"Коли росіяни втікали, то тут був Армагеддон!" Як пережила окупацію Бородянка: фото страшних руйнувань

7 хвилин
50,5 т.
Бородянка фото руйнувань

Інфраструктура смт Бородянка під час бойових дій була практично повністю знищена – цей населений пункт зазнав найстрашніших руйнувань на території Київської області. Про кількість загиблих рано говорити, але дивлячись на зруйновані після бомбардування висотки, розумієш – жертв буде багато.

Відео дня

Керівниця відділу розслідувань OBOZREVATEL Ганна Молчанова побувала у звільненому селищі, на вулицях якого лежать снаряди, які не розірвалися, і стоїть підбита російська техніка. Докладніше про те, що пережила Бородянка, читайте – у першій частині репортажу.

Через обмеження на публікацію інформації під час воєнного стану в цьому матеріалі не буде названо вулиць, об'єктів і підрозділів наших військових, які зараз перебувають у Бородянці, а для частини фото й відео час прийде лише після закінчення війни.

Люди під завалами

За місяць окупації Бородянка повною мірою випробувала на собі страшну "любов" росіян.

Зруйнована Бородянка

"Перші дні, коли проходили колони, вони (російські військові. – Ред.) розстрілювали мирних мешканців, знищували житлові будинки. Незважаючи на те, що по них ніхто не відкривав вогонь", – розповів OBOZREVATEL в.о. голови Бородянської селищної ради Георгій Єрко.

Зруйновані будинки у Бородянці

Потім росіяни почали бомбардувати Бородянку з повітря.

"Перший авіаційний удар пережило саме наше селище. Було скинуто бомби на дев'ятиповерхові будинки. І ті люди, які перебували в підвалах, опинилися заживо похованими. Ми одразу намагалися відкопати їх. Але потім пішли знову колони, танки, БТР – і стріляли по тих машинах і людях, які намагалися відкопати людей", – згадує Єрко.

Дуже сильно постраждали багатоповерхові будинки, деякі повністю знищені.

За його словами, під час окупації з Бородянки евакуювати вдалося мінімальну кількість місцевих мешканців: "Так званий "зелений коридор", коли ми вперше його добилися, існував не з 9:00 до 15:00, а 1 годину 20 хвилин. Ми евакуювали близько 400 осіб із будинку-інтернату".

Розмальована окупантами будівля центру зайнятості

Страшно уявити, скільки мирних жителів стали жертвами війни.

"Щодня ми дістаємо загиблих тут героїв на нашій території. Працює штаб. Ведуться роботи з розмінування, тому що багато будинків заміновано. І є вже один нещасний випадок: людина, яка намагалася розмінувати, – підірвалася", – каже селищний голова.

У Бородянці працюють кілька спецгруп із розмінування. На вулицях лежить багато снарядів, що не розірвалися, – від "Смерчу" й "Урагану". Небезпечні, смертоносні "подарунки" Росії.

Снаряди на вулицях Бородянки
Снаряди у Бородянці

Налагоджуються роботи з відновлення зруйнованих ліній електропостачання, довжина яких вимірюється кілометрами.

Багато газопроводів середнього та низького тиску перебито. У селищі також немає зв'язку.

Центральна вулиця Бородянки після окупації

Зруйновано практично всю інфраструктуру. Фахівці шукають будинки, які ще можна відновити. А вулицями ходять патрулі – відловлюють мародерів.

Руйнування після обстрілу
"Добре, що мій тато, росіянин, цього не побачив"

Про те, що довелося пережити в окупації, OBOZREVATEL розповіла мешканка Бородянки – вчителька в ліцеї.

За її словами, коли до селища увійшли росіяни, вона не могла порахувати, скільки їхало їхньої техніки. "Багато! Це був такий жах. Дуже страшно було в перші дні, але потім ми звикли. Не те що звикли, а був такий стан… отупіння. Було вже байдуже, що з нами станеться", – розповіла Ольга (ім'я змінено. – Ред.).

Мешканка Бородянки розповіла, як пережила російську окупацію

У їхній п'ятиповерхівці залишалося всього кілька людей, серед них і похилого віку: "Одна бабуся вийшла – і досі її не можуть знайти".

