Відео дня
Літак з фільму Top Gun: Maverick: що за F/A-18 Hornet може отримати Україна
Після того як Україна домоглася від західних партнерів постачання основних бойових танків, на порядок денний вийшло питання західних винищувачів четвертого покоління. Всі очікували, що це будуть американські F-16 Fighting Falcon, але президент Джо Байден чітко дав зрозуміти, що вони не входять до переліку озброєння, яке США готові надати Україні. Принаймні поки.
Разом з тим у Вашингтоні зауважили, що США не заперечуватимуть проти передачі Україні винищувачів третіми країнами.
"Це суверенні рішення, які мають ухвалювати країни. Американська сторона не тисне та не вмовляє нікого у питанні надання Україні військової допомоги. Якщо інша країна захоче передати Україні винищувачі, ми, безперечно, підтримали би це", – заявив координатор Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі.
І тут несподівано на арену вийшла Фінляндія. Під час візиту до Києва 10 березня прем'єрка цієї країни Санна Марін запропонувала розглянути надання Україні винищувачів F/A-18, які Фінляндія давно планує замінити на більш сучасні F-35. Україні ця пропозиція, зрозуміло, припала до душі, і, за повідомленням фінської преси, Київ навіть вже направив офіційний запит на цю тему.
А поки заява перебуває на розгляді, OBOZREVATEL розбирався – що це за літаки і як вони можуть посилити Повітряні сили ЗСУ.
Передумови
Як відомо, Повітряні сили ЗСУ на початок війни були представлені лише літаками радянської бойової авіації (винищувачами МіГ-29 і Су-27, штурмовиками Су-25, бомбардувальниками Су-24 і розвідниками Су-24МР), однак протягом місяців активних повітряних боїв ряди їх значно поріділи і потребують якісного і кількісного підсилення.
Влітку 2022 року інформаційним простором ширились розмови про можливість отримання шведських винищувачів четвертого покоління JAS 39 Gripen, а ближче до кінця року на передній план вийшли американські F-16 Fighting Falcon, які у фаворі в українських бойових пілотів. Вже у 2023 році окремі політики навіть говорили про бойові літаки третього покоління Tornado і Mirage 2000, а президент Франції Еммануель Макрон не виключив, що Париж може передати Україні французькі винищувачі четвертого покоління Rafale. Ну а після поїздки Володимира Зеленського у Лондон всерйоз почали розглядати винищувачі четвертого покоління Typhoon.
В цьому контексті варіант з літаками F/A-18 Hornet, які українські любителі кіно мають пам'ятати за оскароносним фільмом Top Gun: Maverick (там вони фігурують під спрощеною назвою F-18), виглядає далеко не найгіршим. Вони точно кращі за омріяні багатьма F-16 і поступаються хіба що Rafale і Typhoon.
Що за літак
F/A-18 Hornet (у перекладі англійської – "Шершень") – це палубний винищувач-бомбардувальник четвертого покоління, розроблений в 1970-х роках американською фірмою McDonnell Douglas, яку у 1997 році викупила компанія Boeing. Станом на сьогодні він є основним бойовим літаком ВМС США, а його модернізована версія постачається на експорт, у тому числі як аеродромний літак.
Спочатку F/A-18 був розроблений, щоб доповнити майбутній F-15 легшим і дешевшим літаком для отримання переваги у повітрі, і разом з F-16 брав участь у конкурсі, на якому обирався легкий винищувач для американських військово-повітряних сил. Хоча у конкурсі тоді переміг F-16, розробкою F/A-18 зацікавилися Військово-морські сили США, які шукали недорогий літак, який би міг доповнити, а потім і замінити винищувач F-14 Tomcat (також "знімався" у фільмах Top Gun і Top Gun: Maverick).
Спочатку літак повинен був випускатися в трьох модифікаціях: винищувача F-18A, штурмовика A-18A, навчально-бойового TF-18A. Однак фірмі McDonnell Douglas вдалося об'єднати всі три модифікації в один літак, який отримав назву F/A-18A в одномісній версії і F/A-18B – у двомісній.
Перший політ F/A-18 Hornet відбувся 18 листопада 1978 року. Перший же серійний літак піднявся в повітря 12 квітня 1980 року, і вже в травні того ж року нові машини почали надходити у ВМС США.
Подальший розвиток цієї моделі призвів до появи модифікацій F/A-18C і F/A-18D – відповідно одно- та двомісний варіант з удосконаленими авіонікою і озброєнням (може нести керовані ракети AIM-120 і AGM-65). Їх і закупила свого часу Фінляндія – 55 одномісних і 7 двомісних.
Льотні характеристики F/A-18
F/A-18 Hornet з самого початку планували як палубний літак, тому розроблювали за такими вимогами: невеликі габарити, бездимні двигуни, мала величина ефективної площі розсіювання (ЕПР), слабке ІЧ-випромінювання, наявність бортових засобів РЕБ тощо.
