Давно працювали на ворога: нові деталі справи Кулініча і Сівковича, яких підозрюють в причетності до здачі півдня. Ексклюзив

Стали відомі подробиці справи про державну зраду ексглави управління Служби безпеки України у Криму Олега Кулінича та колишнього заступника секретаря Ради нацбезпеки та оборони України Володимира Сівковича, яких підозрюють у здачі півдня України російським окупантам у лютому 2022 року. За даними слідства, обидва працювали на ворога щонайменше з червня 2019 року і створили підгрунтя для швидкої і практично безперешкодної окупації південних регіонів України.

Відео дня

Проте за понад 2 роки цієї злочинної діяльності правоохоронні органи її не припинили, що й дало можливість Росії захопити південь нашої держави. Про деталі державної зради Сівковича і Кулінича стало відомо з тексту підозри, яка є у розпорядженні OBOZREVATEL.

За даними слідства, Сівкович та Кулініч входили у створену начальником 9-го ("українського") управління Департаменту оперативної інформації 5-ої Служби федеральної служби безпеки рф Чумаковим Ігорем Олександровичем злочинну організацію. З російської сторони до неї увійшли співробітник 1-го відділу 9-го управління Департаменту оперативної інформації 5-ої Служби федеральної служби безпеки рф Чуліндін Олександр Владиславович та співробітниця цього ж департаменту Тєрєнтьєва Марина Миколаївна, а також не встановлені представники російської влади та ФСБ. В Україні членами угруповання стали колишній заступник секретаря РНБО України Сівкович Володимир Леонідович, співробітник Служби безпеки України Кулініч Олег Миколайович та інші громадяни України.

Сівкович та Кулініч взяли на себе забезпечення розвідувально-підривної діяльності проти України: передавали агресору відомості, що становлять державну таємницю, впливали на кадрові призначення та управлінські рішення в СБУ, забезпечуючи вплив на Службу з боку держави-агресора. Саме Кулініч під координуванням Сівковича зрештою забезпечив швидку окупацію південних областей України, приховавши інформацію від контррозвідки про наступ агресора з окупованого Криму від керівництва СБУ та держави.

Ця інформація підтверджена наявними у слідства доказами роботи Сівковича і Кулініча на Росію впродовж щонайменше 2,5 років - однак весь цей час зрадник у погонах продовжував керувати ГУ СБУ у Криму.

У злочинному тандемі Сівковича і Кулінича перший координував діяльність зрадника з СБУ та завербованих ним осіб. Кулініч же як особисто, так і за допомогою інших зрадників збирав необхідну ФСБ секретну інформацію і передавав її Сівковичу.

Почалася ця співпраця, за даними слідства, не пізніше 2 червня 2019 року. Сівкович працювати на ворога погодився, розраховуючи на повернення у владу після окупації Росією України. Окрім збору та передачі ворогові секретної інформації він зголосився використовувати свої зв'язки, що збереглися з домайданівських часів для зміни євроатлантичного курсу України на нейтральний та взявся впливати на кадрові, управлінські та інші рішення у Службі безпеки України.

Слідчі також стверджують, що вже тоді Сівкович знав про підготовку Росії до повномасштабного вторгнення в Україну з боку окупованого Криму - і однією з його задач було зробити так, аби у момент настання "години Х" - початку вторгнення - вище керівництво держави про це дізналося якомога пізніше. Цю задачу безпосередньо реалізував Кулініч, який приховав інформацію контррозвідки про початок вторгнення з боку Криму за кілька годин до того, як росіяни пішли у наступ на півдні 24 лютого.

Виконавців поставлених задач Сівкович вербував через створений у Москві "політичний офіс", який під ширмою "суспільно-політичної діяльності" розшукував та залучав до співпраці осіб, які могли стати у нагоді при зборі секретної інформації та впливі на СБУ.

Олег Кулініч був завербований ФСБ також не пізніше червня 2019 року. Зв'язковим між ним та представниками держави-агресора став Сівкович.

Співробітник СБУ Кулініч мав доступ до інформації з обмеженим доступом, її він передавав Сівковичу. Також Кулініч отримав задачу сприяти потрібним Росії кадровим та управлінським рішенням в СБУ.