Російські військові приходили у квартиру до вчительки та її сестри шість разів.

"Спочатку – четверо прийшли. Ходили по всіх будинках, перевіряли – де залишилися люди. Ми причаїлися, не відкрили. Наступного разу подумали, що стукає сусід, а на порозі побачили російських військових. Вони питали, чи росіяни ми, чому не евакуювалися, і взагалі "баби дві, не боїтеся?" – розповідає вона.

За словами вчительки, на той час їхній будинок уже серйозно постраждав від обстрілів, вилетіли шибки, і вона із сестрою спали в коридорі. Стомлені жінки приготувалися до гіршого, але пронесло.

Будинок після бомбардування

"Окупанти побачили у квартирі фотографію батька у військовій формі й відразу вимовили: "О, офіцер! Це ваш чоловік?" Сестра не розгубилася, пояснила, що це наш тато. Він, до речі, був росіянином. Добре, що цього не побачив", – поділилася Ольга.

Згодом, за її словами, приходили нібито і башкири, і солдати іншої національності. Ці вже шукали, чим поживитись – займалися мародерством у будинках місцевих жителів: "Забирали цінності – техніку, гроші, прикраси. Обшарили й усі машини, гаражі – зливали бензин. Сусіди розповідали, що російські солдати просили у них їжу".

На вулицях Бородянки валяються сухпайки російських військових
ІРП російських окупантів

Окупанти не дозволяли місцевим жителям виходити із квартир: ні готувати їжу на вулиці, ні ховати на цвинтарі загиблих.

"Знайомі закопали двох своїх родичів просто у садочку біля будинку", – розповідає Ольга.

А остання "порція" росіян, за словами вчительки, дозволила поставити чотири цеглини у дворі та варити їжу. Якби не це, люди просто не вижили б.

"Тоді сусідка побігла шукати, може, у когось ще не сильно смердить м'ясо. Але як дивишся на цей суп і…" – Ольгу пересмикує.

Російські військові розмалювали все місто буквою "V"

Коли почалося бомбардування, вони із сестрою перебували в квартирі: "Будинок як затрясло – два коти відразу наповал. Один помер від розриву серця, другого відкинуло вибуховою хвилею... Я тільки встигла сестрі крикнути, щоб вона сховалася у ванній. Потім ми втекли у підвал".

Зараз, за словами Ольги, її сестра дуже хвора – застудила нирки. Через сильні обстріли жінки провели в укритті шість днів – спали на дошках. А потім не витримали, повернулися до квартири: "Подумали: будь що буде".

Знищена будівля поліції у Бородянці

Вчителька каже, що страху натерпілися на все життя. Запам'ятався їй і той день, коли російські військові відступали з Бородянки.

Спалена техніка

"Коли вони втікали, тут був такий Армагеддон! Вони то туди їхали, то з Макарова сюди. Вони так металися, не знали, куди бігти. Почали палити з усього – із ГРАДів, ще чогось... Відступаючи, підірвали наш міст. Було дуже страшно, я навіть не можу передати, наскільки", – поділилася пережитим Ольга.

Знищена техніка окупантів на центральній вулиці селища
Все, що залишилося від російського солдата

Жінка не може стримати сліз – не розуміє, як далі жити.

"Зараз сидимо із сестрою в напіврозваленому будинку, сусідні квартири зруйновані, і не знаємо, куди подітися. Люди, які мають транспорт, де є чоловік у сім'ї, потихеньку їдуть. А нам нікуди", – плаче Ольга.

Вчителька вже звернулася до виконувача обов'язків голови селища, який пообіцяв, що після розмінування будинок оглянуть і скажуть, чи підлягає він відновленню, а поки що нібито відселять. Але куди – невідомо.

Бородянка після окупації

Вулицями Бородянки розгублено ходять нечисленні місцеві жителі. Часто зупиняються і з болем дивляться на зруйновані будинки.

Жителька Бородянки

Чи відродиться селище – це питання турбує кожного місцевого. Але забути те, що сталося, точно не зможе ніхто – як і пробачити.