"Найстрашніше було йти повз танки біля школи": нова історія в музеї "Голоси Мирних"

Танки у дворі власної школи, пошуки води під обстрілами, дні та ночі у холодному підвалі — Ангеліні з Харкова довелося пережити те, що добре було б забути. Але позбутися травми війни не так просто. Навіть опинившись у безпеці, Ангеліна продовжує боротися зі страхами. Свою історію вона довірила Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Коли вранці 24 лютого Ангеліну розбудила мама, дівчинці здавалося, що вона все ще перебуває уві сні — важко було повірити, що почалася війна. Згадує, що коли прийшла мить усвідомлення, сон як рукою зняло. Треба було шукати, де сховатися.

"Я не хотіла йти до підвалу. Мені здавалося, що там буде жахливо. Ми обійшли багато різних підвалів, а потім знайшли один шкільний. Там було дуже холодно, але краще, ніж в інших", — розповідає дівчинка.

У підвалі Ангеліна та її мама просиділи до пізнього вечора. Дуже хотілося додому. У певний момент мама запропонувала все ж таки піти, але донька сумнівалася, тож вирішили залишитися. Вони знайшли стільці, поклали на них дошку і так ночували. У спогадах про це місце — суцільний холод.

"Одного разу у нас закінчилася питна вода. Ми пішли її набирати — і тоді почали стріляти. Ми зайшли до шкільного підвалу. Із собою не було майже нічого. Коли ми хотіли вийти, щоби хоча б взяти їжу або ковдру, навколо школи стояли танки. Ми не могли там пройти. Мабуть, тоді мені було найстрашніше", — згадує Ангеліна.

Родина змогла виїхати з Харкова до Києва, а потім до Ужгорода. Після пережитого Ангеліна відчула себе краще під час відпочинку та психологічної реабілітації у дитячому таборі від Фонду Ріната Ахметова.

"Я б хотіла передати подяку Фонду Ріната Ахметова, тому що тут мене підтримали і допомогли позбутися деяких проблем. У нас були вправи, які мене заспокоювали: коли я чогось боялася, я їх робила. Мені це допомагало", — ділиться дівчинка. Дивіться та слухайте її історію за посиланням.

Своєю історією Ангеліна поділилася з Музеєм "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова. Це наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею налічує вже понад 50 000 історій.

Кожна історія важлива. Розкажіть свою! Поділитися історією можна так:

— напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися;

— скористайтеся чат-ботом t.me/civilvoicesmuseum_bot у Telegram;

— відвідайте портал Музею https://civilvoicesmuseum.org/ та натисніть "Розповісти історію" праворуч зверху;

— зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001