УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Коваленко: у Києві створено найкращу ешелоновану ППО в Європі, ворог зосередився на інших містах. Що потрібно для їх захисту

5 хвилин
450,6 т.
ракетний удар по Україні

Під час візиту прем'єр-міністра Греції до України – до Одеси, де було заплановано його зустріч із Володимиром Зеленським, – російські окупаційні війська завдали удару. Ракета, ймовірно 9М723 ОТРК "Іскандер", не була перехоплена. А все тому, що на третій рік війни Одеса, як і багато великих міст України, не має для свого захисту повноцінної, сучасної, ешелонованої ППО.

Відео дня

Докладніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".

Усі дуже добре пам'ятають, як у 2022 році Україна з усіх міжнародних майданчиків закликала закрити небо. На перший погляд, це був абсолютно безграмотний заклик. По-перше, тому, що він повністю йшов урозріз зі статутом НАТО, а по-друге – оскільки закрити небо над Україною жодній європейській країні не під силу. Але мета такого заклику була дещо іншою, а саме – мотивувати Захід до передачі українській стороні достатньої кількості коштів для створення сучасної, високотехнологічної, ешелонованої ППО.

Постачання справді тоді почалися, але спочатку з зенітних ракетних комплексів малого радіусу дії, потім середнього, і лише наприкінці 2022 року було оголошено про передачу Україні ЗРК великого радіусу дії – Patriot та SAMP/T. Але ці передачі проводилися настільки повільно та в настільки обмежених кількостях, що про створення за два роки ешелонованої ППО можна було говорити лише у межах Києва та частково Київської області.

Тим часом російський ракетний терор, особливо тих міст, у яких обмежені можливості щодо перехоплення ракет зі складною траєкторією польоту, триває день у день, системно.

Протидія ракетному терору

У Києві на сьогоднішній день створено зразково-показову ешелоновану ППО – і не просто найкращу в Україні, а найкращу в Європі.

Київська протиповітряна оборона завдяки симбіозу високотехнологічних систем малого, середнього і великого радіусу дії, а також розгалуженій мережі маршрутів дії мобільних груп, дозволяє перехоплювати всю номенклатуру засобів ураження, що застосовуються російськими окупантами.

Ешелон великого радіусу дії забезпечений покриттям ЗРК Patriot або SAMP/T, за середній відповідає IRIS-T та аналоги, малий зведений до зенітних ракетних комплексів ближнього радіусу дії, а також зенітних самохідних установок типу Gepard.

Важливим елементом ешелону малого радіусу дії є мобільні групи перехоплення із широкою номенклатурою стрілецького озброєння та ПЗРК для знищення цілей типу Shahed-136.

Єдина ракета, яку поки що київська ППО не перехоплювала, – це Х-22/32. Та й то тому, що вона поки що не залітала до зони дії ЗРК Patriot чи SAMP/T. Але в теорії та з урахуванням практики перехоплень Х47М2 "Кинжал" та 3М22 "Циркон" проблем з Х-22/33 у західних систем великого радіусу дії не повинно виникнути.

Здавалося б, кожному українському місту, як мінімум мільйоннику, потрібна така ешелонована система ППО, як у Києві. Насправді не зовсім так.

Ешелон ешелону – різниця

Концепція київської ППО може одним українським містам як повністю підійти, так і лише частково або взагалі – ні.

Наприклад, такі міста, як Дніпро, Кривий Ріг та Полтава, ідеально підходять для розміщення в них київського аналога ППО. При цьому сама вісь міст створює умовний буфер від прориву в глиб України як ракет, так і дронів-камікадзе.

А ось у таких містах, як Харків та Суми, київський аналог ППО буде малоефективним. Насамперед через критичну близькість цих міст до кордону з Росією та критично малий час на реагування навіть таких високотехнологічних систем, як ЗРК Patriot або SAMP/T, на балістичні загрози з території РФ. Водночас такі комплекси ППО самі стають в умовах Харкова та Сум вразливою для знищення ціллю.

З урахуванням такої специфіки засоби, що розміщуються в прикордонних містах, повинні мати високу мобільність, щоб виходити із зони удару у відповідь при відпрацюванні по повітряних цілях. Водночас такі засоби не є за своїм функціоналом захистом від балістичних цілей, які так і залишаться лихом прикордонних міст до кінця війни.

Дещо інша ситуація і з Одесою. Як я вже вище писав, по ній 6 березня найімовірніше було завдано удару балістичною ракетою 9М723. Але нюанс у тому, що такі ракети застосовуються по Одесі досить рідко, а найчастіше з тих, що важко перехоплюються (а в умовах одеської ППО не перехоплюються взагалі), ворог використовував ракети П-800 "Онікс".

Саме тому якщо й говорити про ешелоновану ППО для Одеси, то її ешелон великого радіусу дії має базуватися на ЗРК SAMP/T (Sol-Air Moyenne-Portée/Terrestre) – це зенітний ракетний комплекс, що розроблений на початку 2000-х і використовує ракети Aster 30. SAMP/T використовує модернізовану РЛС Arabel великого радіусу дії, розроблену під модернізовані Aster 30 Вlock 1.

Aster 30 Block 1 може перехоплювати балістичні та надзвукові ракети, а дальність ураження цілі у SAMP/T може досягати 120 км, висота – до 20 км.

Але головне те, що на навчаннях у грудні 2011 року саме ракета Aster 30 збила ізраїльську балістичну ракету Black Sparrow, а в квітні 2012 р. була збита ракета-мішень GQM-163 Coyote, що імітує надзвукову протикорабельну крилату ракету, що летить зі швидкістю 2,5 Маха (3000 км/год) на висоті менше п'яти метрів.

Це був перший випадок, коли європейська система протиракетної оборони знищила надзвукову "ракету", що летить над морем на такій низькій висоті, тобто фактично ракету, функціонал якої ідентичний надзвуковій П-800 "Онікс", що летить на наднизьких висотах.

Але є й інший нюанс у випадку з Одесою. Справа в тому, що місто страждає не лише від ракетних ударів, а й від регулярних, системних нальотів "Шахедів". І, на відміну від решти материкової України, одеською проблемою у питанні боротьби із Shahed-136 є море.

Проблема в тому, що більшість шляху над морем Shahed-136 долають на наднизьких висотах, щоб не бути поміченими засобами ППО. По суті, фіксується момент їхнього пуску, наприклад, з мису Чауда, а потім лише момент набору висоти під час підльоту до самої Одеси. Тобто у засобів ППО малого радіусу дії є гранично малий проміжок часу, коли за допомогою ЗРК можна встигнути збити дрони-камікадзе ще над морем. Потім починається робота мобільних груп перехоплення та ЗСУ.

Саме з цієї причини в одеській ешелонованій ППО компонента малого радіусу дії має бути більше для закриття прибережної лінії та підвищення коефіцієнта знищення дронів-камікадзе на підльоті до міста.

Висновки

Показова київська ППО справді має високий рівень ефективності, але її концепція не в усіх містах України ефективно застосовується. У низці міст є своя специфіка, особливості, які змушують використовувати іншу структуру ешелонів чи номенклатуру засобів протидії.

Але головною проблемою у реалізації кожної з таких концепцій є гостра залежність від повільних поставок систем ППО (а також боєкомплекту до них) від зарубіжних партнерів, що не дозволяє оперативно створити ефективну протиповітряну парасольку хоча б над містами-мільйонниками.