Управління голосом і польоти на висоті 30 метрів: що відомо про винищувачі Eurofighter Typhoon, по які Зеленський їздив до Лондона

Після того, як Україна домоглася від західних партнерів постачання основних бойових танків, на порядок денний вийшло питання західних винищувачів четвертого покоління. Всі очікували, що це будуть американські F-16 Fighting Falcon, але президент Джо Байден чітко дав зрозуміти, що вони не входять до переліку озброєння, які США готові надати Україні. Принаймні поки.

У цьому контексті недавній візит президента України Володимира Зеленського до Лондона виглядає цілком закономірним кроком, адже саме Велика Британія першою у світі заявила, що Україна має перемогти у цій війні, і саме Велика Британія першою ухвалила рішення про передачу для ЗСУ важких танків, причому зробила це без огляду на думку та позицію інших союзників. Тому цілком логічно, що саме через Велику Британію вирішили просувати питання бойових літаків.

Не приховував це і сам президент України. Під час своєї промови у Вестмінстерському палаці, де проходять засідання британського парламенту, Зеленський відкрито закликав до створення "коаліції літаків", заявивши, що це – "крила для свободи". Також він подарував спікеру Палати громад серу Ліндсі Хойлу шолом українського пілота з написом: "У нас є свобода. Дайте нам крила, щоб захистити її".

І хоча офіційний Лондон поки не наважується відповісти на заклик щодо винищувачів, прем'єр-міністр Ріші Сунак оголосив, що британські пілоти почнуть навчати своїх українських колег керувати бойовими літаками НАТО, а один з його попередників Борис Джонсон закликав відправити надати Україні сучасні винищувачі Eurofighter Typhoon.

А поки британські чиновники зважують усі "за" і "проти", OBOZREVATEL розбирався – що це за літаки і як вони можуть посилити Повітряні сили ЗСУ.

Передумови

Як відомо, Повітряні сили ЗСУ на початок війни були представлені лише літаками радянської бойової авіації (винищувачами МіГ-29 і Су-27, штурмовиками Су-25, бомбардувальниками Су-24 і розвідниками Су-24МР), однак протягом місяців активних повітряних боїв ряди їх значно поріділи і потребують якісного і кількісного підсилення.

Влітку 2022 року інформаційним простором ширились розмови про можливість отримання шведських винищувачів четвертого покоління JAS 39 Gripen, а ближче до кінця року на передній план вийшли американські F-16 Fighting Falcon, які у фаворі в українських бойових пілотів. Окремі політики навіть говорили про бойові літаки третього покоління Tornado, президент Франції Еммануель Макрон не виключив, що Париж може передати Україні французькі винищувачі четвертого покоління Rafale. І ось на інформаційну арену вийшли літаки Typhoon виробництва європейського консорціуму Eurofighter.

Що за літак Eurofighter Typhoon

Typhoon (повна назва – Eurofighter Typhoon/"Єврофайтер Тайфун") – це європейський всепогодний багатоцільовий двомоторний винищувач четвертого покоління, який замінив на озброєнні армій провідних європейських країн винищувачі Tornado третього покоління.

Літак розроблений і випускається міжнародною компанією Eurofighter, яку у 1986 році створив консорціум компаній British Aerospace (сьогодні BAE Systems, Велика Британія), MBB (сьогодні DASA, Німеччина), Aeritalia (сьогодні Alenia Aeronautica, Італія) і CASA (Іспанія). Іспанську компанію у 2009 році поглинув міжнародний концерн Airbus Group, ставши тим самим новим членом консорціуму. Цікаво, що спочатку у проєкті брала участь і Франція, але ще на початковому етапі передумала і зосередилась на власній розробці, яка вилилась у літак Dassault Rafale.

Розробка нового літака розпочалася у 1986 році на базі британського експериментального літака British Aerospace EAP, у 1994 році здійснив політ перший прототип винищувача, а вже у 1998 році було підписано перший контракт на виробництво нових літаків під назвою Typhoon. При цьому на озброєння країнами виробниками нові літаки були прийняті лише у 2003 році, а на бойове чергування заступили у 2005-му.