Літак виконаний за нормальною аеродинамічною схемою з средньорозташованим трапецієподібним крилом і двома двигунами у хвостовій частині фюзеляжу. Він має фюзеляж типу напівмонокок з двокілевим стрілоподібним хвостовим оперенням. Вертикальне оперення з двома відхиленими назовні на 20 градусів кілями зміщене вперед щодо стабілізатора для виведення його із зони аеродинамічної тіні від крила і стабілізатора на великих кутах атаки.
F/A-18 має багатолонжеронне крило, яке складається по лініях, які проходять через внутрішні хорди елеронів з поворотом консолей на 90 градусів. На крилі встановлені рухомі носки на весь розмах, однощілинні закрилки і зависаючі елерони. Носки і закрилки відхиляються автоматично залежно від кута атаки і швидкості польоту для підвищення маневреності в бою і аеродинамічних якостях в крейсерському польоті.
Однією з відмінних особливостей літака є наявність напливів складної форми перед кореневими частинами крила. Напливи створюють вихрову підйомну силу і забезпечують політ літака на великих кутах атаки. Між напливами і фюзеляжем є щілини для відведення приграничного шару повітря від повітрозабірників.
Планер, виготовлений переважно з алюмінієвих сплавів, розрахований на ресурс 6 тисяч годин при 2-х тисячах злетів з використанням катапульти і 2-х тисячах посадок з використанням затримуючого гака. При цьому в експортній версії він йде також як аеродромний літак – без палубних гаків.
На F/A-18 установлені два турбореактивні двоконтурні двигуни General Electric F404 з гідравлічною системою керування двигуном. Кожен двигун розвиває тягу до 4900 кгс без використання форсажу і 7260 кгс на форсажі, що дозволяє літаку розвивати швидкість до 1915 км/год (1,8 Маха). Двигуни розділені титановою протипожежною перегородкою і обладнані системою виявлення та гасіння пожежі. У випадку виходу з ладу одного двигуна тяги іншого достатньо для повернення літака на базу.
Паливна система F/A-18 складається з шести фюзеляжних протектованих баків і крилових м'яких кесонних баків. Всі паливні ємності для запобігання вибуху при бойових пошкодженнях заповнені поропластом. Запас палива у внутрішніх баках F/A-18 складає 4930 кг, крім того, на зовнішніх підвісках можна розмістити до 4435 кг палива у підвісних паливних баках.
Авіоніка F/A-18
Кабіна F/A-18 має рідкокристалічний монохромний індикатор із сенсорним управлінням, розміщений у верхній частині приладової панелі. Також у кабіні розміщений кольоровий рідкокристалічний індикатор тактичної обстановки та монохромний програмований рідкокристалічний індикатор, призначений для контролю роботи двигуна і паливної системи.
Останні модифікації F/A-18 оснащені нашоломною системою вказування цілі JHMCS. Вона дозволяє виводити частину інформації з приладової панелі на нашоломний дисплей, що підвищує обізнаність екіпажу про навколишню ситуацію та параметри роботи літака. Але основна перевага JHMCS полягає в можливості поглядом пілота наводити ракети на ціль під час ближнього повітряного бою, при цьому в поле наведення складає 160 градусів.
На F/A-18 встановлюється імпульсно-доплерівська бортова радіолокаційна станція AN/APG-79. Вона має здатність виявляти цілі класу "винищувач" на відстані до 80 км. Одночасно БРЛС може відслідковувати до 10 цілей і наводити ракети на 4 із них.
На двох підфюзеляжних вузлах підвіски може розміщуватися інфрачервона система переднього огляду та наведення, її наявність дозволяє літаку ефективно діяти у нічний час і в складних метеоумовах, а також застосовувати високоточну зброю з лазерним наведенням.
В останній модифікації також встановлена нова система постановки активних перешкод AN/ALQ-214, яка має вбудовані датчики попередження про можливу загрозу.
Озброєння F/A-18
F/A-18 обладнаний однією шестиствольною 20-мм гарматою M61A1 Vulcan з боєзапасом 578 патронів. Крім цього, він має 9 точок підвіски (3 під фюзеляжем, 2 на кінчиках крил і по 2 під кожним крилом), здатних одночасно нести 6200 кг боєприпасів.
Літак може нести на кінчиках крил 2 керовані ракети "повітря-повітря" AIM-9 Sidewinder, або AIM-7 Sparrow, або AIM-120 AMRAAM. Під крилами можуть розміщуватись 4 керовані ракети "повітря-повітря" AIM-9 Sidewinder, або AIM-132 ASRAAM, або IRIS-T, або AIM-120 AMRAAM. Також можуть використовуватись некеровані ракети Hydra 70 і Zuni.
