Блог | Азовське море та Крим стали Путіну поперек горла
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Азовське море та Крим перетворилися для Росії з активу на пасив. Концепція змінилася – Трамп більше не "Соловей-розбійник", але тепер США розпочали війну на знищення з Міжнародним кримінальним судом. 9 країн Європи закликали позбавити МОК фінансування через проросійську позицію.
Мабуть, головна подія останніх днів, останнього тижня – це успішна атака Збройних сил України на тіньовий російський флот в Азовському морі. Фактично Збройні сили України успішно заблокували все судноплавство в Азовському морі. Давайте подивимося відео.
Ми бачимо зараз, що відбувається. Ми бачимо, як відбувається ця атака. Дійсно, по суті, йдеться про фактичну блокаду Криму. Бо через сухопутний коридор уже вкрай небезпечно перевозити товари та бензин. Ну а ось ми бачимо те, що відбувається.
Звісно, Росія заявляє, що нічого страшного не відбувається, ніякої загрози розливу нафти немає. Але водночас ми бачимо, що відбувається насправді. Ось, будь ласка, як "немає" розливів нафти. І ось як "немає" жодного забруднення. Це помітно. Давайте послухаємо коментар.
"Ця операція, якщо коротко, дуже успішна. Йдеться про численні малі судна, які в буквальному сенсі виснажуються сьогодні день за днем. Не рахував їх особисто на пальцях – 116 чи ні, – але є відеопідтвердження, які надходять суцільним потоком.
Якщо в Росії терміново не знайдуть протиотрути, а поки що немає підстав вважати, що вони її знайдуть, то вся ця система переправ через Азовське море, по суті, завалиться. Тут успіх великий і очевидний. Очевидна й безсилість Росії. Найважливіший російський напрямок вибуває з гри прямо на очах.
Їм доведеться шукати альтернативи. Альтернатива – обійтися без Азовського моря, перевозити те, що можна, суходолом. А перевозити суходолом – означає перевозити територією України, власне. Це величезний ризик: ризик знищення тих самих бензовозів і поїздів. Проблеми дуже великі й очевидні.
"Тобто ми бачимо, що справді, поряд із знищенням НПЗ і бензиновою кризою, це стало найсерйознішою проблемою для Путіна.
Взагалі, якщо говорити про те, що відбувається, то відбувається досить фундаментальна річ, яка серйозно змінює і політичну ситуацію, і військову ситуацію, і ситуацію в суспільній свідомості.
Адже було два предмети путінської гордості. Спочатку – "кримський консенсус", окупація Криму, "повернення Криму в рідну гавань". Це перша гордість. А друга гордість Путіна – те, що Азовське море стало внутрішнім морем Росії.
Ну а тепер ми бачимо, що й та, й інша гордість стали Путіну поперек горла. І Крим, і Азовське море з активу, який Путін зараховував до свого правління, перетворилися на очевидний пасив.
Який сенс у тому, що Путін контролює Крим, якщо він не може його захистити? Який сенс контролювати, перебувати в Азовському морі, якщо ти не можеш захистити там судноплавство? Це очевидний тягар.
Зрештою, ми бачимо, що зараз відбувається, по суті, вже значною мірою блокада Криму. Ні, звичайно, ще не повна, але справа рухається саме до блокади Криму.
Тепер перейдемо до вчорашнього повідомлення. Вчора ми з вами говорили про те, що Трамп перетворюється на Солов’я-розбійника. Ну ось, тепер концепція різко змінилася. Не минуло й доби, як усе стало зовсім інакше.
Трампу набридла роль Солов’я-розбійника. І тепер він, я не знаю, у кого вирішив перетворитися, але зараз уточнимо. Він вирішив не брати плату за прохід кораблів через Ормузьку протоку. Тобто ідея розбагатіти за рахунок пограбування суден, що проходять, за прикладом Солов’я-розбійника – брати 20 % від вартості вантажів – протрималася, виправте мене, якщо я помиляюся, менше доби.
Трамп – істота примхлива, мінлива, нестала. Тому буквально менше ніж через добу він сказав: ні, все, він цього робити не буде. Він заявив: "Нафта тече як ніколи раніше завдяки неймовірній могутності збройних сил Сполучених Штатів Америки. Ормузька протока відкрита для судноплавства всіх країн, крім Ірану. Тому ми вводимо повну блокаду лише щодо суден, що виходять з іранських портів або перевозять будь-які вантажі, пов’язані з Іраном".
І знову-таки так скромно заявив, що збирається замінити 20-відсотковий збір на відшкодування витрат Сполученим Штатам торговельними та інвестиційними угодами з країнами Перської затоки. "Це будуть величезні гроші", – вважає Трамп.
Але якщо мова йде про конкретні двосторонні угоди між Сполученими Штатами Америки та країнами Перської затоки, погодьтеся, це вже інша справа. Тут Трамп уже не Соловей-розбійник, а, загалом, торговий партнер. Ну, напевно, це можливо.
Але знову-таки це дуже характерно: сьогодні так, завтра так. Я не знаю, скільки на цих коливаннях, на цих вербальних гойдалках Трампа заробило його найближче оточення. Бо очевидно: після заяви про те, що він збирається стати Солов’єм-розбійником, ф’ючерсні ціни на нафту злетіли. Це факт, очевидно. Після того як він сказав, що ні, тепер він не Соловей-розбійник, а щось середнє між Робін Гудом і звичайним торговцем, біржові курси різко знизилися.