Станом на сьогодні Typhoon перебуває на озброєнні чотирьох країн-виробників (Великої Британії, Німеччини, Італії та Іспанії), а також Австрії, Саудівської Аравії, Кувейту, Катару і Оману.

Спочатку "Тайфун" створювався як винищувач для завоювання переваги в повітрі, але в ході розробки та експлуатації він отримав можливість завдавати удари по наземних цілях, перетворившись на багатоцільовий бойовий літак.

Льотні характеристики Typhoon

Європейський Typhoon, як і шведський JAS 39 Gripen, спроєктований за аеродинамічною схемою "качка" (коли у літального апарату елементи поздовжнього управління розташовані попереду крила) з низькорозташованим трикутним крилом, негативним запасом стійкості, двосекційними закрилками, переднім поворотним горизонтальним оперенням і одним вертикальним кілем з кермом напрямку без стабілізатора.

Така конструкція дозволяє значно підвищити маневреність літака на великих кутах атаки та під час польоту з надзвуковою швидкістю. Водночас наявність поворотного горизонтального оперення (маленьких крилець попереду основного трикутного крила) погіршує огляд з кабіни.

Широке застосування композитних матеріалів дозволило значно знизити вагу планера та довести його ресурс до 6000 льотних годин. При цьому необхідна довжина злітно-посадкової смуги для "Тайфуна" становить 700 метрів, а конструкція шасі та пневматиків дозволяє експлуатувати літак навіть зі злітно-посадкових смуг поганої якості.

За максимальної маси 23,5 тонни Typhoon має хороші аеродинамічні властивості і є дуже маневреним у ближньому бою. Він може розвивати швидкість надзвукового польоту 1,5 Маха без використання форсажу, що наближає його до літаків п'ятого покоління.

Також під час проєктування літака було виконано низку конструктивно-компонувальних заходів, спрямованих на зниження ефективної поверхні розсіювання, які використовуються в технології "стелс" (винищувачі п'ятого покоління). За даними виробника і оцінками спеціалістів, радіолокаційна помітність Eurofighter Typhoon в чотири рази менша за інші літаки цього класу.

Авіоніка Typhoon

Eurofighter Typhoon має повну "дисплей-кабіну" (панель кабіни пілотів літака, що включає в себе лише електронні дисплеї і позбавлена будь-яких механічних покажчиків). Вся необхідна екіпажу інформація виводиться на три багатофункціональні кольорові дисплеї та широкоформатний індикатор на лобовому склі.

Управління літаком спрощує чотирикратно-резервована цифрова електродистанційна система управління польотом, об'єднана з системою управління двигунами. Вона забезпечує додаткову стійкість і високу маневреність, а також сприяє досягненню максимальної аеродинамічної якості на всіх режимах польоту і у всьому діапазоні швидкостей та висот.

Прицілювання та наведення зброї здійснюється переважно за допомогою нашоломного прицілу. При цьому він повністю сумісний із камерою нічного бачення та інфрачервоною системою переднього огляду. Для полегшення управління літаком в бойових умовах на нашоломний дисплей може виводитися частина інформації з дисплеїв та ІЛС.

Також "Тайфун" має систему голосового управління польотом, що дозволяє екіпажу виконувати низку операцій через голосові команди. Це перший в історії авіації випадок, коли подібна система була встановлена на бойовий літак.

Крім цього, євровинищувач обладнаний так званою "панічною кнопкою" – якщо пілот під час польоту втратить просторову орієнтацію (це можливо під час маневрування з великими перевантаженнями), то він зможе повернути літак у звичайне положення простим натисканням цієї кнопки. Після її натискання автопілот візьме на себе управління польотом, переведе літак у горизонтальний політ зі швидкістю 550 км/год і продовжить вести літак у такому положенні, поки пілот знову не візьме управління на себе.

Також Typhoon оснащений системою автоматичного огинання рельєфу місцевості, що дозволяє йому здійснювати політ на висоті 30 метрів. Для точної навігації використовується система глобального супутникового позиціонування (GPS). При цьому GPS-приймач кожного літака має свій окремий високозахищений канал.

