УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Армія Путіна не здатна на рішучий наступ й обрала Торецьк для головного удару. Інтерв’ю з військовим експертом Сунгуровським

4 хвилини
148,9 т.
Армія Путіна не здатна на рішучий наступ й обрала Торецьк для головного удару. Інтерв’ю з військовим експертом Сунгуровським

Той факт, що російська окупаційна армія концентрує основні зусилля на східному фланзі фронту, свідчить про те, що ворог не має достатніх резервів для того, аби піти в рішучий наступ стратегічного рівня. Армія РФ намагається відволікати Сили оборони на південні та північні ділянки фронту й одночасно концентрувати сили на сході, а саме – на Торецькому напрямку. Тут ворог хоче розширити плацдарм задля досягнення мінімальних цілей своєї "СВО".

Співвідношення сил України та Росії наближається до паритету, але для того, щоб ЗСУ могли піти в наступ, західні союзники повинні надати Україні саме такі сили та засоби – не для оборони, а для натиску. Тим часом у Кремлі чекають на вибори у США та сподіваються позбавити нашу країну прихильності партнерів.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив директор військових програм Центру Разумкова, військовий експерт Микола Сунгуровський.

– Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський відвідав підрозділи, що воюють на сході, і заявив, що інтенсивність бойових дій знизилася, але лінія активного фронту збільшилася. За його словами, наразі головна проблема – комплектація підрозділів вмотивованими та якісно підготовленими військовослужбовцями, необхідні засоби РЕБ та ППО. Водночас головком зауважив, що "на нашому боці є перевага у кількості та якості бойових коптерів, насамперед бомберів та FPV-дронів". Чи погоджуєтеся ви з такими оцінками ситуації, що склалася на фронті? Які цілі може ставити ворог?

Відео дня

– Те, про що сказав Сирський – констатація факту, тієї ситуації, яка зараз склалася на фронті. Питання лише в тому, до чого буде вдаватися ворог.

Як я бачу ситуацію? Ми спостерігаємо велику активність на східному напрямку та відволікаючі дії на півдні і півночі, але все залежить від того, які резерви є у ворога і які в нас. Якщо б у ворога були достатні резерви, то та стратегія, яку вони використовують, – удари на кількох напрямках – була б схожа на пошук слабких місць і свідчила б про те, що вони здатні перетворити тактичні успіхи на стратегічні. Тобто вони були б здатні стягувати на обраному напрямку резерви і здійснювати рішучий наступ.

Але виявляється, що резервів у ворога недостатньо, так само як їх недостатньо і в нас. Власне, про це і сказав Сирський: найбільша проблема – це комплектація особовим складом і технікою. Адже війна ведеться спроможностями, а це комплексна величина, яка залежить і від наявності особового складу, і від його навченості, і від наявності в руках зброї.

За цими показниками у нас наразі склався приблизний паритет, хоча у засобах ураження, особливо в повітрі, ворог нас переважає. І в цьому наша проблема. Саме тому Сирський говорить про те, що нам потрібно зміцнити ППО.

Проте все одно поки що йдеться про паритет, а не про перехоплення ініціативи у ворога і не про перехід до контрнаступу. Думаю, перейти до контрнаступу ми зможемо лише тоді, коли наші партнери нададуть допомогу саме для цього – не для оборони, а для наступальних дій, а також коли ми зможемо забезпечити відповідні резерви. Адже це зовсім інші завдання, які потребують зовсім інших спроможностей.

Армія Путіна не здатна на рішучий наступ й обрала Торецьк для головного удару. Інтерв’ю з військовим експертом Сунгуровським

– За повідомленнями Генерального штабу ЗСУ, ворог суттєво активізувався на Торецькому напрямку. На думку американського Інституту вивчення війни, йдеться не про хаотичну активізацію, а про частину оперативного задуму ворога. Там припускають, що ворог планує досягти успіху в районі Торецька, а потім просунутися або до Часового Яру, або до Покровська. Чи вважаєте ви, що дійсно може бути якийсь особливий план?

– Плану тут поки що немає. Але за відсутності достатніх резервів ворог змушений концентрувати свої зусилля на одному напрямку. Схоже, що саме цей напрямок ворог обрав, щоб розширити плацдарм і звідти досягати своїх мінімальних цілей – виходу на адміністративний кордон Донецької області.

– Ви сказали, що на півдні і на півночі ворог проводить відволікаючі дії, в той час як головні зусилля сконцентрував на сході. А чи можуть Сили оборони скористатися цим, досягти успіхів саме на цих ділянках фронту?

– Це вже задум Генерального штабу.

– Але чи можна використати цю ситуацію на нашу користь?

– Одного разу ми вже скористалися такою можливістю під Харковом і під Херсоном. Але й ворог також вчиться на своїх помилках. Отже, тут питання в тому, хто кого переграє.

Армія Путіна не здатна на рішучий наступ й обрала Торецьк для головного удару. Інтерв’ю з військовим експертом Сунгуровським

– Чи погоджуєтеся ви з думками, що протягом місяців, які залишилися до виборів в США, Путін намагатиметься досягти якнайбільшого успіху на українському фронті, найбільших територіальних досягнень, щоб мати хороші карти на руках тоді, коли, можливо, зміниться глава Білого дому. Чи припускаєте ви, що тут є певний взаємозв’язок?

– Так, звичайно. Путін ставив перед собою такі цілі – ослабити Захід, зруйнувати єдність Європи і США, блокувати військову допомогу Україні. А для цього потрібно скористатися процесами виборів у цих країнах, приходом до влади якщо не прихильників Кремля, то принаймні якихось нейтральних осіб, які могли б загальмувати процес надання Україні допомоги.

Якщо це не виходить, залишається навіть не вікно, а кватирка можливостей. І Путін, звичайно, намагається нею скористатися.