УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Електронні повістки, обмеження для ухилянтів і зміни для українців за кордоном: що передбачає новий законопроєкт про мобілізацію

6 хвилин
22,0 т.
Електронні повістки, обмеження для ухилянтів і зміни для українців за кордоном: що передбачає новий законопроєкт про мобілізацію

У Кабінеті міністрів України завершили роботу над доопрацюванням нового законопроєкту про мобілізацію: 30 січня після затвердження урядом текст, що може стати законом, передано до Верховної Ради України. До роботи над удосконаленням законопроєкту, як зазначили у Міноборони України, залучалися також представники Генерального штабу Збройних сил України.

Відео дня

В оборонному відомстві запевнили, що оновлений текст "визначає прозорі правила мобілізаційного процесу, а також необхідне врегулювання прав військовослужбовців та військовозобовʼязаних". Що це означає для українців на практиці та які нововведення після ухвалення нового законопроєкту у його поточному вигляді чекають на громадян України, розбирався OBOZ.UA.

Новий законопроєкт про мобілізацію: основні засади

У разі ухвалення запропонованого урядом законопроєкту на законодавчому рівні буде затверджено мінімальний розмір грошового забезпечення для військовослужбовців у 20 тисяч гривень. При цьому на період воєнного стану вони отримуватимуть також додаткову грошову винагороду у розмірі від 30 до 100 тисяч гривень.

Ще одне нововведення: у разі ухвалення закону буде визначено чіткий термін служби під час дії правового режиму воєнного стану.

До війська не призиватимуть людей з інвалідністю будь-якої групи. А добровольці по мобілізації отримають відстрочку строком на два місяці. За цей час вони мають підготуватися до призову та завершити нагальні справи вдома.

Унормує новий закон і питання відпусток для військових під час війни. Поки триває воєнний стан, кожен військовослужбовець має право на щорічну основну відпустку. Якщо її надають частинами, кожна з частин не може бути меншою від 15 календарних днів.

Для військових, які побували у ворожому полоні і після звільнення вирішили продовжити службу у війську, законопроєкт пропонує затвердити додаткову відпустку строком на 90 днів – зі збереженням грошового забезпечення.

В уряді також пропонують спростити процедуру оновлення даних військовозобов'язаних громадян. Після затвердження законопроєкту українцям не доведеться йти з цією метою у терцентри комплектування та соцпідтримки. Альтернативою стане онлайн-оновлення в особистому кабінеті на базі реєстру військовозобов'язаних "Оберіг" або у ЦНАП.

Приберуть чинну норму про обов'язкове отримання військовозобов'язаним дозволу ТЦК на переїзд в інше місто. Натомість після переїзду треба буде стати на облік вже за новою адресою.

Важливим стане також затвердження на законодавчому рівні обов'язкового військового вишколу для мобілізованих громадян. Він триватиме від 2 до 3 місяців. Так автори закону прагнуть уникнути ситуацій, коли непідготовлені цивільні після мобілізації одразу можуть опинитися на передовій.

Державні службовці можуть втратити право на відстрочку від мобілізації. Бронь вони отримуватимуть  на загальних засадах. Визначені законопроєктом категорії "Б" та "В" — 50% від військовозобов'язаних в певному держоргані.

Бронь від мобілізації отримають голови міських, селищних рад, територіальних громад. А ось серед військовозобов'язаних представників органів місцевого самоврядування забронювати можна не більше 50%.

Законопроєкт також пропонує скасувати строкову службу. Замість неї в Україні можуть запровадити базову військову підготовку тривалістю до 5 місяців. Проходитимуть її українці віком 18-24 роки, які самостійно обиратимуть час для проходження. При цьому законопроєкт передбачає, що на час проходження громадянином базової військової підготовки за нею зберігається її робоче місце.

Призовний вік може бути знижено з 27 до 25 років.

Законопроєктом пропонується запровадження надсилання повісток в електронний кабінет призовника. Після затвердження законопроєкту військовозобов'язані грмадяни України будуть зобов'язані зареєструвати такі електронні кабінети та проходити медичний огляд для визначення придатності до служби згідно з рішенням ВЛК.

І, що дуже важливо, у разі ухвалення законопроєкту нарешті буде врегулювано питання звільнення з військової служби військовослужбовців, що вже задіяні у відсічі збройної агресії РФ. Підставою для звільнення визначено безперервну службу під час дії режиму воєнного стану упродовж 36 місяців.

