"Бойовий сокіл" F-16 проти "аналоговнєт" МіГ-29: чи справді американські літаки кращі за радянські і як захистять українське небо

Постачання Україні американських винищувачів F-16 уже вважається фактом у режимі очікування. Згідно з останньою заявою Держдепу, Сполучені Штати спільно з партнерами розпочнуть організацію навчання українських пілотів і постачання цих винищувачів в Україну уже найближчими місяцями.

За даними речника командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, Україна отримає одразу кілька десятків літаків F-16, чого має вистачити для виконання поточних завдань на період війни. А тим часом основним винищувачем Повітряних сил ЗСУ залишається радянський МіГ-29 (можна згадати ще про Су-27, але це винищувачі дещо іншого класу, і заміною їм могли б стати більш потужні американці F-15 або F/A-18).

OBOZREVATEL порівнює за ключовими параметрами літаки F-16 і МіГ-29, які належать до одного класу винищувачів.

Загальна інформація

F-16 Fighting Falcon (у перекладі з англійської – "Бойовий сокіл") – це одномоторний багатофункціональний легкий винищувач четвертого покоління, розроблений американською компанією General Dynamics (згодом продала авіабудівний бізнес американській компанії Lockheed Martin). Прийнятий на озброєння у 1978 році. Є наймасовішим винищувачем четвертого покоління у світі. У США поступово виводиться з експлуатації з заміною літаками п'ятого покоління F-35. Існує в одно- та двомісних версіях.

МіГ-29 – двомоторний багатоцільовий легкий радянський винищувач четвертого покоління, розроблений конструкторським бюро Мікояна і Гуревича (зараз ВАТ "Російська літакобудівна корпорація "МіГ" зі штаб-квартирою у Москві). Прийнятий на озброєння у 1983 році. Був основним багатоцільовим винищувачем країн Варшавського договору та СРСР впродовж 1980-х років. Досі перебуває на озброєнні багатьох країн світу, зокрема й України. Існує в одно- та двомісних версіях.

Льотні характеристики

F-16 є монопланом із середньорозташованим крилом (кут стрілоподібності 40 градусів) і одним двигуном у хвостовій частині фюзеляжу. Він має суцільнометалевий фюзеляж типу напівмонокок з однокілевим хвостовим "оперенням". Конструкція літака переважно виконана з алюмінієвих сплавів. F-16 був першим серійним навмисно спроєктованим аеродинамічно нестабільним літаком, що додає йому маневреності у надзвукових швидкостях. Особливістю кабіни є монолітний випуклий купол, який дозволяє пілоту мати кут огляду в 360 градусів.

Довжина літака – 15,06 м, висота – 4,88 м, розмах крила – 9,96 м, площа крила – 27,87 м². Споряджений літак має масу 12 000 кг.

Літак обладнаний одним турбовентиляторним двигуном F110-GE-100 із форсажною тягою 12 985 кгс, що дозволяє розвивати максимальну швидкість 2 410 км/год.

Дальність польоту літака з підвісними паливними баками складає 4 220 км, при цьому бойовий радіус становить 1759 км (максимальна відстань, на якій літак може виконати поставлене бойове завдання і повернутися на аеродром зльоту без дозаправки). Практична стеля – 18 000 м. При цьому швидкопідйомність становить 254 м/с.

МіГ-29 є монопланом із трапецієподібним крилом (кут стрілоподібності 42 градуси) і двома двигунами у хвостовій частині фюзеляжу. Він має суцільнометалевий фюзеляж типу напівмонокок з двокілевим хвостовим "оперенням". Конструкція літака виконана переважно з алюмінієвих сплавів. Літак виконаний за нормальною аеродинамічною схемою та має інтегральне компонування.

Довжина літака – 17,32 м, висота – 4,73 м, розмах крила – 11,36 м, площа крила – 38 м². Споряджений літак має масу 16 800 кг.

Літак обладнаний двома турбореактивними двигунами РД-33 з форсажною тягою 8 300 кгс кожен, що дозволяє розвивати максимальну швидкість 2 450 км/год.

Дальність польоту літака з підвісними паливними баками складає 2 100 км, при цьому бойовий радіус становить 700 км (максимальна відстань, на якій літак може виконати поставлене бойове завдання і повернутися на аеродром зльоту без дозаправки). Практична стеля 18 000 м. При цьому швидкопідйомність становить 300 м/с.

Авіоніка

F-16 має електродистанційну систему керування літаком з чотирикратним резервуванням і оптоволоконною шиною передачі даних. На літаках встановлена радіолокаційна станція (РЛС) AESA Northrop Grumman AN/APG-83 SABRE з активною фазовою решіткою і можливістю слідкувати за 20 цілями на землі і в повітрі. На останніх версіях F-16 встановлено радар V9 з можливістю картографування.

Додатково F-16 обладнаний підвісними контейнерами прицільно-навігаційної маловисотної системи LANTIRN, цифрової системи управління польотом, системи автоматичного проходження рельєфу місцевості і пристроєм попередження інфрачервоного опромінення AN/ALR-56M (показує, чи літак перебуває у полі зору ворожих радарів). Для захисту від засобів ураження, що мають теплове наведення, є система створення пасивних перешкод шляхом викиду фальшивих теплових цілей.