Для прийому та передачі даних екіпаж літака використовує багатофункціональну систему поширення інформації (MIDS), яка дозволяє в режимі реального часу обмінюватися інформацією з іншими літаками, наземними командними пунктами, штабами сухопутних військ та кораблями.

Для захисту літака від засобів протиповітряної оборони противника служить система DASS. У випадку атаки проти себе ракет з радіолокаційною системою наведення літак може застосувати станцію постановки активних перешкод та дві буксировані радіолокаційні приманки, які розташовуються на закінцівках крила. Також система DASS включає в себе два автоматичних пристрої відстрілу теплових приманок, які служать для захисту від ракет з інфрачервоним наведенням.

Для виявлення ворожих цілей Typhoon використовує багаторежимну імпульсно-доплерівську бортову радіолокаційну станцію CAPTOR-М та інфрачервону систему переднього огляду PIRATE.

Озброєння Typhoon

Як уже зазначалося, перші модифікації Eurofighter Typhoon призначалися лише для ведення повітряних боїв і не могли ефективно застосовуватися проти наземних цілей. Однак бойові можливості літака весь час вдосконалюються і станом на сьогодні він є багатофункціональною бойовою машиною. В сучасній версії Typhoon може підіймати у повітря 9 тонн озброєнь на 13 точках підвіски.

"Тайфун" обладнаний крилатими ракетами великої дальності Storm Shadow та KEPD 350, ракетами середньої дальності AGM-88 HARM, а також ракетами "повітря-земля" ближнього радіусу дії Brimstone. Крім цього євровинищувач може похвалитись новітніми ракетами класу "повітря-повітря" Meteor, які значно розширюють його можливості по знищенню повітряних цілей за межами візуальної видимості.

Також літак має можливість застосовувати бомби Paveway IV та EGBU-16. Ця високоточна зброя, окрім наведення по лазерному променю має також канал для супутникового наведення. До речі, "Тайфун" має можливість вражати високоточними бомбами по декілька наземних цілей за один захід.

До штатного озброєння належать також протикорабельні ракети AGM-84 Harpoon. Крім них, літак має можливість нести більш новіші протикорабельні ракети: під кожним крилом може поміститися по дві ракети RBS-15, або по три Sea Killer.

Крім ракетно-бомбового озброєння Typhoon може застосовувати 27-мм швидкострільну гармату Mauser BK-27. Привід гармати електричний, що разом з револьверним способом подачі снарядів забезпечує скорострільність 1700 пострілів за хвилину.

А взагалі, озброєння літаків Eurofighter Typhoon багато в чому залежить від таких нюансів, як ціна, комплектація, країна-оператор тощо.

Бойове використання Typhoon

З участі у військових операціях відомо лише, що британські та італійські "Тайфуни" брали участь у встановленні безпольотної зони над Лівією в 2011 році. Під час тої операції вони здійснювали патрулювання повітряного простору, вели розвідку та завдавали авіаударів по наземних цілях. Разом з тим, літаки Typhoon не залучалися до першого, найбільш складного, етапу операції – знищення лівійської системи протиповітряної оборони. Це завдання виконала переважно американська авіація.

Жодних згадок про участь їх в бойових зіткненнях з авіацією ворога немає, тому як він поведе себе у повітряному бою, наразі невідомо.

Але, як уже зазначалось, попри відсутність реального бойового досвіду, за своїми технічними та експлуатаційними характеристиками Eurofighter Typhoon є найкращим серед реактивних винищувачів четвертого покоління.

Переваги Typhoon

Головною перевагою Eurofighter Typhoon є його висока технологічність. Це сучасна повітряна бойова машина, яка з багатьма параметрами займає проміжне місце між четвертим і п'ятим поколінням і постійно вдосконалюється.

Також варто виділити його багатофункціональність. Отримавши такий літак на озброєння, можна одномоментно закрити потреби у винищувачах, бомбардувальниках, штурмовиках і навіть розвідниках. При цьому не буде стояти питання неможливості застосування тої чи іншої сучасної зброї стандарту НАТО, адже "Тайфун" саме під неї і розроблявся.

