Чи можуть ЗСУ зірвати весняний наступ ворога? Чи стабілізовано південь? Інтерв’ю з Симорозом

Протягом останнього часу Сили оборони Україні досягли успіхів на окремих ділянках фронту. Зокрема, на півдні. Місто Оріхів фактично врятовано від загрози напівоточення. Також з’явилася перспектива виведення бойових дій з Дніпропетровщини. Причому, ці успіхи не можна пов’язувати із відключенням ворога від Starlink – вони сталися завдяки спланованим операціям і вдалим наступальним діям.

На окремих ділянках фронту ворог "закритий" завдяки потужній обороні. Водночас протяжність лінії фронту дуже велика, і вздовж неї є ділянки, оборона яких не така потужна. Саме такі слабкі місця продовжує шукати ворог. Тому наразі зарано говорити про зрив весняного наступу окупаційної армії. Війна в Ірані також створює для України додаткові проблеми. Тому насамперед варто зосередитися на стабілізації фронту та запобіганню негативних сценаріїв розвитку ситуації.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив ветеран війни, громадський активіст, юрист Олег Симороз.

– В Інституті вивчення війни вважають, що українські війська проводять контратаки, що здатні зірвати весняно-літній наступ Росії. Чи згодні ви з тим, що це дійсно можливо, зокрема, за нинішніх обставин, коли відбувається війна в Ірані і частина сил, а також уваги зосереджено саме там?

– Я думаю, про це дуже зарано говорити. Так, ми маємо певні успіхи на певних напрямках фронту. Зокрема, покращилася ситуація на Дніпропетровщині, де велися бойові дії. Там справді Збройним силам вдалося гарно просунутися. Фактично, є перспектива вивести бойові дії з меж Дніпропетровської області в рамках просування Десантно-штурмових військ та інших підрозділів Сил оборони. Це можливо.

Але в нас набагато більше напрямків. Якщо ми почнемо з північної частини фронту, з району Лиману, район Куп’янська, то там ситуація, м'яко кажучи, не така стабільна. Те саме стосується і Часового Яру, і околиць Краматорська, які починають обстрілювати зі ствольної артилерії, і Костянтинівка. Ситуація на сході України, зокрема, у районі Покровська, далека від стабільної. Тому дуже зарано говорити про зірвані плани ворога.

Добре, що є напрямок фронту, де у нас є позитивна тенденція, але водночас залишається дуже багато складних ділянок фронту. Ворог просувається на сході у бік важливої для себе території Краматорсько-Слов’янської агломерації. Тут зарано говорити про те, що плани ворога вдалося повністю зірвати. Щоб про це говорити, треба стабілізувати ситуацію на основних ділянках фронту, а вона ще не стабілізована.

Що стосується Ірану і загалом бойових дій на Близькому Сході, то я не бачу ознак того, що Росія сильно відвертає туди увагу, спрямовує своїм союзникам якісь угрупування або військові засоби. Навпаки, події у Венесуелі та Ірану показали, що вони з огляду, передусім, на війну в Україні, не готові виконувати свої союзницькі зобов'язання перед цими країнами. Їм нічого не залишається, як просто спостерігати за цим.

В сухому залишку це добре для американської сторони, яка проводила відповідні військові операції проти цих країн, адже Росія не надавала додаткових ресурсів їхнім опонентам. Для України в сухому залишку користі від цієї ситуації немає, за виключенням того, що це дійсно добре, бо проти іранської влади, яка постачала Росії "Шахеди" і надавала розробки, проводять військову операцію. Але в сухому залишку наші союзники використали дуже багато дороговартісного озброєння, яким користуємося ми, в тому числі ракети до систем Patriot, і це створює дефіцит цих ракет для нас, адже виробництво, яке ведуть США, не покриває потреб України і Близького Сходу. Плюс ціни на нафту, які зросли, що йде на руку ворогу Росії.

