Окрім України, армія РФ відтепер "обнуляється" і на власній території: аналіз втрат окупантів за вересень

У вересні 2024 року втрати російських окупаційних військ показали стабільно високий показник із рекордом у категорії, яка вже не перший місяць поспіль демонструє прогресію. При цьому чітко простежується і непроста ситуація у РОВ із забезпеченням технікою.

Детальний аналіз втрат окупантів – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".

Втрати особового складу

У вересні втрати російських окупаційних військ зберегли середньостатистичний показник протягом останніх п'яти місяців і становили 38 130 осіб. Це другий показник від початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Втрати особового складу залишаються у 2024 році одними з найвищих за весь період війни через те, що піхота є основним наступальним потенціалом РОВ, а техніки для цих цілей стає дедалі менше.

Очевидно, що в міру зменшення механізованої компоненти надалі зростатимуть і втрати серед особового складу. Але поки мобілізаційні процеси в Росії дозволяють їх щомісяця компенсувати в нуль, критичного впливу на інтенсивність наступу окупаційних військ вони не матимуть. Тобто завданням Сил оборони України у найближчій перспективі стане адаптація до умов, які потребують кардинального підвищення втрат противника.

Втрати танків

У вересні російські окупанти втратили 291 танк, що мало чим відрізняється від показників літа і є одним із найнижчих за весь період повномасштабного вторгнення в Україну. Лише у другій половині вересня, після значної інтенсифікації наступу на Вугледар, втрати збільшилися в середньомісячній пропорції.

Вони пов'язані з усвідомленням російським командуванням критичного потенціалу запасів танків та неминучості дефіциту ОБТ у військах і, як наслідок, вимушеною їхньою економією. Але коли йдеться про масштабні наступи на Вугледар, Курахове, Покровськ тощо – без танків не обійтися.

Втрати бойових броньованих машин

Через активізацію наступу на низці напрямків РОВ у вересні втратили 787 ББМ, що є дуже високим показником – особливо на тлі літніх місяців.

Слід відзначити за кількістю втрат Покровсько-Курахівський напрямок та район Вугледара.

Очевидно, що, як і з танками, командування РОВ не змогло довго перебувати в режимі економії і змушене було викотити збережену техніку для досягнення поставлених цілей.

Втрати ствольної артилерії

У вересні втрати ствольної артилерії в армії країни-агресорки склали 1 219 одиниць.

Це далеко не рекорд, але більше, ніж у травні, а також хороше підтвердження того, що контрбатарейна боротьба у Сил оборони України проводиться набагато успішніше, ніж у РОВ.

Попри високі показники втрат ствольних артсистем у російських окупантів, дефіцит у цій категорії настане нескоро, очікувано – у другій половині 2025 року.

Втрати РСЗВ

У вересні втрати реактивних систем залпового вогню у російських окупаційних військ зберегли традиційно низький, якщо порівнювати зі ствольною артилерією, середньостатистичний показник останніх місяців – 28 одиниць.

Як я неодноразово наголошував, такі низькі показники втрат РСЗВ у окупантів зумовлені дефіцитом цих систем та жорсткою економією з боку командування.

На сьогодні РСЗВ – це одна з категорій, яку окупаційні війська не можуть щомісяця компенсувати у нуль чи плюс, а тому поступово йдуть у мінус.

Втрати ППО

Ще однією категорією, яку РОВ втрачають у мінус без можливості компенсувати в нуль чи плюс, є системи протиповітряної оборони. У вересні їх було знищено 23.

На перший погляд, показник не разючий, але навіть його військово-промисловий комплекс Росії зараз не в змозі компенсувати ні новою продукцією, ні відновленою.

Втрати автотранспорту

У вересні РОВ традиційно показали дуже високі цифри щодо втрат автомобільного транспорту – 1 740.

Причини ті самі: дефіцит у військах танків, ББМ і банально – бронеавтомобілів. Саме тому велика кількість неспеціалізованого цивільного автотранспорту застосовується не за призначенням – дуже часто під час штурмових дій РОВ.

Втрати спецтехніки

У вересні російські окупанти втратили 323 одиниці спеціальної техніки, що є абсолютним рекордом.

Він пов'язаний не лише з тим, що РОВ наростили інженерні роботи поблизу лінії боєзіткнення і намагаються максимально евакуювати пошкоджену техніку з поля бою, а й зі спробами протягом усього вересня налагодити логістику через річку Сейм у Глушківському районі Курської області. Все це сумарно і призвело до єдиного, але не менш важливого рекорду з втрат російських окупаційних військ.

Висновки

Вересень мало чим відрізнявся від попередніх місяців інтенсивністю ліквідації як живої сили, так і техніки ворога. Так, рекордів не так багато, але методи протидії окупантам, що застосовуються нині, дають свої плоди – втрати ворога не зменшуються.

Упевнений, що важливим завданням для Сил оборони України на наступні місяці буде формування нової концепції підвищення рівня втрат РОВ, особливо в живій силі, оскільки саме особовим складом командування окупантів затикатиме брак техніки, дефіцит якої наростає з кожним місяцем.

Демілітаризація та денацифікація російської армії проходить чітко за планом.