"Напередодні війни бачила віщий сон": історія київської вчительки для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова

Якось Ірині наснився сон: ракета влучає до її будинку. 14 березня 2022 року кошмар став дійсністю. О п’ятій годині ранку снаряд прилетів у багатоповерхівку на Оболоні в Києві. Ірина перебувала у квартирі з 81-річною мамою та кішкою.

"Днів за десять перед тим мені снилося: я стою у вікні, і летять дві ракети — такі, як у старих мультиках. Одна пролетіла над будинком, а друга — вниз та ліворуч від мене. Так вона і влучила. Вийшло, що сон він був віщим", — ділиться жінка.

Того ранку вона прокинулася від спалаху яскравого світла та гучного тріску. Стіна навпроти переломилася навпіл. Знизу йшов дим від палаючої оселі. Звідусіль лилася вода, у будинку було перебито всі комунікації. У ранковій темряві Ірина повзала по уламках та кричала: "Мамо, ти жива?" Мама була жива.

Ірина працює вчителем, тож згадала уроки з безпеки життєдіяльності. Намочила рушники для себе й мами, просила її рідше розмовляти, не дихати глибоко, щоби не задихнутися. Жінок зняли пожежники за допомогою сходів, адже пройти у дім було неможливо: замість сходів була порожнеча.

Кішку Ірина знайшла ще зранку. Бася не дихала: власниця вирішила, що улюблениці більше немає. Поклала тіло у куточку, щоби потім поховати. Коли за кілька годин Ірині дозволили повернутися за речами, кішка виявилася живою! Тварина знепритомніла через дим та біль, а потім прийшла до тями. Контужена, з перебитими лапами, втраченим слухом, але жива.

"Я їй кажу: „У тебе, Баська, ще вісім життів попереду". Днями кішці виповнилося 18 років", — розповідає Ірина.

Наразі у постраждалій багатоповерхівці тривають відновлювальні роботи. Мешканці чекають та сподіваються, що зможуть безпечно повернутися додому.

Ірина мріє дочекатися онуків. Зізнається: хочеться жити, ходити на роботу, вчити дітей, приносити користь. Хочеться жити у вільній, мирній країні. Дивіться та слухайте її історію за посиланням.

Свою історію Ірина довірила Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова — це наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею налічує вже понад 30 000 історій.

Кожна історія важлива. Розкажіть свою! Поділитися історією можна так:

— напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися; — скористайтеся чат-ботом t.me/civilvoicesmuseum_bot у Telegram; — відвідайте портал Музею та натисніть "Розповісти історію" праворуч зверху; — зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001.