Вбудована в корпус електронно-оптична станція дозволяє використовувати високоточну зброю без підвісних контейнерів, а також інтегрувати станцію РЕБ з активними перешкодами AN/ALQ-165.

МіГ-29 має систему управління озброєнням СУВ-29, яка складається із двох комплексів: радіолокаційного прицільного комплексу середньої дальності РЛПК-29 та оптико-електронного прицільно-навігаційного комплексу малої дальності ОЕПрНК-29. Це дозволяє одночасно відстежувати 10 повітряних цілей та обстрілювати найбільш небезпечну з них.

РЛПК-29 (Н019) включає імпульсно-доплерівську РЛС, цифровий обчислювач серії Ц-100, пристрій введення-виведення та блоки перетворення інформації. До складу ОЕПрНК-29 входять оптико-електронна прицільна система ОЕПС-29, система навігації СН-29, система управління зброєю СУО-29М, цифровий обчислювач Ц-100, система єдиної індикації СЕІ-31, фотоконтрольний прилад ФКП-ЕУ та багатофункціональні пульти управління. До складу ОЕПС-29 входить квантова оптико-локаційна станція КОЛС, що складається з теплопеленгатора та лазерного далекоміра, і нашлемна система цілевказівки "Щілина-3УМ". Оптико-локаційна станція забезпечує більш точний, ніж РЛС, вимір кутових координат повітряної цілі та визначення дальності до неї.

Також МіГ-29 оснащений комплексом оборони, призначеним для своєчасного попередження льотчика про загрозу нападу, інформування про спрямування можливої атаки, а також встановлення перешкод системам наведення ракет противника. На літаку встановлюється станція попередження про радіолокаційне опромінення СПО-15ЛМ "Береза". Для захисту від засобів ураження, що мають теплове наведення, є система створення пасивних перешкод шляхом викиду фальшивих теплових цілей

Озброєння

F-16 має одну 20-мм шестиствольну гармату M61A1 (боєзапас 511 снарядів) і 9 точок підвіски, на яких можна розмістити до 9 278 кг корисних вантажів (бомби, ракети або підвісні паливні баки). Зазвичай дві внутрішні точки підвіски використовуються для підвісних паливних баків, а 7 інших – для озброєння (є ще додаткові дві точки підвіски з боків повітрозабірника, які використовуються переважно для допоміжного навігаційного обладнання).

Підвісне озброєння можуть становити:

- керовані ракети "повітря-повітря": AIM-7 Sparrow, AIM-9, AIM-120, AIM-132, Python 3, Python 4, Derby, Sky Flash, Magic 2;

- керовані ракети "повітря-поверхня": AGM‑65A/B/D Maverick, AGM-45, AGM-84, AGM-88B HARM, AGM-154 JSOW, AGM-158 JASSM, Penguin Mk.3;

- кориговані бомби: GBU-10, GBU-12, GBU-15, GBU-22, GBU-24, GBU-27, GBU-31 JDAM;

- кориговані касетні бомби: CBU-103, CBU-104, CBU-105;

- вільнопадаючі бомби: Mark 82, 8xMark 83, Mark 84

МіГ-29 має одну 30-мм авіаційну гармату ГШ-30-1 (боєзапас 150 снарядів) і 7 точок підвіски, на яких можна розмістити без втрати маневреності до 2 180 кг корисних вантажів (бомби, ракети або підвісні паливні баки). Зазвичай центральна точка підвіски використовується для підвісного паливного бака, а 6 інших – для озброєння.

Підвісне озброєння можуть складати:

- керовані ракети "повітря-повітря" Р-60М, Р-27 різних версій, Р-73, Р-77, "Грань";

- керовані ракети "повітря-поверхня" Х-29Т;

- кориговані бомби КАБ-500КР;

- бортовий комплекс оборони БКО "Талісман";

- пускові блоки для некерованих ракет Б-8М1;

- некеровані ракети С-24Б;

- фугасні бомби ФАБ-500М62;

- осколково-фугасні бомби ОФАБ-250-270;

- контейнери для малогабаритних мін КМГУ-2;

- запалювальні боєприпаси (напалм) ЗБ-500.

Висновки

Як бачимо, радянський МіГ-29 є дещо більшим і швидшим літаком порівняно з американським F-16, зате американець має кращу авіоніку, більш потужне озброєння і більш ніж удвічі більший бойовий радіус, що в цілому робить його ціннішим літаком.

Тим часом кращий асортимент озброєння робить F-16 більш універсальним літаком, здатним виконувати функції не лише винищувача-перехоплювача, а й штурмовика і навіть бомбардувальника. Тому в плані заміни чи поповнення авіапарку Повітряних сил ЗСУ поява навіть найпростіших американських літаків (а F-16 займає найнижчу ланку у ієрархії винищувачів США) буде однозначним посиленням.

А враховуючи те, що українські пілоти навіть на МіГ-29 давали собі раду у повітряних боях проти більш сучасних та потужних літаків ворога (зафіксовано навіть випадок збиття українським МіГ-29 найсучаснішого серійного російського військового літака Су-35), можна лише уявити собі, що вони витворятимуть на F-16.

Також хочеться вірити, що F-16 стануть лише першими ластівками, пардон, "соколами", слідом за якими підтягнуться "орли" F-15 і "шершні" F/A-18.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!