Блог | "Мирна угода" 2022 року: цікаво, чи здогадувався Путін, що саме він допоможе Україні стати сильною

Всі вже давно забули "мирний план" Путіна 2022 року?

Нагадаю….

Тоді це називалося "демілітаризацією", а на практиці означало юридичне та фізичне роззброєння країни.

За початковим планом Москви Збройні сили України мали перетворитися на декоративний контингент, нездатний до масштабної оборони.

Чисельність регулярної армії Кремль вимагав жорстко обмежити стелею у 85 тисяч осіб, плюс 15 тисяч для Нацгвардії. Для розуміння, це більш ніж удвічі менше, ніж українська армія до початку повномасштабного вторгнення.

Уся важка техніка йшла під ніж. На всю країну Росія була готова залишити лише 342 танки і трохи більше тисячі бойових броньованих машин. Артилерію урізали до 519 стволів, а реактивні системи залпового вогню до 96 одиниць.

При цьому Москві було мало просто скоротити кількість РСЗВ. Вона вимагала заборонити Україні мати ракети з дальністю стрільби понад 40 кілометрів. Тобто позбавити армію будь-якої можливості бити по оперативних тилах ворога.

У небі Україні хотіли залишити лише 50 літаків і 10 ударних вертольотів. ППО великої дальності фактично ліквідовувалася, а на ПЗРК та протитанкові комплекси вводилися жорсткі ліміти.

Плюс до цього повна заборона на іноземні бази, навчання і навіть радників. По суті, це був проєкт юридично оформленої капітуляції, де безпека України залежала виключно від "чесного слова" сусіда.

Варто розуміти, що у 2022 році архітектори цього "мирного плану" з Москви мислили лекалами минулого століття. Тоді танки та артилерія ще вважалися безальтернативними й основними засобами ураження. Росіяни були впевнені, що якщо зв’язати Україні руки лімітом у 342 танки та забрати далекобійну артилерію, то країна стане абсолютно беззахисною. Вони малювали договір під війну генералів, а не під війну технологій.

Після чотирьох років війни реальність виглядає діаметрально протилежно до стамбульських фантазій Кремля.

Замість 85-тисячного "поліцейського" загону Україна має колосальну армію, чисельність якої перевищує один мільйон відмобілізованих людей, що здобули унікальний бойовий досвід.

Замість трьох сотень танків та заборони на технології Сили оборони оперують тисячами одиниць бронетехніки, від радянських запасів до найкращих західних зразків на кшталт Abrams, Leopard та Challenger.

Польова артилерія та РСЗВ обчислюються сотнями стволів, а на зміну забороненим 40-кілометровим ракетам прийшли HIMARS, ATACMS та Storm Shadow, які регулярно виносять логістику ворога на сотні кілометрів углиб.

Але головне, Україна створила те, чого в стамбульських чернетках не могло бути в принципі.

Це власна потужна індустрія далекобійних дронів, які б’ють на тисячі кілометрів по російських НПЗ та аеродромах, і технологічний суверенітет у сфері безпілотних систем, де Україна сьогодні є одним із світових лідерів. Замість знищення ППО країна прикрита комплексами Patriot та IRIS-T, а в небі вже працюють F-16.

Ба більше, сама філософія війни за ці роки радикально змінилася. Те, що у 2022 році здавалося непорушною основою військової сили, сьогодні виглядає зовсім інакше.

Класичні танкові прориви та безкарні артилерійські вали відійшли на другий план. Сьогодні поле бою повністю проглядається і контролюється з повітря. Будь-який "залізний кулак" із танків, яким так пишалися військові теоретики, зараз виявляється і спалюється копійчаними дронами ще на підході до рубежів.

І на завершення про якість так званої "демілітаризації". Замість абстрактних слів достатньо подивитися на офіційні звіти, які озвучує Роберт Бровді.

Цифри, зафіксовані його відомством усього за три місяці, наочно показують, що путінські ліміти для України 2022 року є паперовою фікцією, яка в умовах реальної технологічної війни вигорає за лічені тижні.

Щодо живої сили "Мадяр" озвучив статистику: за три місяці Росія втрачає від самих лише безпілотників близько 90 тисяч осіб убитими та пораненими. Вдумайтеся в цей абсурд.

За сто днів українські оператори БПЛА відправляють в утиль кількість солдатів, яка перевищує весь ліміт регулярної армії у 85 тисяч осіб, який Путін намагався закріпити за Україною в Стамбулі.

З технікою ситуація для росіян ще показовіша.

Тільки за один місяць підрозділи Бровді знищують і уражають у середньому до 1200 одиниць ворожої броньованої та неброньованої техніки, включаючи близько сотні танків та десятки артилерійських систем. Якщо масштабувати це на три місяці, виходить, що через Сили безпілотних систем перемелюється близько 300 танків. Це практично весь танковий потенціал у 342 одиниці, який Росія планувала залишити Україні на всю країну.

Також знищуються тисячі одиниць техніки та укріплень, включаючи десятки сучасних систем ППО на кшталт "Тор-М2" та "Панцир". Безпілотні технології домінують настільки, що на фронті створюється багатокілометрова мертва зона, де будь-яке просування класичної техніки та піхоти стає майже неможливим.

Саме тому сьогодні пропозиція Москви зразка 2022 року виглядає кумедною.

Так, Україна зазнає важких втрат.

Так, ціна кожного дня цієї війни колосальна. Але те, що тоді пропонувала Росія під виглядом "мирного договору", зараз уже неможливо розглядати серйозно.

На тлі сучасної технологічної мільйонної армії, яка перемелює стамбульські ліміти за кілька місяців, ті вимоги Кремля виглядають як абсурдна ідея з паралельної реальності.

Спроба обмежити країну 519 гарматами та забороною на ракети дальністю понад 40 кілометрів сьогодні здається повністю відірваною від реальності.

Сучасні темпи та масштаби війни довели, що безпеку гарантують не паперові ультиматуми агресора, а власна армія, власні технології та зброя, яку Україна здатна виробляти й отримувати самостійно.

Цікаво, чи перечитують у кремлі ті угоди?