Генерал Романенко: союзники затягують війну, і це проблема. Інтерв'ю

Західні союзники надають військову допомогу Україні рівно в тому обсязі, який необхідний, щоб вона не програла у війні, але не дають достатньо озброєнь, щоб армію країни-терориста Росії повністю знищили. Захід сьогодні перебуває у стані занепокоєння і нерішучості, його головні страхи – що НАТО буде втягнуто у війну і що Кремль застосує ядерну зброю. Така невизначена позиція неминуче спричиняє затягування війни в Україні, і це проблема.

Українські Сили оборони мають вікно можливостей для початку наступальної операції до лютого, доки ворог не встиг підтягнути на фронт нові резерви. А втім, для успіху необхідне західне озброєння у достатній кількості. Про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL розповів ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України, генерал-лейтенант Ігор Романенко.

– За оцінками аналітиків The Wall Street Journal, у лютому президент України Володимир Зеленський може представити мирний план із десяти пунктів та свою формулу миру. На вашу думку, якими будуть ці пункти?

– Думаю, загалом це будуть ті самі десять пунктів, які були представлені президентом під час саміту G20 на Балі. Можливо, з деякими змінами з огляду на результати його візиту до США.

Зокрема, коротка програма зводиться до таких вимог: звільнити окуповані території, забезпечити безпеку, відновити економіку України, насамперед за рахунок Російської Федерації, притягнути до відповідальності російських воєнних злочинців.

Далі у програмі миру питання, пов'язані з наслідками війни для екології окупованих регіонів України, наприклад на Донбасі, та інші питання.

– Якщо подивитися на карту бойових дій, то це не може не тішити, адже ворог контролює меншу частину нашої країни, і територія, що контролюється ним, скорочується з кожним днем. І все ж таки чи вважаєте ви, що ініціатива мирних переговорів може свідчити про те, що якась частина України може назавжди залишитися під окупацією?

– Ні, я так не вважаю. Із позицією вічної окупації зараз ніхто не погодиться. Я сподіваюся, що й надалі також.

Може розглядатись питання поетапності передачі окупованих територій під контроль України. Але дали б нам зараз необхідні озброєння, всі питання українська армія вже давно вирішила б.

Нам треба закінчити цей етап війни. Що зараз відбувається? Другий етап стратегічної оборонної операції наших Сил оборони.

Перша наступальна операція ворога і, відповідно, перша оборонна операція наших Сил оборони була на півночі, коли противник намагався здійснити бліцкриг, друга – на сході та півдні нашої країни.

Наша операція завершиться як оборонна тоді, коли своїми зусиллями, бойовими діями ми переведемо всю армію ворога до припинення ведення наступальних дій, тобто до оборони. У тому числі в районі Бахмута та навколо нього, на півдні та сході.

Якщо ми матимемо резерви, то можна буде здійснювати наступальні дії. Щодо противника, то він може бути готовий до нового наступу на початку лютого, плюс-мінус тиждень. Тобто вони можуть закінчити свою другу наступальну операцію тим, що перейдуть до оборони, а потім плануватимуть і проводитимуть третю наступальну операцію, до якої вони готують стратегічні сили.

Таким чином, наше вікно можливостей та дій – до лютого. Але для успіху нам потрібна серйозна військова допомога, якої поки що немає. Наприклад, росіяни за день витрачають близько 20 тисяч боєприпасів, а те, що дають нам, – це не багато.

– Як ви вважаєте, чому Захід досі не надає нам озброєння, яке допомогло б повністю покласти край російській армії?

– Тому що їх зупиняють дві обставини. Перше – побоювання ескалації цієї війни та втягування в неї безпосередньо військ НАТО. Зверніть увагу: після інциденту в Польщі вони не пішли не лише на те, щоб задіяти п'яту статтю Статуту НАТО, а й четверту, яка говорить про те, що після попадання ракети на територію країни Альянсу треба провести консультації НАТО. Американці не дали їм зробити навіть це.

У цьому сенсі наші дії щодо Росії можуть призвести до більшої ескалації. І звідси випливає друга обставина – страх Заходу, що Росія застосує ядерну зброю.

Путін це знає, він, як і раніше, періодично лякає Захід ядерною кнопкою. "Брудна бомба", атомні електростанції… Він постійно тисне, щоб на Заході постійно перебували у стані занепокоєння та нерішучості щодо надання військової допомоги Україні.

Наразі Україні допомагають у такому обсязі, щоб вона не програла. Щоб Україна виграла у війні, потрібна відповідна допомога, насамперед технічна.

Тим часом противник продовжує заводити на український фронт свої резерви. Завели 150 тисяч і закидають людьми свої оборонні та наступальні ділянки. Потім ще додасться щонайменше 150 тисяч. І що далі?

– Чи можна сказати, що така позиція Заходу сприяє не заморожуванню, але…

– ...затягуванню війни. Так, безумовно. Ця ситуація має непередбачуваний характер. Захід уже змирився з думкою, що війна може бути непередбачуваною, але до наступного етапу переходити поки не готовий – коли необхідно допомогти Україні настільки, щоб вона виграла, але при цьому не призвести до стану, коли противник застосовуватиме зброю масового ураження і коли війська НАТО будуть втягнуті у цю війну.

Позиція Заходу хитається. А оскільки немає рішучості, є проблема, що триває.

– Секретар РНБО Олексій Данілов в інтерв'ю "Голосу Америки" сказав, що сьогодні РФ не має можливості перемогти Україну у відкритому бою, але противник зараз найбільш небезпечний, тому що, як щур, загнаний у кут. За його оцінками, найближчі один-два-три місяці можуть стати вирішальними.

– Так, так і є.

– Данілов також сказав, що ворог все поставив на кін і йтиме до кінця. Тут виникає запитання: як можна його зупинити? Адже зрозуміло, що жодні мирні угоди, про які ми говорили спочатку, не зупинять ворога.

– Його треба бити, що ми і робимо. Але можна бити по-різному. Ви ж бачите, що діється в Бахмуті та навколо нього. І при цьому треба пам'ятати, що військовий потенціал угруповання Росії на території України перевищує наш – в артилерії, авіації, ракетних військах. Тому ситуація для нас є дуже непростою.

– Тобто Україні просто залишається методично перемелювати цей військовий потенціал ворога.

– Перемелювання було і раніше. А тепер нам необхідно дати новий імпульс, забезпечивши нас технікою наступального характеру, щоб ми просувалися вперед і не давали ворогові перепочинку.

Зараз ворог отримав певний перепочинок – він завів особовий склад, зібрав озброєння й гатить. А наше завдання – не дати їм перевести нас у такий самий стан. Війна на виснаження – не для нас з погляду того, що Росія є великою країною з серйозним потенціалом. Ми маємо вирішити ці питання якісними позиціями – професіоналізмом, мотивацією. Але для цього необхідне логістичне забезпечення відповідного рівня для проведення наступальних дій зі звільнення окупованих територій.