Блог | "Знаменник постійно зменшується", або Чому кожен наступний удар по Україні стає дедалі відчутнішим
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Якщо взяти звичайний "Морський бій", то ймовірність влучання дуже сильно змінюється залежно від кількості зроблених "пострілів".
Ми маємо поле 10 на 10, тобто сто клітинок, із яких 20 зайняті кораблями. Якщо стріляти навмання, ймовірність влучити першим пострілом становить 20%. Але ймовірність хоча б одного влучання за перші п’ять пострілів уже близько 68%, за десять перевищує 90%, а за двадцять наближається до 100%.
Навесні я вже писав про міцність системи на прикладі української енергетики. Тоді йшлося про те, що міцність енергосистеми визначається не тільки кількістю генерації, підстанцій чи трансформаторів. Вона визначається ще й резервом, дублюванням, можливістю перекидати потужність і замінювати один елемент іншим.
За цей час ми побачили, до чого призводить поступове руйнування цього резерву. Енергосистема сьогодні значно менша, ніж була на початку великої війни. Відповідно, втрата ще однієї підстанції чи трансформатора сьогодні має більший вплив на систему, ніж така сама втрата тоді.
Викликів додалося по інших напрямках.
Візьмемо склади. До великої війни в Україні було близько 4,2 млн квадратних метрів професійних складів класів А і Б. За час війни будувалися нові склади, але одночасно старі знищувалися. До початку 2026 року було втрачено приблизно 1,2 млн квадратних метрів. З урахуванням нових площ система увійшла у 2026 рік орієнтовно з 3,8 млн квадратних метрів.
За неповні дев’ять місяців 2026 року знищено ще близько 900 тисяч квадратних метрів, це вже приблизно 24% від того складського фонду, з яким країна входила у цей рік. Зараз залишається орієнтовно 2,9 млн квадратних метрів. І якщо знищити ще ті самі 900 тисяч, це буде вже не 24%, а понад 30% від того, що залишилося.
Те саме із залізницею. Перед великою війною в експлуатації Укрзалізниці було близько 1,5 тисячі локомотивів. Лише за 2025 рік і перший квартал 2026 року було пошкоджено 209 локомотивів. Загальні втрати за час великої війни вже вимірюються сотнями.
Тут є ще один знаменник, якого взагалі не видно в статистиці рухомого складу. Локомотив сам не їздить. Потрібні машиністи, помічники машиністів, ремонтники, диспетчери. Локомотив можна відремонтувати або придбати. Загиблого машиніста за місяць не підготуєш.
Тепер зовсім простий приклад із заправками Києва. Якщо взяти приблизно 270 АЗС і 16 пошкоджених за два тижні, це близько 6%. Якщо ці станції вибули з роботи, залишається приблизно 254. Наступні 16 це вже 6,3% від залишку. Ще наступні становитимуть уже більшу частку І так з кожним тижнем.
Це і є стійкість або життєздатність будь-якою системи. У зв’язку з тим, що знаменник постійно зменшується, кожна наступна втрата стає дедалі відчутнішою для всієї системи. Одна й та сама кількість знищених складів, локомотивів, заправок, трансформаторів чи підстанцій сьогодні має більший вплив, ніж на початку війни, коли система була значно більшою і мала значно більший резерв.
