Блог | Путин объявил новую цель "спецоперации": что ждать?
На разі у нас два моменти: один — гарний, другий — не зовсім.
Перший — не зовсім. У нас дуже складна обстановка на луганському напрямку навколо Лисичанська складається. Там ми тримаємо оборону. Дуже важко.
А другий — це перемога по завершенню операції на острові Зміїний і взяття під вогневий контроль частини акваторії Чорного моря, пише Олег Жданов для nv.ua.
Путін 30 червня оголосив про чергову мету "спецоперації". Це ж і є політичне завдання на цьому етапі війни — захопити Луганську та Донецьку області в межах адміністративних кордонів. Про це він і говорить. Тому там сьогодні і зосереджені основні зусилля збройних сил РФ. І вони давлять усіма силами, не рахуючись із втратами, щоб захопити ці дві області.
Щодо ракетних ударів, якими останній тиждень путінська військова машина накрила майже всю Україну, то це вже стратегічний умисел. Ракетні удари — це концепція примушення України до капітуляції. Путін намагається розхитати суспільство, щоб ми здалися і не чинили спротив його армії.
Ракет у РФ, на жаль, багато. І там ще така ситуація: якщо закінчується одна номенклатура ракет, то вони дістають іншу номенклатуру. Тут головне питання, щоб наше керівництво спрацювало швидко і ефективно з нашими партнерами в плані отримання засобів протиракетної оборони. Там же триває розмова і про NASAMS, і про IRIS, і про PATRIOT.
Тому треба вирішувати питання, щоб нам якомога швидше передавали ці комплекси. Щойно ми все це отримаємо, це значно посилить нашу ППО, і тоді можливість по збиттю цих ракет буде набагато більшою. Тоді зусилля путінського шантажу ракетами будуть марними: вони пускатимуть по нам ракети, а ми їх будемо збивати.
Окрім того, куди битимуть російські ракети, українців хвилює, що робиться біля північного кордону країни. А там триває спектакль, який розігрує Лукашенко, самопроголошений очільник Білорусі, перед Путіним.
Назва цього спектаклю "Лукашенко готується до війни, але він ще не готовий". Оце головна його мета. Чому? Бо, з одного боку, він начебто готує армію, але навіть не спромігся призвати військовозобов'язаних, щоб провести з ними збори. Обмежився тільки врученням повісток і відмічанням тих, кому вручили повістки, у військкоматі. До того ж, Лукашенко віддає боєприпаси і техніку довгострокового зберігання ЗС РФ. Той, хто збирається завтра наступати, сьогодні не буде віддавати третій стороні боєприпаси і техніку.
Так що загроза втручання білоруської армії в війну я би залишив на рівні 50 на 50.
