Коваленко: ATACMS ефективно знищує "скарби" російських окупантів – огляд модифікацій ракет

Сили оборони України в жовтні успішно застосували ракети ATACMS із першої, обмеженої партії, переданої США. Ці ракети показали високу ефективність знищення російської техніки, але вони були модифікації М39 зі своєю вузькою специфікою застосування. У той же час практично всі модифікації ATACMS необхідні Україні для домінування над російськими окупантами.

Докладніше про це – у нашому матеріалі.

Початок покладено

Ракета M39 (ATACMS Block I) була вперше в Україні застосована в ніч на 17 жовтня 2023 р. по аеродромах у тимчасово окупованих Бердянську та Луганську. За результатами цих ударів російська авіація зазнала найважчих одночасних втрат у вертолітній техніці за весь час повномасштабного вторгнення в Україну.

Це змусило російське командування гарячково задуматися про нові місця дислокації своєї авіації, і єдине, що їхню техніку поки що рятує, – це не російська ППО, а обмежений боєкомплект ATACMS.

Слід розуміти, що недалекоглядно російській стороні думати, ніби загроза для їхньої авіації виходитиме лише від М39, адже крім неї, є й інші ракети з різним функціоналом. Розгляньмо їх усі – починаючи від характеристик та закінчуючи перспективою застосування. І почнемо з уже добре нам знайомої М39.

M39 (ATACMS Block I)

Ця ракета має як плюси, так і мінуси. До перших у М39 належить її надзвичайно потужна касетна бойова частина, що складається з 950 суббоєприпасів М74 розміром з тенісний м'яч і вагою трохи більше пів кілограма.

Розкид такої кількості суббоєприпасів дозволяє охопити велику площу, і тому застосування М39 максимально ефективне по об'єктах, де розміщується чутлива до пошкоджень техніка або особовий склад. Наприклад, аеродром з авіаційною технікою чи полігон, наметове містечко з піхотою.

Дальність польоту ракети не можу віднести ні до мінусів, ні до плюсів. Вона становить 165 км, і цього цілком достатньо, щоб охопити будь-який плацдарм на материковій частині України. Тобто з урахуванням нинішніх реалій лінії зіткнень цієї ракети достатньо для завдання ударів по ворожих об'єктах на материку, але не на півострові.

Відносним мінусом можна вважати систему наведення ракети – вона лише інерційна, що на сьогоднішній день є архаїзмом.

Виробництво М39 було припинено у 1997 році. На той час було випущено близько 1400 ракет. Вони застосовувалися в ході операції "Буря в пустелі" (у кількості 32 штук) та "Свобода Іраку" (450 ракет). Загалом відомо про використання у конфліктах та в межах навчань близько 560 ракет. Із цих даних можна зробити висновок про приблизний боєзапас М39.

M39A1 (ATACMS Block IA)

Ця ракета відрізняється від попередньої низкою поліпшених та дещо погіршених параметрів. Почнімо із плюсів.

Головна перевага М39А1 – те, що її дальність становить 300 км. Це дозволяє охопити практично всю територію тимчасово окупованого півострова Крим – особливо райони, де розташовуються аеродроми.

Тобто комбінація ракет М39 та М39А1 може повністю вирішити питання з базуванням російської авіації на всіх тимчасово окупованих територіях України.

До плюсів належить і те, що крім ІНС ракета отримала GPS-наведення, що значно підвищило її точність та стабільність роботи.

До мінусів я відніс би той факт, що збільшення дальності польоту вплинуло на обсяг бойової частини, і замість 950 суббоєприпасів вона має у своєму складі 300 бомб М74.

На сьогоднішній день у розпорядженні США є до пів тисячі ракет цієї модифікації.

M48

Ракети М48 є проміжним етапом переходу від М39 до М57, і ми навряд чи їх отримаємо. Переважно тому, що їх дуже мало на озброєнні армії США – трохи більше 100. Хоча саме цей фактор може вплинути і на позитивне рішення про передачу Україні М48 – позбутися їх, щоб місця не займали.

Але не слід сприймати М48 як щось непотрібне та дефективне. Ні.

Ця ракета також має наведення GPS, і дальність ураження цілей у неї становить 300 км. Відмінність від ракет сімейства М39 у тому, що її бойова частина – це 230-кілограмова осколково-фугасна проникаючого типу боєголовка. Тобто її застосування – це не стільки по площі, скільки високоточне ураження: наприклад, центрів ухвалення рішень, штабів бункерного типу або великих одиночних цілей десь у порту Севастополя.

Саме удари ракет Storm Shadow/ScalpEG (що мають схожу БЧ і схожий функціонал, хоч і є дозвуковими крилатими ракетами авіаційного базування) по Севастополю змусили росіян почати відведення найцінніших екземплярів їхньої Чорноморської флотилії в Новоросійськ.

Фактично М48 може продовжити справу Storm Shadow/ScalpEG і добивати залишки російської Чорноморської флотилії, або зосередиться на тих цілях у Криму, які є ідеальними для її функціоналу.

M57

Загалом це вдосконалена М48. У неї вже стандартне наведення по GPS, дальність польоту 300 км, а бойова частина проникаючого типу – WAU-23/B.

Згідно з останньою відкритою інформацією, на озброєнні армії США таких ракет перебуває понад пів тисячі.

Зрозуміло, функціонал її застосування аналогічний М48, а це означає, що окремим об'єктам, навіть бункерного типу, буде за наявності таких ракет у Сил оборони України дуже "тривожно".

M57E1

Ці ракети є проєктом модернізації М39 і М39А1 з доведенням їх до рівня М57, у тому числі із заміною бойової частини на боєголовку WAU-23/B. Але в цьому випадку є нюанс – модифікація "Е1" має електронний далекомір, що дозволяє ініціювати повітряний вибух, а не контактний.

Повітряний вибух осколково-фугасної БЧ дозволяє охопити набагато більшу площу поверхні, ніж вибух контактного типу, і є дуже ефективним засобом знищення як скупчення техніки, так і живої сили.

Що маємо в результаті

Україні необхідні всі вище описані модифікації ATACMS. Кожна з них по-своєму корисна для застосування на тій чи іншій ділянці фронту, по тих чи інших типах об'єктів. Завдяки такому розмаїттю засобів ураження ми не будемо обмежені у застосовуваному функціоналі або неефективно застосовувати ті засоби, які не можуть повною мірою розкрити свій ККД.

Головне, щоб наші партнери також розуміли необхідність передачі саме такої номенклатури ATACMS, нехай із певними кількісними обмеженнями, але головне – без функціональних обмежень.

Це змусить російське командування не лише вивести авіацію з тимчасово окупованих територій, що критично вплине на ефективність її застосування в нашому повітряному просторі, а й переглянути систему управління військами. Крім того, перебування Чорноморської флотилії в Новоросійську знизить фактор несподіванки від пусків КРМБ "Калібр" із надводних засобів.

Матеріал опубліковано в межах спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".