Ухиляння від мобілізації: як каратимуть

У разі ухвалення поточної редакції законопроєкту військовозобов'язаних, що ухиляються від мобілізації, пропонують карати. Які саме обмеження на них накладатимуть, вирішуватиме суд.

Зокрема, ухилянтам можуть тимчасово обмежити право на виїзд за межі України. Серед пропонованих "санкцій" – і тимчасове обмеження громадянина у праві керування транспортним засобом.

На військовозобов'язаного громадянина, що ухилявся від мобілізації, також може чекати арешт, накладений на гроші та цінності, що перебувають на рахунках чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах, у небанківських постачальників платіжних послуг.

Арешт також може бути накладено й на електронні гроші на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах депозитарних установ.

Після відповідної вимоги ТЦК суд має розглянути її упродовж 15 днів. На подання скарги на відмову у відкритті справи у військкоматів є 10 днів.

У разі, якщо сторони не з'явилися до суду, пропонується розгляд справи у письмовій формі.

Обмеження діятимуть доти, доки людина, що ухилялася від мобілізації, не виконає вимоги ТЦК  щодо виконання обов'язків військовозобов'язаного чи резервіста.

Військовозобов'язані українці за кордоном: що нового

Для військовозобов'язаних українців, що перебувають за кордоном і не мають військово-облікових документів, передбачено запровадження обмежень в отриманні консульських послуг. Виключення передбачено тільки у разі, якщо чоловік віком від 18 до 60 років звертається до дипломатичної установи для:

  • оформлення посвідчення на повернення в Україну;
  • отримання консульських послуг щодо дітей, другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства;
  • вчинення нотаріальних дій з питань оформлення спадщини;
  • вчинення дій за заявами громадян, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном.

Як і для військовозобов'язаних усередині країни, так і для громадян України поза межами держави пропонується встановити обмеження у разі, якщо вони не з'явилися до дипустанови упродовж 10 днів після отримання вимоги.

На них, як і на ухилянтів, що перебувають в Україні, пропонують поширити обмеження прав на виїзд за межі України, керування транспортними засобами, а також накласти арешт на кошти та інші цінності.

Жінки та мобілізація: що пропонує новий законопроєкт

Згідно з текстом законопроєкту, взяттю на військовий облік підлягають жінки, що є придатними до проходження військової служби за станом здоров'я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти, де здобули медичну або фармацевтичну спеціальність.

Передбачено також призов чи залучення для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час жінок, які перебувають на військовому обліку та добровільно на це погодилися.

У мирний час жінок братимуть на військову службу чи службу у військовому резерві виключно на добровільних засадах – за контрактом.

За бажанням братимуть на військовий облік жінок, що мають спеціальність або професію, споріднену з однією з визначених Міноборони військово-облікових спеціальностей. При цьому у законопроєкті ппередбачено низку професій, на представниць яких ця норма не поширюватиметься.

Інші положення законопроєкту: що ще важливого

Урядовий законопроєкт поміж іншого передбачає позбавлення права на відстрочку від призову військовозобов'язаних, дружина (чоловік, батько чи мати) яких мають інвалідність І чи ІІ групи і біля яких немає інших працездатних родичів.

Натомість утримання трьох і більше неповнолітніх дітей дає право на звільнення від призову – за винятком випадків, коли військовозобов'язаний має заборгованість зі сплати аліментів.

Поліцейських пропонують наділити правом затримувати і доставляти до військкоматів громадян, якщо вони отримали відповідне зверення від ТЦК, Служби безпеки України та інших органів.

Також передбачається, що військовозобов'язаних громадян України віком від 18 до 60 років зобов'яжуть обов'язково носити з собою військово-обліковий документ і пред'являти його на вимогу представника ТЦК, поліції чи ДПСУ. Цей обов'язок буде покладено як на громадян, що перебувають на військовому обліку, так і на тих, хто з нього знятий.

Нагадаємо, напередодні, 30 січня, Кабмін затвердив новий проєкт закону про мобілізацію й направив його в Раду.

Повідомлялося, що у першому читанні, на думку голови фракції партії "Слуга народу" Давида Арахамії, його можуть проголосувати у першому читанні вже 6 лютого. До кінця місяця, сподівається нардеп, закон буде проголосовано в цілому.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!