"Мене не добили, бо думали, що я вже померла": розповідь мешканки Бучі Музею "Голоси Мирних"

2 хвилини
2,4 т.
 'Мене не добили, бо думали, що я вже померла': розповідь мешканки Бучі Музею 'Голоси Мирних'

10 березня 2022 року, коли у Бучі вже були запеклі бої, Ольга вийшла за водою та потрапила під автоматну чергу від росіянина. Дві доби жінка лежала під холодним березневим небом із кулею під серцем та простріленим хребтом. Не добили її лише тому, що вже прийняли за мертву.

Відео дня

Того дня Ольга йшла по воду центром міста. Біля неї зупинився автомобіль. Російський військовий з автоматом закричав: "Ко мне!". Ольга почала йти до нього. Він віддав ще кілька команд і почав стріляти. Жінка впала та знепритомніла. Коли отямилася, вже у темряві, спробувала підвестися та зрозуміла, що ноги не рухаються... Тоді до неї підійшли двоє окупантів.

"Вони підняли мене під руки, потягли під будівлю і там кинули. Думали, що я мертва. Я прикинулася мертвою, бо невідомо, що було б...", — згадує Ольга.

На березневому холоді вона пролежала дві доби. Запалилися нирки, піднялася температура та дуже сильно хотілося пити. Коли вночі випав сніг, Ольга згрібала його та їла. Лише 13 березня її знайшов місцевий мешканець. На будівельній тачці він відвіз Ольгу до лікарні, де виявилося, що її важко поранено у хребет, а під серцем застрягла куля. Жінку перевезли до Києва.

"Пацієнтка дуже складна. Куля потрапила в хребет, роздробила кістку та пошкодила спинний мозок, у зв’язку з чим вона повністю знерухомлена в нижній частині тіла з втратою чутливості та всіх рухових реакцій. Також куля буквально лежить на стінці аорти", — так стан Ольги прокоментував директор Інституту серця, кардіохірург Борис Тодуров.

Спочатку лікарі планували видалити кулю, але за життєвими показниками більш терміновою визнали необхідність операції на хребті. Ольгу перевели до іншої лікарні та прооперували. Там вдалося домовитися про реабілітацію у Німеччині. Українські фахівці подорож дозволили.

"Чекайте на мене, я приїду", — пообіцяла Ольга перед тим, як вирушити за кордон. Дивіться та слухайте її історію за посиланням bit.ly/3vYt2FU

Свою історію Ольга довірила Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова — це наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею налічує вже понад 30 000 історій.

Кожна історія важлива. Розкажіть свою! Поділитися історією можна так:
— напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися;
— скористайтеся чат-ботом @civilvoicesmuseum_bot у Telegram;
— відвідайте портал Музею (https://civilvoicesmuseum.org/) та натисніть "Розповісти історію" праворуч зверху;
— зателефонуйте на безплатну гарячу лінію 0 (800) 509 001.