УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Фейгін: дрон на Рубльовці – це шок. А якщо Україна запустить по Москві п'ятсот? Інтерв'ю

5 хвилин
37,4 т.
Фейгін: дрон на Рубльовці – це шок. А якщо Україна запустить по Москві п'ятсот? Інтерв'ю

30 травня було здійснено атаку дронів на найелітніший район столиці держави-терориста Росії Рубльовку, яка викликала справжній шок у російському суспільстві. У певному сенсі слова йдеться про "святе" місце, на яке робити замах не можна, адже там живе вся "богема" кремлівського режиму. Окупанти раптом усвідомили, що "дрон може залетіти у будь-яке вікно", питання лише в тому, чи готова Україна витрачати їх на ці цілі.

Російський добровольчий легіон "Свобода Росії", який воює у складі ЗСУ, заявив про вербування тисяч нових членів у свої лави. Є низка об'єктивних причин, чому тисячам нових добровольців буде проблематично потрапити на територію України. Але вони можуть організуватися всередині самої Росії, адже лише збройний опір режиму може мати успіх. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив російський правозахисник Марк Фейгін.

– У легіоні "Свобода Росії" заявили про те, що почали вербувати людей до своїх лав. Зокрема, для рейдів не лише до прикордонних регіонів, а й до Москви. За словами добровольця з позивним "Цезар", легіон отримав уже тисячі заявок від росіян. Чи цей рух може отримати широку підтримку в РФ?

– Чи виходимо ми з того, що у 140-мільйонній країні є тисячі чи навіть десятки тисяч людей, які не просто проти режиму Путіна та проти війни в Україні, а навіть готові воювати? Це я цілком припускаю, охоче в це вірю і розумію, що це більш ніж можливо.

Але питання в тому, чи можуть вони приєднатися до легіону безпосередньо або підтримувати його підпільно, почати дії підпільного чи партизанського характеру на території Росії. Тут є об'єктивні обставини, які можуть стати на заваді легіону просто поповнювати ряди з-поміж цих охочих.

Тому що, якщо ми говоримо про те, що вони приєднуються до легіону, пройдуть підготовку, матимуть зброю в Україні, то тут є проблеми об'єктивного характеру. Насамперед треба якось опинитися в Україні, а це не так просто. Якщо хтось думає, що зараз можна вільно в'їхати в Бєлгородську область, перейти кордон чи перебувати десь поряд із кордоном, де можна було б сконтактуватись, – це явно не для тисячі людей. Це поодинокі варіанти і дуже проблематичні.

Просто в Росії немає широкого масового підпільного руху, де вони могли б комунікуватися безпечно і для них самих, і для всіх інших. Тому що у країні відкритий терор. Тому діяти всередині країни, тим більше у регіонах, віддалених від кордону, десь у Москві чи десь дуже проблематично.

Можливо, легіон має якусь пряму комунікацію з цими людьми, вони переписуються в якихось чатах, можуть встановлювати з ними контакти і давати завдання. Я цього не виключаю. Найімовірніше, так воно і є. Але є проблема з масовим зарахуванням до лав легіону саме в Україні, бо їм треба якось опинитися в Україні.

Адже, крім усього іншого, Україна повинна буде ще й фільтрувати цей потік. Потрібно організувати поліграф, перевірки тощо. Це триває місяці. У нинішньому стані Україна не має таких можливостей. Неможливо перевірити таку кількість людей, навчити їх, дати їм зброю та можливість приєднатися до легіону. До легіону можуть долучитися десятки, можливо, сотні людей. Але тисячі не переварять українські спецслужби.

Але якби була можливість хоч якось організувати цих людей усередині Росії, якби легіон чи інші військово-опозиційні об'єднання взялися за це, то, напевно, мала б перспективу. Поки що вона не зрозуміла. Але в тому, що охочі є, я не маю жодного сумніву.

– Чи можуть путінські олігархи взятися за фінансування цього руху, щоб позбутися Путіна порівняно простим способом?

– Напевно, вони могли б за це взятися, але не всередині Росії у звичайному порядку. Ця діяльність пов'язана з ризиком для них і вони на це не підуть. Десь у Росії передавати гроші... А за кордоном вони, напевно, могли б фінансувати таку роботу.