Так, зокрема, з 2019 року Сівкович та Кулініч задіяли усі наявні у них можливості для збереження на посадах окремих представників вищого керівництва СБУ та Держприкордонслужби України, відставки яких через "неефективність" обговорювалися на найвищому рівні державної влади України. Згідно з даними слідства (судячи з тексту підозри - було перехоплено телефонні розмови обох зрадників) через цих представників керівництва СБУ та ДПСУ Росія тримала ці українські структури під контролем.

Завдяки Кулінічу та Сівковичу, а також їхнім "агентам" у вищому керівництві СБУ, ворог з 2019 роу знав усе, що його цікавило, про діяльність посадових осіб держави та процесів у Службі, отримував дані про відпрацювання кримінальних елементів на території України, що проводила СБУ, а також планів щодо створення окремого підрозділу у складі ГУ ВБ СБУ по боротьбі з контрабандою, оргзлочинністю та злочинами у сфері інформаційної безпеки, створення 13 управління, отримав контроль над діяльністю 5 управління департаменту контррозвідки СБУ, для чого з подачі ФСБ на посаду першого заступника голови СБУ було пролобійовано скандально відомого Андрія Наумова.

Силами Кулініча та Сівковича було пролобійовано призначення на посаду працівника Управління по роботі з особовим складом СБУ "своєї" людини, яка у подальшому впливала на керівництво СБУ для приняття вигідних Росії рішень. Таких призначень, судячи з тексту підозри та наявних доказів, за понад 2 роки було немало.

У телефонних розмовах, записи яких є у розпорядженні слідства, Сівкович та Кулініч обговорювали результати діяльності на шкоду Україні, дискутували щодо наявних та потенційно можливих чинників, що негативно впливають на стан національної безпеки, зокрема, й у воєнній сфері. Також вони обговорювали вчинення дій, які дозволили державі-агресору планувати та реалізувати агресивні дії проти України, що розпочался 24 лютого.

Також Кулініч, який обіймав посаду очільника ГУ СБУ в Криму, відповідав за те, щоб керівництво СБУ не отримало передані розвідкою дані щодо підготовки вторгнення російських військ в Україну з тимчасово окупованого Криму. Що він і зробив у ніч на 24 лютого.

Про те, що вторгнення розпочнеться у наближчі години, контррозвідники СБУ доповіли Кулінічу о 1:03 в ніч на 24 лютого - через повідомлення у чаті месенджера, що використовувався керівництвом та особовим складом ГУ СБУ в Криму для оперативного обміну інформацією.

"У відповідності до змісту вказаного повідомлення, 24.02.2022 о 04 год. 00 хв. підрозділи збройних сил рф розпочнуть наступ з тимчасово окупованої території АР Крим на материкову частину України. У свою чергу, Кулініч О.М. ознайомився зі змістом вказаного повідомлення о 01 год. 11 хв. Надалі, з метою своєчасного інформування керівництва СБ України про

отримані відомості розвідувального характеру на користь України, ...відповідальним працівником ГУ СБУ в АР Крим підготовлене шифроване інформаційне повідомлення із отриманими відомостями про ворожі плани та наміри збройних сил рф проти України, яку, після підпису уповноваженою особою (начальником ГУ СБУ в АР Крим Кулінічем О.М.), було заплановано направити через захищені засоби зв’язку на адресу Центрального апарату СБ України... для реагування", - йдеться у тексті підозри.

Натомість Кулініч, прочитавши текстове повідомлення та шифровку для Києва - не підписав повідомлення для керівництва СБУ і не надав жодних вказівок підлеглим щодо інформування державної влади про плани ворога щодо початку вторгнення.

Саме тому напад РФ з боку Криму став несподіванкою для Збройних Сил України, а відтак - загарбники змогли окупувати південні регіони України максимально швидко.

І Сівковичу, і Кулінічу було оголошено підозру у шпигунстві на користь держави-агресора та у державній зраді. Однак ті посадові особи, які, маючи інформацію про роботу Кулініча на ворога, маючи у своєму розпорядженні записи розмов між ним і Сівковичем з беззаперечними доказами зради, дозволили зраднику у погонах роками керувати кримським управлінням СБУ та допомогти окупувати Херсонщину та інші південні регіони України - досі ні за що не відповіли.