Відео дня
Другий фронт відкрито: у Росії паніка через атаки дронів на нафтові заводи. Збитки на мільйони, росіяни чекають на паливний колапс
Поступово війна переміщується на територію Росії, і це неминучий процес, який буде тільки збільшуватися у своїй геометричній прогресії. Безпілотники, що літають над головою, палаючі військові та промислові об’єкти стають все більш звичним явищем, змушуючи пересічних росіян звернути увагу на війну, яку багато хто воліє ігнорувати.
Звичайно, українцям хотілося б, аби це відбувалося значно швидше та у більших масштабах, але це вже залежить від наших західних партнерів та їхньої політичної волі у передачі далекобійних ракет та можливості їх застосування. На сьогодні їхній страх перед Путіним перевищує наше бажання.
Та все ж за останні тижні Україна власними силами спричинила хаос у нафтопереробній інфраструктурі Росії. І зробила це так, що росіяни вже готуються до можливих проблем з постачанням палива.
Про те, як Україна планомірно вибиває нафтові потужності Росії, – у матеріалі OBOZ.UA.
Симетрична відповідь
Безпілотники завдали удару по кількох надважливих нафтових об’єктах у РФ, спричинивши великі проблеми у їхній роботі. На додачу через аварію та санкції на тривалий період вийшов з ладу нафтопереробний завод "ЛУКОЙЛ". Так, галузь, яку агресор вважає опорою своєї економіки та війни, чекають важкі часи. Адже у зоні дії українських дронів зараз перебувають 18 російських НПЗ.
Ці атаки є відповіддю України на аналогічні атаки росіян та спрямовані на позбавлення Кремля мільярдів доларів прибутків, які він використовує для фінансування війни. Адже близько половини експортних доходів Росії минулого року було отримано через продаж нафти.
Ще одна мета таких українських атак – виведення з ладу важливої інфраструктури, яка задіяна у військовому напрямку, адже російські НПЗ активно поставляють продукцію для потреб своєї армії. Враховуючи співвідношення вартості безпілотників і об'єктів, що атакуються ними, спроби, безумовно, продовжуватимуться і надалі.
Що вже атаковано
Нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі – рідному місті Путіна. Ударні БПЛА досягли Ленінградської області. Зазначимо, що "Петербурзький нафтовий термінал" – найбільший російський термінал з перевалки нафтопродуктів у Балтійському регіоні.
Головний нафтовий термінал "Новатек" Усть-Луга на Балтійському морі, який постачає паливо для російської армії. Усть-Луга для нинішньої Росії є дуже важливою. На Балтиці це один із двох головних портів, звідки російська нафта та нафтопродукти вирушають за кордон. Тут переробляють газовий конденсат, отримують сировину для нафтохімії, бензин та інші цінні продукти, що відправляються морем переважно до Азії, де проти них не запроваджено санкції. Скорочення або знищення потенціалу цього порту через такі удари призведе до втрати понад 40% російського нафтового експорту.
Туапсинський нафтопереробний завод на Чорному морікомпанії "Роснефть", який припинив переробку нафти після пожежі. Через атаку неподалік був змушений закритися аеропорт у Сочі – улюбленому курорті Путіна. Він виробляє нафту, мазут, вакуумний газойль і дизельне паливо з високим вмістом сірки, а також постачає паливо російській армії та за кордон – переважно до Туреччини, Китаю, Малайзії та Сінгапуру.
Нафтопереробний завод "Славнафта" в Ярославлі – одне з найбільших підприємств з виробництва нафтопродуктів у РФ. Безпілотник упав біля установки гідрокрекінгу, яка використовується для переробки нафти в бензин та інше паливо. Це перший випадок, коли безпілотник досягає Ярославської області. При цьому варто наголосити на стратегічній важливості Ярославського НПЗ. Він, крім інших нафтопродуктів, випускає ізопарафінову основу для виробництва масел. У разі виходу з ладу установки в Ярославлі промисловість і транспорт у Росії дуже скоро можуть отримати великі проблеми.
Остання зафіксована атака відбулася 30 січня на нафтобазу компанії АТ "Калуганафтопродукт", яку у Росії називають однією з провідних нафтових компаній. Вона входить у десятку найбільших приватних нафтових компаній у світі за обсягами видобутку нафти.
"Ще кілька аналогічних дій на інших НПЗ – і паливна криза навесні гарантована", – так прокоментував останні атаки дронів по території РФ російський блогер Анатолій Несміян.
Зі свого боку міненерго РФ офіційно заявило, що на тлі "аварій" на об'єктах ПЕК найближчим часом буде знижено експорт палива.
Санкції також завдають ударів
"ЛУКОЙЛ" став першою великою жертвою західних санкцій у нафтопереробці серед РФ. Його Нижньогородський НПЗ, один із найбільших у країні, через аварію повністю зупинив дві ключові установки для виробництва бензину, полагодити які без імпортного обладнання неможливо. У результаті у РФ різко скоротилася вироблення високооктанового бензину. Нафтокомпанія вже зупинила продаж бензину АІ-95 на біржі.
