Крига скресла! Україна отримає 61 винищувач F-16. Що це означає насправді? Інтерв'ю зі Світаном

Президент України Володимир Зеленський повідомив про історичне рішення: Данія та Нідерланди нададуть нашій країні 61 винищувач F-16. До кінця поточного року можна розраховувати на 6 машин, решта надійдуть уже 2024 року. Які можливості це відкриває перед українською армією? Величезні. Якщо йдеться про бригаду в 40 винищувачів F-16, то їх одразу можна буде застосовувати на одному з напрямків наступу ЗСУ для виконання цілого комплексу завдань, від погашення системи ворожої ППО до бомбардувань укріпрайонів російських окупаційних військ.

Багато чого залежатиме від того, що союзники нададуть у комплекті з F-16. Якщо вони будуть підключені до супутникових систем стеження типу AWACS, Україна отримає беззаперечну перевагу в небі, незалежно від того, скільки літаків є в Росії. Про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL розповів військовий експерт, льотчик-інструктор, полковник ЗСУ у запасі Роман Світан.

– Найкраща новина для нас сьогодні – це, звичайно, новина про передачу Україні винищувачів F-16. Як ви оцінюєте це? Чи справді це знакова, поворотна подія у війні?

– Ми отримаємо 42 літаки від Нідерландів та 19 – від Данії, всього 61 літак. Але поки що це домовленість про надання літаків, а не факт їхнього отримання. Це літаки, які можуть бути передані теоретично після витіснення їх з бойового чергування літаками F-35.

Точно ми можемо говорити про те, що принаймні до Нового року нам передадуть 6 літаків, 3 пари F-16. Це однозначно гарний знак, це називається – крига скресла. Головне – почати, а далі, гадаю, дипломатія доведе справу до кінця.

Допоки літаки не з'явилися, дуже складно говорити про те, як їх краще використовувати, бо все залежатиме від їхньої кількості. Якщо прийдуть 6 літаків, їх відразу можна буде використовувати під систему ППО і знищення системи ППО противника. Їх не можна буде використовувати в широкомасштабних бойових діях – їх просто замало.

Але якщо з'явиться 40 літаків, бригада, то їх одразу можна буде повноцінно використовувати на одному з напрямків, починаючи з погашення системи ППО противника та закінчуючи бомбардуваннями його укріпрайонів.

Але все одно поки що це все слова. Звичайно, те, що є рух, – це дуже добре, але поки що немає літаків, складно прогнозувати подальші дії.

– Щодо підготовки льотчиків – ми пам'ятаємо, як довго затягувалося це питання у країнах Європи. Щойно навчання розпочнеться, наскільки швидко наші льотчики матимуть змогу освоїти цю техніку?

– Щоб перевчитися, потрібно 3-4 місяці, не більше. Що ж до суперечливої інформації про їхню підготовку, це називається "туман війни". Інформація спеціально подається у такому вигляді, щоб не було зрозуміло для нашого ворога.

Нам має бути зрозуміло, що в нас йде підготовка, а ворог не повинен знати, де, скільки і коли чекати на наші літаки на виконанні бойових завдань. І це правильний підхід. "Туман війни" – це грамотні дії.

– Ви сказали, що на фронті ці літаки можуть з'явитися до кінця поточного року. Якщо їх буде щонайменше 40…

– Ні, перед Новим роком буде максимум 6, а 40 якщо й буде, то лише наступного року, не раніше.

– Тобто сьогодні не можна сказати, що на перебіг поточної наступальної кампанії Сил оборони України це якось вплине?

- Ні, не вплине, це точно. Цього року – ні. Навіть якщо зайдуть 6 літаків, вони не вплинуть.

– Ми бачимо чудову новину – 21 серпня у всіх аеропортах Москви оголошено план "Килим". У країні-окупанті скаржаться на атаку БПЛА. Проте, мабуть, набагато важливіше завдавати шкоди ворогові у його бойовій авіації. Ми пам'ятаємо про успішні атаки на військовий аеродром окупанта "Енгельс-2". Чи можна говорити, що Україна розширює свої можливості у цьому плані та могла б спрямувати більші сили на знищення авіаційної компоненти окупанта?

– Все залежатиме від кількості літальних апаратів, від їхньої дальності, бойової частини, яку вони можуть нести, та системи управління. Те, що потрібно насамперед атакувати аеродроми, паливоприймачі, склади з боєприпасами – це зрозуміло. Питання у можливостях нашого оборонпрому, можливостях Збройних сил виконувати такі дії.

Поки що ми не бачимо великої кількості безпілотників. Добре, що все це почалося, дорий початок – половина діла, однозначно треба з чогось починати. Це хороший напрямок, розумний, який може дати хороші результати. Справа не в тому, що в Москві закривають аеропорти, а в тому, що будь-який безпілотник може завдати удару військовому літаку, або паливоприймачу, або системам управління аеродромів, які можуть приймати літаки. Це головне завдання. Це є легальні військові цілі для будь-якого засобу ураження України на території Росії.

Тому, звичайно, насамперед стоїть завдання знищення військових цілей. Ну а потім – плани "Килим" і решта – залежатиме від дій противника і від того, як він бачить ці дії.

– Коли військові експерти порівнюють військові потенціали України та Росії, часто можна почути, що ворог має кількісну перевагу, наприклад, у бронетехніці, але якщо говорити про її якість, то перевага на стороні України. Те саме стосується й авіації. За кількісними показниками РФ перевершує Україну. Але коли ми отримаємо ці F-16, чи можна буде говорити про досягнення як мінімум паритету?

– Паритет буде досягнутий, щойно ми отримаємо машини. Вони приблизно такого ж рівня, однотипні з російськими машинами, тими ж Су-35, – за авіонікою та льотними характеристиками. А от якщо нам разом із літаками нададуть цілі розгорнуті системи управління, зняття даних, супроводу, звичайно, озброєння, – це зовсім інша річ. Тому що літак сам по собі – це просто залізяка з двигунами, крильцями, гарматами та льотчиком, по суті, це гармата, що літає.

Важливо, яке ракетно-бомбове озброєння передаватиметься з літаком, які системи виявлення будуть наявні, чи буде підключення до загальних систем радіотехнічної розвідки наших партнерів, супутникових систем стеження типу AWACS. Тоді в нас теж буде перевага над російською авіацією, скільки б літаків у них не було.