Коваленко: на ракетах Taurus світ клином не зійшовся, для F-16 є інші варіанти

Цього тижня на тлі затвердження допомоги Україні від США канцлер Німеччини Олаф Шольц вкотре заявив, що не передаватиме Києву Taurus – ракети, які ми намагаємося отримати вже дуже, дуже довгий час. Але чи варто взагалі загострювати увагу на Taurus і чи вони настільки унікальні, що без них не обійтися? Спробуймо розібратися.

Відео дня

Диво-ракета?

Для початку розберімося, що це за диво-ракета Taurus, яку так хотілося б отримати Україні, щоб знищувати російських окупантів та об'єкти їхньої військової інфраструктури на тимчасово окупованих територіях.

Ракети Taurus, а якщо точніше, то KEPD-150/350 (Kinetic Energy Penetrating Destroyer), призначені для знищення високозахищених об'єктів бункерного типу на великих відстанях. Ці ракети можуть вражати цілі на відстанях до 500 км і більше залежно від модифікації, але для експортних варіантів – не більше 300 км. Це корисна інформація для любителів рефлексувати на таку складову тактико-технічних характеристик, як дальність.

Я вже третій рік поспіль і часом одним і тим самим журналістам змушений пояснювати, що все ракетне озброєння, яке відправляється будь-якою країною на експорт, схильне до обмежень – не більше 300 кілометрів. Це золотий стандарт експорту ракетного озброєння, який заборонено порушувати. А тому забудьте про те, що Україна чи будь-яка інша країна отримає ракети з дальністю понад 300 км, навіть якщо модифікації мають версію на 1 000 км.

А тепер найцікавіше. Ракета Taurus є спільним німецько-шведським проєктом, але за своїм функціоналом ідентична Storm Shadow/SCALP-EG. Тобто все та ж дозвукова крилата авіаційна ракета типу "повітря-поверхня" з низкою різноманітних модифікацій бойової частини (БЧ), залежно від яких її можна застосовувати по скупченню живої сили і техніки або по укріпленому об'єкту бункерного типу.

Інакше кажучи, Taurus – це не унікальна Wunderwaffe, за яку слід відбивати поклони Олафу Шольцу, маючи доступ до Storm Shadow/SCALP-EG. Тоді виникає запитання – навіщо? І відповідь дуже проста.

Storm Shadow/SCALP-EG у Великій Британії та Франції не тисячі одиниць на складах, і передавати Україні їх можуть в обмеженій кількості. Ракети Taurus також не гіперчисленні, але в симбіозі зі Storm Shadow/SCALP-EG вони дозволили б вивести удари по російських об'єктах у більш системний і масований режим. Але це лише на перший погляд. І все тому, що у Taurus є свій вкрай неприємний "мінус", який чомусь багато хто замовчує, продовжуючи рефлексувати на чарівне слово "Taurus".

Носій

Справа в тому, що, не будучи унікальною ракетою, Taurus проєктувався так, що може бути використаний обмеженою кількістю носіїв. У той час як Storm Shadow/SCALP-EG після лише незначного доопрацювання були інтегровані в українські фронтові бомбардувальники Су-24 та багато інших засобів ураження, які надаються нашими партнерами. Це такі, як AGM-88 HAARM, AASM-250 Hammer, JDAM та інші, також встановлювалися на МіГ-29, Су-27. А з TAURUS це неможливо.

Для того, щоб Су-24 зміг застосовувати Taurus, його слід настільки глибоко модернізувати, що це буде чи не нова модифікація старого радянського фронтового бомбардувальника. І ще не факт, що така модернізація буде ефективною та якісною.

Навіть F-16, які Україна найближчим часом нарешті отримає, не можуть бути носіями Taurus без попередньої модернізації. Не такої глибокої та непередбачуваної, як для Су-24, але просто взяти, підвісити на пілон F-16 ракету Taurus та запустити по штабу російських окупаційних військ не вийде.

Виникає питання: а які літаки можуть бути їхніми носіями без особливих проблем?

Відповідь проста. Шведський Saab JAS 39 Gripen, Panavia Tornado, McDonnell Douglas F/A-18, а також Eurofighter Typhoon. І жоден із цих літаків Україна не планує отримати, хоча Saab JAS 39 Gripen розглядався як один із варіантів легких винищувачів для ЗС ЗСУ – але скоріше ні, ніж так.

А тому надмірно підвищений хайп на ракетах Taurus у мене завжди викликав низку питань. Зокрема, ну передасть їх завтра Україні Німеччина – чим запускатимемо?

З іншого боку, ситуація аж ніяк не патова, оскільки на Taurus світ клином не зійшовся.

Альтернатива

Якщо зі Storm Shadow і SCALP-EG все більш-менш зрозуміло щодо застосування тією авіацією, що у нас є в наявності, то варто повернутися до згаданих вище F-16. Справа в тому, що в номенклатурі цих винищувачів є два дуже цікаві засоби ураження, а саме дозвукова крилата ракета класу "повітря-поверхня" AGM-158 JASSM, а також AGM-154 Joint Standoff Weapon – тактична плануюча керована авіаційна бомба з дальністю ураження цілей від 100 до 500 км.

AGM-158 JASSM – це та ж дозвукова крилата ракета авіаційного базування, яка залежно від модифікації може застосовуватися як по живій силі/техніці, так і по укріплених об'єктах. Іншими словами, ці ракети мають аналогічний функціонал, як і Storm Shadow/SCALP-EG, а також Taurus. Тільки під них нічого не потрібно модернізувати, а спокійно розміщувати на F-16 та відправляти з найкращими побажаннями "здоров'я загиблим" у напрямку окупантів.

AGM-154 Joint Standoff Weapon – це плануюча бомба на базі бронебійних WDU-42/B. Базова дальність застосування цих бомб – 130 км. Але модифікація із реактивним двигуном перевищує дальність 500 км. Таких засобів ураження було надано армії США понад 25 тисяч.

Таким чином, F-16, за відповідного запиту, може прийти в Україну із засобами ураження, які повністю компенсують Taurus як кількісно, так і якісно. Із чого і виникає запитання: і до чого вся ця рефлексія?

Висновки

Тут я зазвичай підбиваю підсумки всього викладеного в матеріалі, але мені здається, що і так вже чудово зрозуміло: Taurus – це не єдиний засіб ураження, на якому слід зациклюватися.

Особливо якщо говорити про майбутні постачання F-16 і відкриті можливості відправляти запити до США на відповідну номенклатуру, застосовувану цими винищувачами.

І в такому контексті варто було б ще згадати про турецькі SOM (Satha Atılan Orta Menzilli Mühimmat), сумісні з F-16. Або про тайванські ракети "Божа сокира", вони ж The Wan Chien або 萬劍, ну або bān-kiàm.

Загалом перераховувати можна не лише зі складу загальносвітових аналогів, а хоча б виробництва тих країн, що підтримують Україну. А тому – так, світ клином не зійшовся на Taurus.

Матеріал підготовлений у межах спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".