Налаштувати, знищити і встояти: як FPV-лабораторія 78-ї ОДШБр програмує підтримку з неба

Уявіть: ви тримаєте в руках китайський цивільний дрон, який за кілька годин має стати зброєю. Треба перепрошити, налаштувати частоти, вбудувати ключ-ідентифікатор, підігнати під конкретну позицію і рельєф місцевості. А ворог у цей же момент робить те саме. Хто встигне швидше адаптуватися – той виграє чергову партію у цій нескінченній технологічній грі, де на кону – не кубок переможця, а тисячі людських життів.

"Шварц" – військовий позивний чоловіка, який 20 років ремонтував мобільні телефони та ноутбуки. Коли почалося повномасштабне вторгнення, перейшов на ремонт Mavic. А тепер, по суті, працює за спеціальністю, але в армії – у FPV-лабораторії 78-ї окремої десантно-штурмової бригади 7 корпусу швидкого реагування ДШВ.

Ця лабораторія – один із найважливіших, але найменш помітних підрозділів бригади. Тут не стріляють, не йдуть у штурм, не керують дронами під обстрілами. Але саме тут визначають, чи долетить дрон до цілі, чи не зіб’ють його РЕБи, чи не підключиться випадково до чужої позиції.

Чому не можна просто взяти дрон і полетіти

Багато хто думає: дали дрон – і все, літай. Насправді це зовсім не так.

"Виробник поставляє дрон разом з наземною станцією, яка вже налаштована і готова літати. Але є особливі потреби", – пояснює "Шварц".

По-перше, є військові системи зв'язку. Вони базуються на цивільних, але мають свій софт для захисту. Більшість дронів потрапляють під це подавлення. Тому їх треба перепрошивати і переналаштовувати під військові задачі.

По-друге, на різних позиціях використовуються різні частоти.

"Якщо ми візьмемо партію дронів, поставимо дві позиції, які знаходяться поруч, то вони можуть випадково підконектитися до дрона з іншої позиції. Для цього треба прошивати окремий ключ-ідентифікатор, щоб дрони з'єднувалися тільки з тією позицією, з якою літають", – розповідає військовий.

Також треба налаштовувати частоти під конкретну позицію. Буває подавлення певних частот на деяких напрямках – і лабораторія під це підлаштовується.

Чотири спеціалісти проти цілих заводів

Всього в лабораторії наразі працюють чотири спеціалісти. По штатному розкладу має бути п'ять, але "вже як є". Плюс на допомогу приходять хлопці з екіпажів, коли приїжджають з позицій.

"Вони день відпочивають, потім працюють, допомагають", – каже "Шварц".

Знайти нових спеціалістів – окрема історія.

"Багато людей, приходячи в армію, кажуть, що вони з технікою на "ти". А в дійсності виявляється, що людина геть нездібна. Також навпаки – приходять ті, хто викрутку ніразу у руках не тримав. Але він здатний вчитися, він мотивований, йому це цікаво. І ми бачимо, що ця людина зможе бути частиною колективу", – ділиться досвідом боєць.

Приклад – їхній "Сова". Ніколи не мав досвіду з електрикою, не знав, що таке радіохвилі. Працював у деревообробній галузі. З технікою став "подружився" після навчання на пілота дрона.

Що робить лабораторія

До обов'язків фахівців входить підготовка дронів, налаштування, прошивка, підгонка компонентів під особливі потреби. Також виготовлення та налаштування ретрансляторів, ремонт техніки – РЕБів, зарядних станцій, Старлінків.

Окремий напрям – ретранслятори. Вони дозволяють збільшити радіус дії, обійти складний рельєф, зберегти стабільний зв'язок у разі екранування сигналу. Кожен налаштовується під конкретні умови.

"Старлінки ми не так модифікуємо, як ремонтуємо після прильотів, після потрапляння вологи. Примітивно перебиті кабелі, перегризані мишами", – пояснює "Шварц".

"Гра в шахи" з ворогом

Працівник лабораторії з позивним "Доцент" демонструє трофейний дрон.

"Ось у нас є "Гербера" нового зразка. Ми розбиралися, на чому вони літають, щоб розуміти, які частоти використовують, яким чином відбувається зв'язок між дронами. Щоб знати, як можна його заглушити чи обманути, надати йому хибні координати", – розповідає він.

"Доцент" показує також батарею для РЕБ.

Він пояснює, що вона негерметична. Коли потрапила волога – батарея вийшла з ладу. Виробник ставить туди китайські зарядні пристрої, які знайти в Україні неможливо. Тому доводиться виходити з ситуації, як можуть – комплектують, чим можуть, знімають запчастини з інших зарядних станцій. Увесь час мудрують.

– Чи можна сказати, що ми у дроновій війні попереду них?

"Шварц" відповідає, що десь вони випереджають, українці наздоганяють, потім навпаки – на два кроки вириваються вперед. Але ворога не слід недооцінювати. У них теж є лабораторії, спеціалісти. Ця війна технологій має швидкість світла.

– Скільки вже по часу таке відбувається? Отака своєрідна "гра в пінг-понг"?

Військовий каже, що від самого початку бойових дій.

Він наголошує, що насправді вони (росіяни. – Ред.) йшли сюди підготовленими. Не треба з цього приводу мати ілюзії. Українці трошки із запізненням почали це все робити, але наздогнали дуже швидко і у багатьох речах навіть перегнали. Мотивація сильніша.

Проте в Росії це поставлено на потік і на фінансування напряму від держави. Модифікаціями займаються не якісь маленькі КБ, а великі компанії, заводи.

Боєць пояснює, що в України, на жаль, ще немає уніфікації. Тому 78-ма бригада часто працює з виробниками напряму. Військові дають їм зворотний зв'язок, і виробники прислуховуються до потреб армії – що працює добре, що ні, що подобається, а що потребує змін.

Але повністю покладатися на виробника неможливо. Ситуація змінюється щоденно. Лінія бойового зіткнення рухається дуже швидко.

"Шварц" пояснює: поки виробники все налаштують, поки до бригади прийде партія – актуальні параметри можуть змінитися декілька разів. Наприклад, виробники налаштували певну частоту, а її почали глушити. Тому все одно доводиться підлаштовуватися на місці.

Власне виробництво оптики

У планах 78-ї бригади – розширювати FPV-лабораторію. "Шварц" ділиться, що має з'явитися обладнання для намотування оптики. Планують зробити станок і навчити людей ним користуватись.

– Все частіше можна почути, що війна переходить від штурмів у війну дронів.

Боєць підтверджує, що так і є. Звичайно, усі важливі, без штурмовиків – нікуди. Вони роблять неймовірну справу, ризикуючи власними життями і перебуваючи на самому передку. Але без підтримки з неба наразі неможливо нищити ворога. Інакше армія буде вкрай неефективною.

Наразі у бригади вже повноцінна безпілотна система – не тільки ударні дрони. Важкими доставляють провіант. Є окремий підрозділ, який займається логістикою.

"Шварц" підсумовує: банально просто привезти їжу хлопцям, передати якісь речі, заряджену рацію – це все роблять дрони. Якби це робили люди, втрати були б неймовірними. А людське життя – безцінне.