УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Віктор Каспрук
Віктор Каспрук
Політолог, журналіст-міжнародник, публіцист

Блог | 150 днів з часу широкомасштабного російського вторгнення: Україна не програла Росії

150 днів з часу широкомасштабного російського вторгнення: Україна не програла Росії

150 днів з часу широкомасштабного російського вторгнення в Україну – є дуже сумною датою для всіх українців. Адже рівно стільки ми перебуваємо в стані неоголошеної війни Росії з Україною, і кожен новий день приносить нам все нові втрати не тільки на фронті, а й серед мирного населення.

Можна сказати, що допомога Сполучених Штатів буквально витягнула Україну з “того світу", оскільки якби не така потужна підтримка з боку наших американських союзників, то протриматися більше кількох тижнів в цьому нерівному протистоянні з більш потужним, і на початку, більш оснащеним зброєю ворогом, у нас не було шансів.

Тепер можна впевнено сказати, що в України з’явився шанс не тільки вистояти, але й часом і перемогти свого противника – Московщину.

Можливо, що хтось може закинути, що не дивлячись на те, що допомога від Сполучених Штатів надходить дійсно велика, проте, відсутність далекобійних ракет, не дозволяє українцям швидко відкинути противника з усіх захоплених після 24 лютого 2022 року українських територій.

З одного боку це дійсно так, але ця війна наочно показала, що на кін поставлено не лише виживання України, як незалежної держави, а й існування самої західної цивілізації і встановлення світового порядку, яким він буде після закінчення російсько-української війни.

Хочеться нам це визнавати, чи ні, але це так. Тому у цьому надзвичайно жорстокому протистоянні з Російською Федерацією, наші союзники мусять прораховувати і враховувати усі можливі варіанти, і не мають допустити жодного пробою. Щоб раптом не виникла ситуація, яку потім буде надзвичайно важко відіграти назад.

Вашингтон сьогодні застосовує проти Москви єдино правильно тактику поступового удушення противника, не роблячи при цьому різких кроків, які могли б спровокувати її на непродумані конфронтаційні рішення.

За ці 150 надзвичайно важких для усіх нас днів, Україна показала, що вона заслуговує на підтримку і повагу цивілізованого світу.

Скоріш за все, ситуація з визволенням окупованих Росією територій Української держави буде розвиватися нелінійно. З постачанням з США до України важкої артилерії – HIMARS, встановився відносний паритет на фронтах бойових дій. Наскільки довго може протривати подібна ситуація, це вже дещо інше питання.

Україна не здалася Росії, і здаватися не збирається. Питання в тому, чи встигнуть ЗСУ повністю звільнити окуповану Херсонщину і частину Запорозької області до осені, чи це буде відкладено до весни 2023 року.

Можливість досягнення з Російською Федерацією мирної угоди поки що не проглядається. Оскільки Москва весь час висуває умови, котрі є абсолютно не прийнятними для України. Путін хоче капітуляції України, в якій би формі це вимога від них не озвучувалася.

Визнання загарбаних Москвою українських областей спірними територіями, як це бачиться Путіну, це не шлях до миру, а до ще більшої конфронтації. Адже Київ стояв і стоятиме на тому, що Україна була і має перебувати у тих своїх кордонах, які вона мала на 1991 рік. І від цього ми не збираємося відступати.

Тому для нас підписання мирної угоди з Росією можливе лише у тому випадку, коли Російська Федерація вийде з усіх окупованих за останні роки територій України.

Роблячи проміжний підсумок з цього довготривалого протистояння з агресором Росією можна сказати – Україна його не виграла, але й не програла.

У визвольній війні українського народу з російськими колонізаторами переможе той, у кого більша мотивація, моральний дух і воля до перемоги. Усе це є в українців, а московити вже потроху починають розуміти, до чого у підсумку здатна призвести їх ізоляція від світової цивілізації, якщо Путін продовжуватиме й далі реалізовувати своє злочинне бажання – знищення України.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...