Також на озброєнні можуть перебувати ракети "повітря-поверхня" (AGM-65 Maverick, AGM-84H/K SLAM-ER, AGM-88 HARM, AGM-154 JSOW, AGM-158 JASSM, протикорабельні ракети (AGM-84 Harpoon LRASM), авіаційні бомби (високоточні авіабомби типу JDAM; бомби з лазерним наведенням типу Paveway; вільнопадаючі бомби Mark 82, Mark 83, Mark 84), касетні авіабомби (CBU-78 Gator, CBU-87, CBU-97, CBU-100) і навіть ядерні бомби (B61).
Переваги F/A-18
Головною перевагою літака F/A-18 Hornet є успішний бойовий досвід. Літаки цієї марки брали участь у війнах в Перській затоці (1991), Афганістані (2001), Іраку (2003-2010) та інших, менш масштабних військових кампаніях за участі Військово-морського флоту США, а зараз задіяні у війні в Сирії.
Також будучи палубним літаком, F/A-18 пристосовані до коротких злітно-посадкових смуг, а за необхідності можуть сідати навіть на автомобільне шосе.
Недоліки F/A-18
Головним недоліком F/A-18 є те, що він, як і F-16, складний у навчанні для всіх пілотів, які звикли літати на літаках радянського і пострадянського зразка. Точніше, навіть не складний, а інший. Особливо в плані просторової орієнтації, де у всіх американських літаків символ літака на приладі нерухомий, а штучний горизонт рухається і завжди залишається паралельним істинному горизонту, тоді як у радянських літаків все влаштовано навпаки – штучний горизонт нерухомий, а символ літака рухається.
Для прикладу, якщо американський літак у хмарах зробить крен 30 градусів до штучного горизонту, то, вийшовши з хмари, він матиме крен 30 градусів як до штучного, так і істинного горизонтів. На радянських і російських літаках штучний горизонт зафіксовано щодо планера, а символ літака рухається, тому, вийшовши з хмари з креном в 30 градусів, пілот виявить, що штучний горизонт перебуває під кутом в 30 градусів до істинного, а символ літака під кутом 30 градусів до штучного горизонту, що у підсумку розміщує символ літака на приладі під кутом в 60 градусів до істинного горизонту.
За словами пілотів, з якими вдалося поспілкуватись автору цього матеріалу, ці зміни не дуже складно опанувати, однак потрібно налітати певний час, щоб звикнути до них і набути потрібного рівня автоматизму. Але це труднощі перехідного періоду, які доведеться перебороти.
Перспективи F/A-18 в Україні
Зараз у Повітряних сил Фінляндії стоїть на озброєнні 62 винищувачі F/A-18 Hornet. Щоправда, вже з'явилась інформація, що передати Україні їх зможуть не раніше 2026 року. Однак ми вже звикли до того, що терміни поставок озброєнь можуть рухатись, причому часто у бік пришвидшення, тим більше що всі переговори на цю тему ще попереду. Зараз головне чимшвидше почати підготовку пілотів, яка за нормальних умов розрахована на два роки, але може бути скорочена до 6-9 місяців.
Та попри всі незручності, пов'язані з переходом на принципово іншу модель літаків, альтернативи в України немає – радянський спадок МіГ-ів і Су-шок рано чи пізно закінчиться, та й запаси колишніх країн "соцтабору" не безмежні. Це розуміють і українська влада, і українські пілоти.
До речі, про пілотів. Нещодавно США оголосили, що готові вже у березні цього року почати підготовку групи з 12 українських пілотів на авіасимуляторах літаків F-15, F-16 і F/A-18 (попередня підготовка перед тим, як садити їх у справжні літаки).
Говорячи про перспективи, також не варто забувати, що Сполучені Штати вважаються світовими лідерами у сфері бойової авіації, тому потрапити в "шорт-лист" країн-операторів їхніх винищувачів вигідно не лише з огляду на сьогоднішні потреби терміново "закрити небо", а й з прицілом на перспективу – згодом це відкриє Україні доступ до новіших технологій і сучасніших літаків. Зокрема, компанія-виробник Boeing пропонує "Міжнародну дорожню карту", яка дозволить, будучи оператором F/A-18 Hornet четвертого покоління, з часом модернізувати його до параметрів винищувача п'ятого покоління.
Крім того, існує потенційна можливість виготовляти частину обладнання для літаків в Україні. Американці хоч і не всім підряд, але все ж роздають такі привілеї за індивідуальною домовленістю. Зокрема, Австралія збирає "Шершнів" з американських комплектуючих на своїх заводах. Науково-технічний потенціал України також міг би бути залучений у цій сфері, якби ЗСУ мали на озброєнні F/A-18. Не можна виключати в такому випадку і спільних україно-американських розробок.
Читайте також: Американські винищувачі F-16 Fighting Falcon: чому так необхідні Україні і як можуть захистити небо
Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!