Блог | Удар по "ЗапСибНефтехиму": Украина комплексно уничтожает глубинный сырьевой фундамент РФ
Будьте первыми в курсе главного – подпишитесь на Новини на OBOZ.UA в Google
Удар по Тюменской области освещался в СМИ и ТГК как-то неоднозначно. Просто далеко, 2200 километров, какой-то "ЗапСибНефтехим", который вовсе не НПЗ, но входит в "Сибур". Поэтому нужно возвращаться к анализу не только атак петухов, но и того, по чему мы нанесли удар. И какую логику я в этом вижу.
Далее текст на языке оригинала.
Це звісно планова ціль, хоча і вперше вражена. Ми плавно б'ємо по НПЗ, заводах ОПК та нафтогазовій галузі. І найновіший (запущений лише 6 років тому) ЗапСибНефтехим не просто переробляє газ, а це ключовий гігант виробник пластику, поліпропілену та поліетилену на росії! В 2018 році, коли було найбільше будівництво – його будували одночасно аж 28 ТИСЯЧ ЛЮДЕЙ! Це найбільший завод в своєму класі, його доля наче і складає 40-50% ринку, але решта заводів в сукупності зможуть дати лише половину того, що потрібно болотам.
Вразили там не просто якусь адмінбудівлю чи склад, а центральну газофракціонуючу установку! Це найголовніший вузол, без якого весь цей гігант просто зупиняється, створюючи класичний ефект вузького горла. Бо ЗапСибНефтехим це не НПЗ, де роблять дизель чи бензин для танків. Це сировинна основа всього російського ОПК та цивільної промисловості.
Пластик, етилен та поліпропілен сьогодні потрібні армії ворога не менше за солярку. Без них немає корпусів для БПЛА, деталей для 3D-друку, герметичних контейнерів під ракети та снаряди, спеціальної ізоляції для військової електроніки, зв'язку та РЛС, і навіть елементів бронежилетів. Коли горить така установка, випуск спецмарок полімерів зупиняється на місяці.
І тут починається найцікавіше – ефект доміно для їхньої нафтогазової галузі. ЗапСибНефтехим забирає супутній нафтовий газ прямо з родовищ Ханти-Мансійського та Ямало-Ненецького округів. Якщо Тобольськ зупиняє прийом сировини – сибірські ГПЗ змушені або спалювати газ у факелах (якраз на відео зліва горить з максимальним тиском), або примусово скорочувати його прийом. А це означає одне – нафтовим компаніям доведеться приглушувати або зупиняти самі нафтові свердловини в Сибіру.
Замістити ці обсяги болотам нічим. Всі інші їхні заводи, як-от Нижньокамськнафтохім, Казаньоргсинтез чи Газпром нефтехим Салават, і так працювали на межі потужності. Їхнього вільного резерву не вистачить навіть на десяту частину від того, що випало в Тобольську.
І я не просто так перерахував цих три заводи. Їх набагато більше за останній місяць, і всі вони пов'язані з виробництвом пластику. Ми планомірно доходили до цього гіганта, і нарешті дійшли)
Китай є найбільшим світовим виробником полімерів (понад 30 млн тонн поліпропілену та 30 млн тонн поліетилену на рік). Обсяг у 2,5 млн тонн, який випускав ЗапСибНефтехим, для Пекіна є порівняно невеликий. Але всеодно порівняйте масштаби всього Китаю, та одного заводу.
Надію на Китай теж можна відкласти. Пекін фізично має пластик, але перекинути мільйони тонн вантажу через заблоковані залізниці Східного полігону практично неможливо. Плюс спеціалізовані марки під оборонку вимагають тривалих випробувань, а розрахунки блокуються китайськими банками через острах санкцій.
А головне – цей удар не поодинокий. Якщо подивитися на картину за останній місяць, ми планомірно вибиваємо весь їхній нафтохімічний кластер. Згадайте прильоти по Нижньокамськнафтохіму в Татарстані, зупинку Газпром нефтехим Салават у Башкортостані, удари по промзонах Уфи та Омська. Сили оборони України комплексно нищать не лише паливні баки росіян, а й глибинний сировинний фундамент, на якому тримається їхній ВПК. І Тюмень за 2200 кілометрів чітко показала, що недосяжних тилів для нас більше немає.