Цікаво було б простежити, можливо, ми побачимо публікацію про те, як розбагатіли друзі Трампа і сам особисто Трамп на цих коливаннях.
Але, що називається, ні дня без божевілля. Бо тільки-но Трамп перестав претендувати на те, щоб грабувати судна, що проходять через Ормузьку протоку, тільки-но це було скасовано, як одразу ж виникла нова чудова ідея.
Трамп, здебільшого руками Рубіо, оголосив війну на знищення Міжнародного кримінального суду. Я, на жаль, пропустив цю новину, вона з’явилася в понеділок, але зараз вона дуже актуальна, тому що Рубіо дуже активно виступає з цього приводу.
Це кампанія з ліквідації загрози суверенітету Сполучених Штатів Америки з боку Міжнародного кримінального суду.
У чому полягає ця кампанія? Команда Трампа погрожує ввести санкції не тільки проти Міжнародного кримінального суду, а й закликає інші країни не підкорятися Римському статуту. Крім того, вона посилює контроль щодо країн, які покладаються на американську допомогу, але не мають наміру відмовитися від повноважень Міжнародного кримінального суду.
Марко Рубіо назвав Міжнародний кримінальний суд наднаціональним каральним органом. Це колонка Марко Рубіо в The Wall Street Journal. Там написано так: "За Міжнародним кримінальним судом стоїть і керує ним впливова мережа лівих неурядових організацій, самовдоволених глобалістів і ворожих урядів країн третього світу, об’єднаних своєю неприязню до США". Це текст Марко Рубіо у колонці для The Wall Street Journal.
Далі Рубіо пише, що Міжнародний кримінальний суд – це екстремістська радикальна організація, яка веде війну проти нашої країни не за допомогою куль і ракет, а за допомогою сили так званого міжнародного права. І наостанок Марко Рубіо обіцяє розібрати МКС по цеглинці.
Просто невеликий фактчекінг щодо того, що це нібито "ворожі уряди країн третього світу, об’єднані своєю неприязню до США". Невеличка довідка: з ким, власне кажучи, адміністрація Трампа оголосила війну.
Йдеться приблизно про 123 країни – якщо не помиляюся, я не дивився останні цифри, – тобто про абсолютну більшість країн-членів ООН. З 193 держав-членів ООН переважна більшість ратифікувала Римський статут.
Що це за країни? Практично вся Європа. Тобто це, за твердженням Марко Рубіо, країни третього світу. Хто ці "країни третього світу"? Уся Європа, Канада, Австралія, уся Латинська Америка тощо. А хто принципово проти Міжнародного кримінального суду, хто в одній компанії зі Сполученими Штатами Америки? Є країни, які підписали, але не ратифікували. А ось хто принципово проти: Сполучені Штати Америки, Китай, Індія, Ізраїль та Іран. Ось така дивна компанія. Це країни, які принципово заперечують проти існування Міжнародного кримінального суду.
Що стосується "ліваків", які нібито захопили Міжнародний кримінальний суд, то там, безумовно, є різні люди. Я не готовий аналізувати весь склад Міжнародного кримінального суду, усіх суддів та їхні політичні погляди.
Але хочу звернути увагу, що головою Міжнародного кримінального суду з 2024 року є японська юристка Томоко Акане. Жодних даних про її політичні погляди я не виявив. Вона – професійна юристка.
Але важливе інше. У 2023 році Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна за незаконну депортацію українських дітей. У відповідь у тому ж 2023 році російський суд порушив кримінальне провадження проти голови Міжнародного кримінального суду, проти Акане та інших суддів. Тобто МВС Росії видало ордер на арешт усіх суддів, які видали ордер на арешт Путіна.
У Сполучених Штатів Америки, в адміністрації Дональда Трампа, є хороший союзник у спробі розібрати по цеглинці Міжнародний кримінальний суд. Це Росія, Іран, Китай. Тож опинилися в хорошій компанії.
Щодо перспектив, я не знаю. Я думаю, що перспективи приблизно такі самі, як у тарифної війни з усім світом.
Тепер про хороші новини. Хоча я не дуже впевнений, що ця хороша новина матиме перспективи. Але тим не менше. Дев’ять країн Європи закликали позбавити Міжнародний олімпійський комітет фінансування з боку Європейського Союзу через допуск російських спортсменів до міжнародних змагань.
Що це за країни? Насамперед усі три країни Балтії, а також Данія, Нідерланди, Польща, Румунія, Фінляндія та Швеція. Ось така компанія. Не знаю, які перспективи, але у будь-якому разі процес розпочався непогано.
Я вважаю, що це правильно. Принаймні, щоб це залишилося в історії: продажність Міжнародного олімпійського комітету не сприймається як належне всіма нормальними країнами.
Просто з тексту: міжнародні спортивні організації повинні враховувати цінності Європейського Союзу та не допускати використання спорту в політичних цілях Росією та Білоруссю.
І тут ще одне важливе зауваження. Через війну спортсмени з України опинилися в нерівних умовах. Зрештою, справді: якщо принцип Кубертена – "О спорт, ти – мир!", то до чого тут Росія, яка веде війну?
