А як же "своїх не кидаємо"? Окупантів позбуваються на полі бою і пачками викреслюють зі списків на обмін
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
![армія Росії обмін полоненими](https://i.obozrevatel.com/news/2023/12/27/filestoragetemp9.jpg?size=1944x924)
Незважаючи на обіцянки російської влади дати "фантастичні пільги та гарантії" тим, хто вирушить воювати з українцями, реальність виявилася зовсім іншою. Для путінського режиму всі росіяни – просто ресурс. А ось кількість втрат ЗС РФ владу не хвилює, ба більше – свої ж цинічно кидають і поранених, і тих, хто потрапив у полон. Відпрацював своє? Давай до побачення.
Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZ.UA.
Як окупанти допомагають захисникам України "кришити" своїх
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну втрати армії країни-агресора сягнули вже понад 355 тис. осіб – такі дані Генерального штабу ЗСУ. Цікаво, що з кожним днем фіксується дедалі більше випадків, коли нашим захисникам допомагають ...окупанти.
За словами співрозмовника OBOZ.UA у розвідці, зараз дійсно з'явилося багато доказів, як військовослужбовців армії РФ, відправлених на злочинну війну, на полі бою кидають свої ж товариші по службі.
"Завдяки безпілотникам Сили оборони України фіксують такі ганебні для російської армії факти, які вже набули масового характеру. Отже, всі спроби противника переконати росіян, що все це "неправда" і "робота ЦІПСО", вже зведено нанівець. Росіяни справді кидають своїх. Причому не лише загиблих, а й поранених, і навіть поки що цілих", – поділився офіцер.
За його словами, рекордну кількість таких випадків зафіксовано у Донецькій та Запорізькій областях.
Про те саме говорять і в СБУ. "Росіяни своїх... ще й як кидають! Саме таку картину спостерігали спецпризначенці Центру спецоперацій "А" Служби безпеки України після ювелірного влучення дрона-камікадзе у трьох окупантів", – зазначили в Службі.
Захисники України справді публікують підтверджувальні відео, де видно всю суть окупаційної армії. І їх добре подивитися б тим росіянам, які тільки збираються на війну.
Брати у свої руки
Не краще ставлення путінського режиму і до своїх солдатів, які потрапили в полон. Дійшло вже до того, що український проєкт "Хочу жити" пішов на безпрецедентні заходи і 26 грудня вперше виклав список військовополонених, яких Росія не хоче забирати.
І це лише частина військовослужбовців окупаційної армії, яких представники РФ викреслювали зі списків на обмін.
"І незважаючи на те, що в Україні багато разів заявляли про готовність повернути додому російських військовополонених – закликаючи провести обмін "усіх на всіх", пропонуючи репатріацію тяжко поранених військовополонених та повернення полонених багатодітних батьків, – цього так і не сталося. Росія наполегливо ігнорує ці ініціативи", – повідомили у проєкті.
Це є злочином з боку російських командирів, які за статутом зобов'язані вживати заходів щодо звільнення військовослужбовців відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. Але де Росія і де право/закон? Питання риторичне.
У соціальних мережах та месенджерах росіяни зізнаються, що незважаючи на всі спроби домогтися обміну та численні звернення до міністерства оборони РФ – "все як у глуху стіну".
У РФ немає окремого органу, який займався б військовополоненими, а також пошуком зниклих безвісти і загиблих солдатів. А їхні родичі одержують від військкоматів цинічні відписки.
Тому дружини, матері та сестри російських військовополонених почали самостійно шукати їх в Україні. Ба більше, громадянки РФ навіть створили організацію "Наш Вихід", яка має допомогти в усіх цих питаннях.
Серед засновників організації Ірина Криніна – дружина російського військовополоненого, консультантка проєкту "Хочу жити". Вона й інші засновниці також ставлять собі за мету "розбудити" російське суспільство, звернувши його увагу на необхідність відновлення обмінів військовополоненими та виведення військ із території України.
27 грудня у "Наш Вихід" з'явився канал у Telegram. І туди вже почали звертатися родичі окупантів, які зникли в Україні.
Однак це напівзаходи. Важливо, щоб росіяни вимагали від своєї влади згоди на негайний обмін.