Події на Близькому Сході, мабуть, створили для нас більше проблем, ніж позитиву. Є велика загроза, що ціни на нафту, на паливно-мастильні матеріали, що виросли, будуть триматися на такому рівні, тому для нашого війська це створює ризик ще більшого дефіциту.

Треба так само розуміти, що ситуація може погіршитися, якщо війна на Близькому Сході затягнеться. А вона має перспективи затягнутися з огляду на те, що Іран – це не Венесуела навіть з точки зору території. Іран вже отримав дуже серйозні удари від наймогутнішої армії світу, але без наземної операції сказати, що ситуація повністю вирішена, не можна.

Тому я не думаю, що нашому суспільству і нашому командуванню треба орієнтуватися на це. У нас війна в своїй країні, у нас сильний за ресурсами ворог, і тут треба все-таки впроваджувати відповідні стратегії, що робити тут і зараз.

– Інформація про ситуацію на півдні нашої країни, на Запорізькому напрямку досить різноманітна. З одного боку, Силам оборони вдалося деокупувати багато територій, зокрема вдалося перерізати "кліщі" навколо Оріхова, які ворог намагався створити. Водночас останні повідомлення свідчать про те, що ворог знов активізувався на Гуляйпільському напрямку, зокрема, намагається атакувати наші позиції в районі Мирного і Гуляйпільського. Ми розуміємо, що наші успіхи там були пов'язані великою мірою з відключенням окупаційної армії від Starlink. Чи може ця активізація ворога свідчити про те, що він знайшов альтернативні способи зв'язку?

– Я б точно не пов’язував наші успіхи з проблемами ворога зі Starlink. Це не входить у топ-5 причинно-наслідкових звязків. З 2022 року ворог прекрасно воював без Starlink, а зараз знайшов альтернативу. В принципі в рамках лінії бойового зіткнення можна жити і без Starlink. У них є засоби зв'язку для коригування дій, для передачі розвідувальних даних тощо. Тому точно це не головна причина.

Ситуація на Гуляйпільському напрямку загалом досить нестабільна, вона справді змінюється. В районі Оріхового справді ситуація трошки покращилась. Там була загроза оперативного оточення, коли ворог був в Чарівному. Але загалом ворог справді там активно наступає, має певні тактичні успіхи і ситуація на цьому напрямку нестабільна. На жаль, говорити про активну оборону, що зупинку наступу ворога там ще дуже і дуже рано.

Якщо ж говорити в цілому про Starlink, то мабуть це питання було найбільш актуальним протягом першого тижня, коли це відбулося. Звісно, ворог мав серйозні проблеми, але і в нас сталися відповідні проблеми через неузгодженість дій. Були випадки, коли протягом тижня більшість наших підрозділів теж була без зв’язку і займалася верифікацією приладів. Зараз це вдалося вирішити, але ми могли б агресивніше діяти в цей перший тиждень, якби у нас не було проблем.

Тому я б не сказав, що ми сильно використовували цю перевагу, а тим більше, що за рахунок цього ми просунулися на цьому напрямку за рахунок Starlink. Ні, ми просунулися за рахунок спланованих операцій, наступальних дій, зокрема Десантно-штурмових військ. Це головна причина наших успіхів - сплановані операції, які були реалізовані в рамках наступу нашої піхоти.

– Чи вважаєте ви, що саме південний напрямок може стати одним із пріоритетних для ворога?

– Карта бойових дій досить широка. На певних напрямках ворог закритий, ситуація там стабілізована. Ми бачимо це навіть за ворожою активністю. До прикладу, попри те, що ситуація на Куп’янському напрямку складна і Збройним силам України не вдалося до останнього провести нормальну зачистку міста, ворог очевидно зменшив інтенсивність бойових дій на цьому напрямку, де була велика концентрація сил, і перекинув їх на інші напрямки. Це називається військовими маневрами.

Ворог вдається до таких дій – перекидає війська і намагається шукати слабкі місця в лініях оборони наших Сил оборони, від півдня до півночі перевіряти наші сили, проводити розвідку боєм. Такі місця, на жаль, є, адже фронт досить широкий.