Росіянам тепер доведеться шукати заміну західному обладнанню, а в умовах санкцій це досить проблематично. Для відновлення роботи цьому НПЗ потрібно щонайменше 1,5-2 місяці, повідомив віцепрем'єр РФ Олександр Новак.
Паніка робить своє
Росіяни, схоже, дедалі більше занепокоєні останніми атаками. Вже через кілька днів після удару під Санкт-Петербургом місцева влада попередила про подальші подібні інциденти.
"На об’єктах критичної інфраструктури в усіх районах оголошено режим підвищеної готовності", – повідомила пресслужба Ленінградської області.
Вже міненерго агресора пропонує запровадити зону обмеження польотів повітряних суден та інших літальних апаратів над об'єктами паливно-енергетичного комплексу. Окрім того, у Новгородській, Псковській і Ленінградській областях ночами відключають мобільний інтернет 4G – у всіх операторів, з 23:00 до 6:00. Це робить вже міноборони РФ – причина криється в недавніх атаках дронів. У такий спосіб росіяни сподіваються краще "глушити" БПЛА.
Побоювання Заходу
Україна має право бити по Росії у відповідь на вторгнення, але Захід проти використання своєї переданої зброї. Про те, що така обіцянка існує, від початку війни неодноразово говорили представники України та Заходу.
Раніше президент України Володимир Зеленський говорив про домовленість із США не використовувати ракетні системи HIMARS та ATACMS по території РФ. Очевидно, що схожі домовленості існують і між Україною та іншими країнами.
Між тим, згідно зі статтею 51 Статуту ООН Україна має право захищатися, зокрема завдаючи ударів по території агресора. У цій статті за країнами закріплено право на "самооборону, якщо відбудеться збройний напад".
"Захід має право допомогти Україні зброєю, навіть якщо захист країни вимагатимете напад на територію агресора", – упевнений Майкл Кларк, колишній директор аналітичного центру Royal United Services Institute у Великій Британії. Іншими словами, удар по Росії західною зброєю не був би порушенням Статуту ООН.
"Обережність Заходу в цьому питанні пояснюється прагненням обмежити масштаб війни", – вважає Кларк.
"Бажання не допустити цього призвело до того, що західні країни не лише не постачають Україні певних видів зброї, а й обмежують радіус дії поставленої", – каже французький політолог, голова Центру вивчення та дослідження політичних рішень Нікола Тензер.
"Всі далекобійні ракети, які передали Україні, обмежені в радіусі дії", – констатує Тензер. Як приклад він навів французькі крилаті ракети Scalp EG, які, за словами експерта, можуть досягти цілей на відстані 450 кілометрів, але дальність переданих Україні – 250 кілометрів.
Саме тому Німеччина не передає свої ракети "Taurus, більш ефективніші, ніж Scalp та Storm Shadow". Адже вони можуть зруйнувати Керченський міст, чим, звісно, Україна й скористалася б, але німці все ще переймаються реакцією Путіна.
Професор Гамбурзького університету, експерт з міжнародного права Штефан Отер упевнений, що у РФ не буде підстав звинуватити Захід, якщо Україна вдарить по території агресора переданою зброєю.
"Для питання про участь у війні не має значення, завдані удари по окупованих Росією територіях чи по сусідніх регіонах Росії, адже українці використовують ці дії в межах самооборони", – говорить експерт.
У нинішніх умовах скасування західних обмежень виглядає малоймовірним. І хоча ці обмеження мають політичний характер, вони серйозно обмежують Україну в самозахисті, адже українські дрони не можуть знищити цілий російський нафтопереробний завод. Водночас це легко можуть зроби далекобійні ракети.
Відповідь поки негативна
"СОУ обрали нову тактику – завдання ударів углиб РФ саме по НПЗ. Це прагнення впливати на логістику постачання ворога та намагання створити дефіцит паливно-мастильних матеріалів", – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив військово-політичний експерт групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.
"Застосування Україною дронів проти тилових об’єктів на території РФ дійсно стало проблемою для наших ворогів. Це показує, що ми маємо можливість впливати на найглибший їхній тил. Водночас треба зазначити, що руйнівна сила дрона має обмеження. Реально ситуацію можна змінити лише за допомогою далекобійних ракет. Їхнє застосування по російських стратегічних об’єктах було б набагато ефективнішим. Але поки наші західні партнери не дали на це згоду. Можливо, у майбутньому все це зміниться, але поки що ми не можемо використовувати по території РФ навіть HIMARS. Маємо певну надію, що цього року процес піде для України позитивно, адже ситуація на фронті складна і воювати через брак боєприпасів усе важче.
Що стосується побоювання західних політиків якоїсь відповіді з боку Росії на факт використання переданої зброї, то, на мій погляд, це просто їхні відмовки. Ні чого подібного Росія не буде робити в силу того, що воювати ще й проти НАТО вона просто фізично не може.
На жаль, для нас нинішні західні політики занадто толерантні та пацифістичні. Маю надію, що це зміниться. Певні заклики з їхнього боку є, але поки що це не вийшло на офіційний рівень", – зазначає Олександр Коваленко.