіннього контрнаступу 2023 року продемонстрували, що ще здатні на сміливі, раптові та результативні операції. 

Друге: виявилося, що російський монстр справді стоїть на глиняних ногах - кордон у Курській області охороняли ріденькі заслони прикордонників і строковиків, які вирішили за краще якнайшвидше здатися, ніж битися до останнього за інтереси Кремля. 

До речі, розпіарений кадировський "Ахмат", поставлений прикривати держкордон у Курській області, драпанув першим, і це більш ніж символічно - інші путінські сателіти так само швидко його зрадять.

Третє: могутня російська імперія, як виявилося, не має резервів для купірування прориву двох-трьох бригад ЗСУ - всі сили і засоби задіяні на Донбасі, і воювати за росію-матінку в Курській області банально нікому. 

Фактично, вся міць Росії сьогодні тримається на роздутому багатстві Москви і Пітера, на залишках експорту нафти і газу, на радянській ядерній спадщині, і немає більше нічого - навіть однієї зайвої дивізії для захисту Москви від Пригожина, і Курська від ЗСУ.

Що буде далі?..

Ніхто не знає планів українського командування. У російських провладних пабліках ламають голову - чи підуть українці на Курчатов, щоб захопити Курську АЕС і обміняти її потім на Запорізьку станцію (сміливий план), чи будуть відтягувати російські військові ресурси в захопленому прикордоння, полегшуючи тим самим оборону Донбасу та покращуючи позиції України на ймовірних переговорах.

У будь-якому разі успіх обох сторін залежить від наявності ресурсів і сміливості військових планів. Якби в української сторони було в запасі десять вільних бригад, ЗСУ цілком могли б розвинути успіх і окупувати (звільнити) всю Курську область, кардинальним чином змінюючи зовнішньополітичну ситуацію (і внутрішньоросійську зокрема) напередодні ймовірних переговорів про закінчення війни. 

Найімовірніше, таких резервів у сил оборони України немає, як, утім, немає резервів і у Кремля.  Перемогти в цій схватці може не тільки більш витривалий і терплячий, але й більш сміливий і креативний. Хтозна, може українські солдати завтра раптом опиняться біля стін Кремля?... І що тоді буде з Путіним і його режимом?.. 

Шляхи господні несповідимі.