Але хто б узявся за неї? Потрібен суб'єкт – уряд у вигнанні, міністр оборони, юстиції, прокурори тощо. Потрібні ті, хто міг би передавати гроші, хто міг би це робити. Чи може цим суб'єктом стати легіон? Так, але лише частково. Все одно повинні бути особи з-поміж олігархату, з якими необхідно мати довгострокові відносини. Адже гроші не вирішують усе. Вирішує їхнє правильне застосування. Можна дати мільярд, і його вкрадуть. А можна дати сто мільйонів, і вони підуть у справу.

Суто теоретично таке могло бути. У всякому разі, під тиском санкцій, під дамокловим мечем усіх цих скромних чи сумнівних перспектив для олігархату, для середовища, яке незадоволене станом речей, напевно, це допустимо. Але як це робити? Механізму немає.

Повинен з'явитися визнаний усіма сторонами суб'єкт, який розподілятиме або ставитиме умови, що ви повинні заробити собі індульгенцію, підтримуючи цей рух, тощо.

– Чи вважаєте ви, що сьогодні каральна машина Кремля вже не в тому стані, щоб стримувати масові протести по всій країні? Наскільки ефективною вона може бути у разі приєднання до легіону "Свобода Росії" тисяч людей на території РФ?

– Стримувати масовий громадянський протест вони можуть. Вони налагодили цю машину, вона працює ефективно. Чого вони не можуть робити, з чим не можуть ефективно впоратися – вони не можуть воювати зі збройною опозицією. І бєлгородські, і брянські рейди це показали. Якби туди прийшло не 100-150 осіб, а тисяч п'ять, чим це все закінчилося б? Хороше питання. Щонайменше вирішення цієї проблеми розтяглося б на тижні, а то й на місяці. І не зрозуміло, як повелися б люди в цих регіонах. Можливо, вони почали би приєднуватися до цього руху. Тобто це питання чисельності.

А всередині самої Росії прості громадянські виступи із плакатами, звичайно, такого ефекту не дадуть. Тому що з беззбройними людьми впоратися дуже легко. Їх можна посадити, з них можна знущатися, зрештою, їх можна вбити. Потрібні озброєння. Ми ж бачимо, що за останні 20 років мирні протести взагалі нічого не дали. Вони закінчилися війною, терором та перетворенням країни на концтабір.

Тому в чистий мирний протест, якщо він не з'єднаний із силовою складовою, я не дуже вірю. Є думки в опозиції, що якщо на вулиці вийдуть мільйони, вони не наважаться стріляти. А я думаю, що вони наважаться стріляти навіть за умов таких масових протестів. Але якщо протестувальники стрілятимуть у відповідь, тоді вони точно ні на що не наважаться, бо вже не буде кому наважуватись.

– Сьогодні дрони дісталися вже до Підмосков'я та Москви. Випадок "бавовни" зафіксовано навіть в елітному районі столиці Росії, на Рубльовці. Чи вважаєте ви, що ці події кардинально вплинули на бачення росіян, зокрема москвичів, своєї безпеки?

– Кардинально – це питання умоглядне, бо як це перевірити? Провести соцопитування? Але, безумовно, це викликало шок. Ми судимо з моніторингу соцмереж, пабліків, де так чи інакше ці настрої виражаються. Хтось їх називає панічними, хтось говорить просто про почуття страху, хтось говорить про несподіванку та невпевненість.

Але щодо Рубльовки, то у певному сенсі для богемного середовища в Росії це як храм Гробу Господнього, це святе місце. На нього робити замах не можна. Вони усі там живуть. Тому, безумовно, вони шоковані. Виявляється, ніхто не захищений. Дрон може прилетіти у будь-який будинок, у будь-яку квартиру, залетіти у будь-яке вікно. Рубльовка – це таке кошерне місце, яке навіть окремо від Росії.

Кажуть, що Москва – це щось окреме від усієї Росії. Говорять, Садове кільце – це щось зовсім інше, ніж Росія. Бульварне кільце – це ще окреміше, ніж вся Москва, ніж вся Росія. Але Рубльовка – це окремо від цього разом узятого.

А якщо прилетить сто дронів? А якщо п'ятсот? Адже це питання суто промислове – є ці дрони в таких кількостях у "Укроборонпрому" чи ні і чи готові вони їх витратити на Рубльовку.

Сам собою ефект був дуже відчутним, навіть незважаючи на те, що нікого не вбило і серйозних пошкоджень не завдало. Це почуття нестабільності, почуття, що війна може прийти і на Рубльовку, вселяє в них жах. Адже все своє життя вони прожили у добробуті.