F-16 збиватимуть путінські "сушки" та полюватимуть на "Калібри". Інтерв’ю з полковником Черником

Уже до кінця поточного року Україна може отримати від союзників перші винищувачі F-16. Ймовірно, ці 6-12 машин не будуть застосовуватися на лінії фронту, проте відіграють вкрай важливу роль у зміцненні протиповітряної оборони нашої країни, зокрема, завдяки F-16 вдасться перехоплювати ракети ворога ("Калібри", Х-101, Х-555), які можуть оминати перший і другий ешелон нашої ППО.

Відео дня

F-16 в українському небі зможуть також збивати винищувачі-бомбардувальники армії окупанта Су-34, які останнім часом скидають на нашу країну важкі бомби УПАБ-1500. Ці літаки для ворога дійсно є дуже цінними. Якщо цей авіапарк вдасться "прорідити" за допомогою F-16, це буде колосальним військовим успіхом України і величезною іміджевою втратою Кремля. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL висловив військовий експерт, полковник запасу Петро Черник.

– На вашу думку, що мають встигнути зробити Сили оборони України до початку сезону дощів? Наскільки великим є вплив погодних умов на військові дії?

– Вплив погодних умов на бойові дії є колосальним. Західна техніка дуже важка. Танк важить до 75 тонн. Якщо ґрунт буде мокрим, танк рухатися не зможе. Це стосується і бойових машин піхоти – як західного зразка, які можуть важити до 30 тонн, так і старих радянських зразків, які можуть важити у межах від 10 до 13 тонн.

Дощі однозначно будуть впливати. Тому завдання на порівняно сухий період – передусім обвалити південний плацдарм, вийти на північне Приазов’я. Передумови для цього складаються. На мій погляд, вересень і жовтень будуть найвідповідальнішими місяцями у цій частині.

Але ми маємо усвідомлювати, що противник б’ється на смерть і не здається. Вони прекрасно розуміють, що від теперішньої "лінії Суровікіна" аж до Перекопського перешийка більше укріплень немає. Тому запеклі бої ще триватимуть.

– Ви сказали, противник б’ється на смерть. Чи є імовірність того, що він зможе відіграти ситуацію?

– Поки що я не бачу ознак того, що вони мають потенціал для відігравання ситуації, щоб захопити якісь наші території в такому обсязі і в такій швидкості, як це було на початку широкомасштабного вторгнення.

– За вашими словами, для важких західних танків стан ґрунту вкрай важливий. Чи означає це, що російська окупаційна армія в цьому сенсі має певну перевагу, адже вона воює старими, а отже легшими танками?

– Ні, вони не мають жодної переваги. Тому що все, що важче за 10 тонн, все одно грузне у вологому ґрунті. 10 тонн само по собі – це вже важко. Всі трактори – по кілька тонн. Усе, що важче за 10-15 тонн – а російські і радянські танки важать 39-43 тони – все одно грузне. Тож, про жодну перевагу говорити не можна.

– Як виглядатимуть військові дії через два місяці, коли погодні умови кардинально зміняться?

– А як вони виглядали минулої зими? Рівно один в один. Завмре лінія фронту, і ми будемо у зоні вогневої рівноваги. Так було всю минулу зиму.

Щоправда, є нюанси. Земля може промерзнути, це також змінює ситуацію. Але для цього потрібно, щоб морози -10 градусів і нижче стояли щонайменше тиждень, щоб ґрунт добре промерз. Тоді формат війни буде такий самий, як влітку, тільки солдатам треба буде тепліше одягатися. Плюс впливатиме сніг і вітер.

– Але погодьтеся, що порівняно з минулим роком у нас сьогодні трохи більше зброї, зокрема ракетної.

– Не трохи, а кратно більше, і в частині, що стосується можливості завдання глибоких логістичних ударів, тут нічого не зміниться. Але противник окопався. Це важлива деталь. Тому рухатися ми можемо лише тоді, коли рухається важка техніка.

Ми не такі, як окупанти, які кидають піхотні вали один за одним, які ми закошуємо. Ми поважаємо свого солдата, прикриваємо його важкою бронею. Bradley підтверджено витримує удар 122-міліметрового снаряда, принаймні уламки точно витримує.

– Щодо ракетного потенціалу нашої армії. Ми пам’ятаємо, як напередодні минулої зими наші союзники не надто поспішали надавати нам нові пакети військової допомоги, бо вважали, що бойові дії взимку сповільняться. Зараз ми бачимо затримки з постачанням Україні ракет Taurus. Наскільки це серйозна зброя для нас і що найбільш потрібно на зиму?

