ФСБ кинула за ґрати зрадника України, ще двоє "у черзі" на той світ: що відбувається в окупації

За останній тиждень одразу кількох колаборантів наздогнала карма. Одного з них покарали українські воїни на Херсонщині, а двоє інших потрапили під роздачу в Запорізькій області. Всі вони розраховували на "вікно можливостей", але тепер воно точно для них зачинилося.

Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Лікар перетворився на злочинця

Володимир Подлипенцев на час окупації АРК жив у Криму. Досвідчений лікар-ортопед, за словами знайомих із ним людей, давно тяжів до Росії. "Він народився в Таганрозі, про що постійно всім розповідав. Але їхати в РФ, у рідну тмутаракань, не хотів, тому що в Криму заробляв дуже непогано. Як тільки росіяни захопили півострів, Подлипенцев просто підбадьорився – в цьому він побачив нові можливості", – розповів співрозмовник OBOZREVATEL.

На той час він був головним лікарем Керченської портової лікарні водників, але рвався до влади. Став депутатом "Кримської держради", а у серпні 2016 року вже очолив окупаційну адміністрацію Керчі. Щоправда, на цій "посаді" амбітний зрадник пропрацював менше року – у квітні 2017-го несподівано для всіх Подлипенцев подав у відставку.

"Подлипенцев аргументував це тим, що у нього погіршився стан здоров'я і він хоче повернутися до лікарської практики, але ніхто в це не повірив. Ходили чутки, що він серйозно прокрався, але останньою краплею стало те, що його впіймали на стосунках із неповнолітнім хлопчиком. Лише завдяки зв'язкам йому вдалося уникнути відповідальності. Щоправда, поставили умову, що він повинен зникнути з Криму", – поділилося наше джерело.

Подлипенцев виїхав до Новоросійська (Краснодарський край РФ) і влаштувався ортопедом-травматологом у приватну клініку, на сторінці якої досі є інформація про нього.

А два місяці тому Володимир Подлипенцев вирішив "реабілітуватись". "Повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало для нього ще одним шансом повернутись до влади. План був простий: піти добровільно на війну, щоб потім повернутись "героєм". І він записався до козацької зведеної бригади "ДОН", яка в липні 2022 р. оголосила про набір добровольців", – повідомив співрозмовник OBOZREVATEL.

У цю "бригаду" набирають усіх поспіль, у тому числі із судимістю та без бойового досвіду. Контракт підписується на 3 або 6 місяців, а після закінчення "служби" обіцяють отримання статусу учасника бойових дій.

Два місяці тому Подлипенцев уже був у "ДОНі", всім знайомим розповідав, що вирушив у зону "СВО" лікарем, проте ділився фото у військовій екіпіровці та зі зброєю.

З того, що відомо, разом з іншими товаришами по службі Подлипенцев перебував на території окупованої росіянами Кінбурнської коси (Миколаївська область), а кілька днів тому був поранений на Херсонщині, де зараз йдуть бої.

За інформацією ресурсів окупантів, автомобіль, у якому їхав Подлипенцев, під час мінометного обстрілу перекинувся, і той ледь не вирушив на той світ. Наразі зрадник перебуває у госпіталі окупантів із черепно-мозковою травмою: вже відомо, що він практично втратив слух.

Здавав окупантам колег-журналістів

Увечері 31 жовтня в окупованому Бердянську пролунав вибух, внаслідок якого було тяжко поранено ще одного колаборанта – Павла Іщука. Біля будинку зрадника на вулиці Земській спрацював саморобний вибуховий пристрій.

Колишній головний редактор видання "Місто" став єдиним місцевим журналістом, який добровільно перейшов на бік ворога.

А у квітні 2022 року "військовий комендант Бердянська" призначив Іщука "першим заступником голови" окупаційної адміністрації міста.

"Ще в перші дні тимчасової окупації бердянські журналісти, запрошені загарбниками на "співбесіди", дивувалися надто широкій поінформованості ФСБвців про деталі життя та професійну діяльність кожного з них. Звідки вона – з'ясувалося досить швидко, коли місту представили нового "керівника" з комунікацій, який, звичайно, добре знав усіх своїх колег", – зазначили у Запорізькій обласній організації НСЖУ.

Новина про призначення Іщука справила ефект бомби, що вибухнула, а місцевий Telegram-канал "Бердянськ в окупації" написав: "Ну і сьогодні остаточно розкрився Паша Іщук – придворний писака Баранова (колишнього міського голови, який подав у відставку в листопаді 2021 р. – Ред.), який служив йому вірою і правдою близько 20 років, і все місто знає, що він без погодження з Барановим і в туалет не ходить. А тут – у зами… із зовнішньої та внутрішньої політики… Сміливий хід. Красиво на стовпі виглядатиме мужик".

Через пів року бумеранг таки вдарив по зраднику. Зараз він перебуває у реанімації в тяжкому стані і ще невідомо, чи виживе.

Росіяни "вдарили в спину"

Тим часом у Бердянську під роздачу потрапив ще один зрадник України – і також заступник голови місцевої окупаційної адміністрації Олексій Васильєв (у місті він відомий також як Андрій Кузьмін).

Про нього відомо лише те, що він уродженець Дніпра, а після Революції Гідності виїхав до Криму. Чим саме він там займався і яку участь брав у "російській весні" – покрито завісою таємниці. Але "сплив" Васильєв-Кузьмін після початку повномасштабного вторгнення РФ та окупації Бердянська вже у Запорізькій області.

За інформацією російських каналів, Васильєва схопили просто на вулиці, посадили в машину та відвезли в невідомому напрямку. Джерела OBOZREVATEL у Бердянську стверджують, що затримання проводили співробітники російської ФСБ.

Шоковані спільники Васильєва стали акуратно з'ясовувати, що сталося, і дізналися, що того кинули за ґрати нібито через підозру в крадіжці автомобілів.

У російських Telegram-каналах піднялося справжнє виття, а затримання заступника гауляйтера назвали "зрадою": мовляв, Росія вдарила у спину своєму вірному "синові".

Цікаво, що причиною того, що сталося, окупаційні ресурси називають "міжсобойчик", де засвітився власник містоутворювальних підприємств, народний депутат від забороненої наразі ОПЗЖ Олександр Пономарьов – його давно прозвали "господарем Бердянська".

Навесні, одразу після окупації міста, росіяни затримали Пономарьова, бо той нібито не йшов на співпрацю. Претензії окупантів до Пономарьова також полягали в тому, що він підтримував протестні (проукраїнські) настрої, а також зупинив роботу своїх підприємств та не переказував гроші до "місцевого бюджету". Простіше кажучи, не ділився.

Після цього він опинився в реанімації міської лікарні, а потім його слід загубився. На сторінці громадської приймальні депутата у Facebook останнє повідомлення датовано 2 квітня.

Після затримання заступника голови окупаційної адміністрації Бердянська в російських Telegram-каналах з'явилася інформація, що в усьому винен саме Пономарьов, який нібито "з'їздив до Москви і там таки домовився". А причиною поїздки стало те, що росіяни запровадили "зовнішнє управління" на його підприємствах – це "Агрінол", "Азмол" та "Бердянські жниварки".

Чи це є правдою, чи ні, з'ясується найближчим часом. Але у будь-якому разі арешт Васильєва ФСБвцями серйозно деморалізував колаборантів, які зрозуміли, що їх кинуть будь-якої миті. Те, що зрадники – витратний матеріал, вони розуміють дуже пізно.