Також серед усіх конкурентів Typhoon вирізняється простотою обслуговування та експлуатації літака, а комфортні умови роботи екіпажу дозволяють пілотам досить легко переносити навантаження під час бойових вильотів тривалістю 5-6 годин. Крім того, вся наземна інфраструктура для обслуговування літаків на новому місці дислокації розгортається менш ніж за 18 годин.

Що ж стосується підготовки пілотів, то автоматизація багатьох процесів спрощує цей процес порівняно з тими ж F-16. Так, підготовка льотного складу та обслуговуючого персоналу для обслуговування Eurofighter Typhoon у спокійних умовах займає близько 6 місяців, що рівносильно підготовці для JAS 39 Gripen. Для прикладу, регламентований час підготовки людей до F-16 складає 1,5 року.

Недоліки Typhoon

Головний недолік цього літака витікає з його переваг – висока технологічність і багатофункціональність по-перше, коштують грошей, а по друге – потребують дорогого обслуговування.

Сьогодні експортна вартість Eurofighter Typhoon останньої версії, включно з доставкою, навчанням персоналу і технічним обслуговуванням, обходиться замовнику по 90 млн євро за літак (приблизно 96,5 млн доларів за курсом на лютий 2023 року), що робить його одним з найдорожчих з усіх реактивних винищувачів четвертого покоління. Для порівняння: шведський JAS 39 Gripen коштує 48 млн доларів, американський F-16 – 50 млн доларів, американський F/A-18 – 55 млн доларів, а французький Rafale – 84 млн доларів.

При цьому вартість однієї години польоту літака Typhoon обходиться в 22,2 тис. доларів, тоді як така ж година польоту JAS 39 Gripen обходиться лише у 5,8 тис. доларів, у F-16 ця вартість складає 8,7 тис. доларів, у F/A-18 – 13,6 тис. доларів, а у Rafale – 20,4 тис. доларів США.

У той же час експлуатація Eurofighter Typhoon, який за багатьма показниками випереджає інші винищувачі четвертого покоління, обходиться дешевше, аніж винищувачів п'ятого покоління. Наприклад, вартість години польоту F-35 складає 31 тис. доларів США.

Перспективи Eurofighter Typhoon в Україні

Отримавши на озброєння такий літак, як Typhoon, Україна змогла б багато в чому "закрити небо", адже він безперечно матиме перевагу над усіма російськими літаками і стане помічним у протидії крилатим ракетам і дронам-камікадзе.

Що стосується вартості, то літаки "тут і зараз" Україна може отримати або у лізинг або як військову допомогу від партнерів (тобто не за кошти українських платників податків). Це ж саме стосується і обслуговування.

Однак залишається відкритим питання реекспорту, а саме: чи має право Велика Британія одноосібно постачати свої літаки третім країнам, якщо виробляє їх міжнародний консорціум? Думається, через різні можливі трактування міжнародна дискусія на цю тему ще попереду.

Якщо ж цей бар'єр таки буде подолано, то отримання літаків Eurofighter Typhoon слід розглядати ширше, аніж просто чергове озброєння для перемоги над ворогом. У бойовій авіації все влаштовано так, що отримання на озброєння того чи іншого літака зумовлює розвиток Повітряних сил країни на десятиліття вперед. І співпраця з концерном Eurofighter тут виглядає дуже перспективною.

По-перше, враховуючи українську авіаційну науково-технічну базу, у перспективі можна буде домовитись якщо не про виробництво, то хоча б про збирання літаків у себе на території. Це дозволило б щонайменше здешевити "Тайфун" для власних потреб у майбутньому, у тому числі нових моделей.

Крім цього, Eurofighter досі не має центру обслуговування літаків у Східній Європі, що певною мірою гальмує просування "Тайфунів" на цей ринок. Україна могла б стати для них своєрідним логістичним хабом і зосередити в себе якщо не виробництво, то хоча б обслуговування літаків.

Лише перевірена інформація у нас в Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!