– Некоректно ставити запитання про зброю на зиму. Це дуже хибна думка. Чомусь вважається, що є зброя зими, а є зброя літа. Немає такої зброї. Вся зброя однакова, що влітку, що взимку. Є тактика бойових дій влітку і взимку цією самою зброєю. Це треба дуже серйозно акцентувати в нашому медійному просторі.

Ракет Taurus є порівняно небагато. Німці декларують, що в них всього цих ракет у межах 150 одиниць. Було б добре, щоб вони з’явилися в Україні. Якісь великі склади, великі командні пункти, трансформаторні підстанції, залізничні полотна – було б корисно застосовувати ці ракети для цих цілей. Але в такій кількості ця зброя все одно не змінює хід війни.

Хід війни змінює величезна кількість далекобійних ракет як авіаційного базування, скажімо, AGM-158 дальністю 980 км, яка йде в комплектації до F-16 – він може брати на борт дві такі ракети. Це серйозна потрібна ракета. Американці мають таких на озброєнні понад 5 тисяч. Дали б нам хоча б 500 – це вже був би серйозний крок вперед.

Але найсерйозніший крок вперед – це ATACMS. Чому? Тому що все, що під крилом, це дозвукові ракети, які рухаються із швидкістю у межах 1000 км. Вони набагато легші для збивання, тому що швидкість має значення.

Плюс ми розуміємо, що літак має сісти на аеродром, сам літак треба обслужити, двигуни, всі вузли і механізми тощо. Все це час. Натомість ATACMS – це тубус, який перезаряджається за якихось 10 хвилин. Кілька вантажівок з такими ракетами за одиницю часу роблять кілька залпів.

Ми – друга країна-оператор за кількістю HIMARS-M142 і M270. В американців на складах понад 4 тисячі ATACMS. Якби дали тисячу, ми б за кілька тижнів перемололи все, що там можна перемолоти. Але тут ми вже маємо справу з великою політикою, американців ми не змінимо. У них є свій погляд на перебіг цієї війни.

Ми вже рік танцюємо навколо цієї теми, але віз де стояв, там і стоїть.

– Останнє запитання щодо F-16. Можливо, вже до кінця поточного року Україна отримає перші зразки цих винищувачів. Що вони просто зараз змінять на фронті?

– Так, це можливо. Але моя особиста думка – якщо приїдуть перших 6-12 літаків, вони не будуть працювати по лінії фронту. Найімовірніше, вони працюватимуть як перехоплювачі крилатих ракет.

Ще в 1970-ті роки, коли фірмі General Dynamic ставили технічне завдання на розробку цього літака, воно й полягало в тому, щоб він міг полювати за дозвуковими ракетами, що рухаються в межах від 700 до 1000 км на годину.

Це суттєво покращить збивання таких ракет, як Х-101, "Калібр" та Х-555. Тому що проривання є і будуть надалі, стаціонарні зенітні ракетні комплекси не завжди можуть впоратися із цим завданням, ракета їх оминає. У Росії теж не дурні сидять, вони закидають польотне завдання, вони вчаться, стежать, розвиваються. Як московити побудували другу ракетну школу у світі? Це серйозно.

Отже, якщо перші 6-12 літаків F-16 з’являться в Україні, на мій погляд, вони найперше будуть боротися із тими ракетами, котрі зуміли пройти перший і другий ешелон нашої протиповітряної оборони. Ця машина високошвидкісна, може розвивати швидкість до 2400 км на годину і має усі комплекси боротьби – як ближні ракети, AIM-9 Sidewinder до 20 км, середні AIM-7 Sparrow до 70 км і далекобійні ракети AIM-120 AMRAAM дальністю завдавання ударів до 180 км.

Плюс, можливо, за допомогою цієї останньої ракети будуть боротися із Су-34, який скидає дуже важку дошкульну бомбу, яку ми не можемо нічим збити – УПАБ-1500. Бомба планерна на 70 км. Перекриваємо ці відстані, отже, є оптимізм, що перші російські "сушки" можуть бути збиті. Якщо це станеться, то це направду буде колосальний військовий успіх для нас й іміджева та фізична втрата для росіян, бо тих "Сушок" не так багато – понад 140 машин. Вони насправді будуть цінні для них.