Армія Путіна може по-новому застосувати сотні "Іскандерів": інтерв’ю із Жироховим

За даними розвідки, країна-агресор Росія накопичила понад 800 точних ракет, серед яких "Іскандери", "Кинджали", "Калібри" тощо. Не виключено, що цілями для них мають стати об’єкти енергетичної інфраструктури нашої країни. Якщо це так, вісім сотень ракет – це мало чи багато? Зважаючи на досвід минулого року, можна сказати, що це не критична величина. Так, у жовтні 2022-го ворог двічі завдав по Україні масованих ракетних ударів, в кожному з яких використав близько 100 ракет, втім до масштабного блекауту це не призвело. Водночас цьогоріч окупант може змінити тактику й спробувати "вибити" енергетичні об’єкти в 1-3 областях.

Щодо потенційної загрози з боку союзника Росії Білорусі, то нині вона мінімальна. Необхідне для наступу угруповання Кремль може зосередити на кордоні за три дні, проте це буде неможливо приховати від розвідки – української та західної. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив військовий експерт Михайло Жирохов.

– На українсько-білоруському кордоні поблизу автодоріг з’явилися банери-звернення до білорусів, на яких написано: "С рашистами вместе станешь грузом 200". Ми вже давно не говорили про білоруський напрямок, про небезпеку звідти. Як ви вважаєте, чи варто сьогодні звернути увагу на Білорусь?

– Насправді ці банери з’явилися ще у квітні 2022 року, відразу після звільнення Чернігівської області. Це була така фішка прикордонників. Щодо загроз із боку Білорусі, то наш Генеральний штаб постійно тримає руку на пульсі. На прикордонні зібрано достатню кількість сил та засобів для того, щоб відбити принаймні першу атаку білорусів та росіян, якщо вона там буде.

Звісно, сформовано план оборони. Принаймні місцеві військові, командування, яке відповідає за цей напрямок, постійно наголошує, що повторення 24 лютого 2022 року, коли вже на перший день війни під Черніговом були російські війська, – такого вже не буде.

Буквально щотижня тут буває генерал Наєв, який відповідає за оборону цієї ділянки фронту. З останніх його заяв відомо, що нині виставлено 500 тисяч протипіхотних та протитанкових мін, яких буде достатньо, щоб затримати можливі удари з Білорусі. Щодо росіян, то тут сказати важко, тому що достатнього угруповання наразі не зібрано ані в Брянській, ані на території Білорусі.

– Чи є у вас інформація про те, скільки військових налічує сьогодні власне білоруська армія, в якому обсязі вона може бути підсилена російською армією?

– Білоруська армія перебуває в місцях дислокації. Її підсилення на нашому кордоні немає. Росіян у Білорусі практично немає. Більшість техніки та особового складу виведена в Росію і далі на фронт. Навіть опозиційна мережа "Беларускі Гаюн" не фіксує присутності росіян у Білорусі в "товарній кількості".

Водночас загроза з північного напрямку не нульова. Тому що за останні роки росіяни відпрацювали механізм перекидання великих обсягів війська за допомогою військово-транспортної авіації. Тому ударне угруповання може бути сформоване протягом 3-4 днів. Звісно, що це не залишиться непомітним для нашої розвідки, звісно, ми отримаємо західні розвіддані. Тому концентрацію військ на цьому напрямку буде неможливо приховати.

– Якщо подивитися по периметру нашої країни, варто згадати також і про Придністров’я. Чи правильно, що ми не звертаємо великої уваги на угруповання російської окупаційної армії, що базується там?

– Так, це правильно, тому що це угруповання не представляє жодної загрози для України, незважаючи на те, що там перебувають російські "миротворчі" війська. Вони не боєздатні. Протягом останніх років туди почали набирати контрактників із місцевого населення. Фактично з 2014 року в них немає ротації офіцерського складу. До 2014 року, згідно з домовленістю, Україна з певною періодичністю пропускала деякі військові вантажі для бази РФ в Придністров’ї. Зараз, звісно, цього немає. З 2014 по 2020 роки росіяни намагалися проводити ротацію через Молдову та Румунію. Тобто військові прилітали як цивільні, прибували до Придністров’я і там проходили ротацію.

Наразі росіяни не мають можливості перекинути туди ані важку техніку, ані зброю. Щоправда, зброї там вистачає. Але я особисто не вважаю, що з Придністров’ям є якісь проблеми і звідти може бути якийсь наступ. Можливі провокації, про це говорять військові, які стоять там на кордоні, або чогось серйозного, масштабного там бути не може.

– Стало відомо, що країна-окупант Росія накопичила понад 800 ракет більш високої точності, зокрема, "Калібрів", "Іскандерів" тощо. Чи вважаєте ви, що можлива масована атака, зокрема, на столицю нашої країни? Чи є небезпека чогось на кшталт того, що відбулося під час атаки ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня, коли одночасно було запущено 5000 ракет і система ППО "Залізний купол" просто не впоралася із цим навантаженням?

– У росіян є досвід 2022 року, коли вони атакували нашу енергетичну інфраструктуру. Україна більша за масштабом країна, аніж Ізраїль, тому 800 ракет – це не так вже багато. Ми пам’ятаємо, як у жовтні минулого року вони випускали по 100-120 ракет за один раз. Тобто 800 ракет – це фактично вісім масштабних пусків.

Водночас змінився асортимент ракет. Більшість з них – це "Іскандери". Вони не можуть вражати цілі на великій дальності. Наприклад, вони не можуть дотягнутися до західних чи центральних регіонів. Їхня дальність досить обмежена. Тому ці ракети несуть загрозу передусім для прифронтових областей – Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської, Харківської.

При цьому ракет повітряного базування, які мають дальність 2,5-3 тисячі кілометрів, досить небагато порівняно з тим, що було минулого року або станом на лютий 2022 року.

Звісно, росіяни будуть намагатися змінити тактику. Минулого року вони намагалися знищити всю систему одночасно, у всіх областях України, і це їм не вдалося. Масштабного блекауту в нас не було. Тому я вважаю, що вони зосередяться на вибиванні енергетичної інфраструктури в якійсь одній, двох або трьох областях. Тому що цього запасу ракет для масштабних нальотів явно недостатньо. І такий підхід, на жаль, може бути ефективним.

Але думаю, що наш Генеральний штаб це розуміє, тому може перекидати системи ППО на прикриття конкретних областей, якщо виникне така необхідність.