УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Наталія Лісневська
Наталія Лісневська
Екс-заступник Міністра охорони здоров'я України

Блог | Втрачені документи у ВПО: як діяти і куди звертатися

Втрачені документи у ВПО: як діяти і куди звертатися

Починаючи з 2014 року, чимало українців були вимушені залишити своє житло на тимчасово окупованих територіях та шукати порятунку в інших регіонах країни. Станом на 6 липня 2021 року, за даними, опублікованими Міністерством соціальної політики України, обліковано 1 473 650 внутрішньо переміщених осіб. У зв’язку з розв'язанням повномасштабної війни таких людей вже понад 10 000 000. Такі цифри не можуть не вражати.

Дуже часто, прибуваючи до нового місця проживання, вони стикаються з великою кількістю проблем, пов’язаних з побутом, фінансовими справами, житловими умовами та різними питаннями юридичного характеру. Серед основних проблем – відновлення документів, зокрема, документів про вищу освіту.

Документи можуть бути загублені, залишені на непідконтрольній території, пошкоджені, знищені або ж взагалі не отримані на окупованій території. Відновити такі документи іноді буває доволі складно, оскільки навчальний заклад, де здобувалась освіта, і уся його документація може залишитись на непідконтрольній території або заклад вже було ліквідовано. Крім того, не дивлячись на воєнний стан, колосальні обсяги внутрішньої міграції щодо можливості відновлення втрачених документів про освіту, підхід абсолютно не змінився.

Відновлення документа про вищу освіту (диплом) та/або додатку до нього передбачає звернення до вищого навчального закладу, який видавав цей документ. Якщо такий виш був реорганізований, слід звертатися до його правонаступника. Також важливо — диплом був виданий після 2000 року чи раніше. Якщо громадянин точно не знає, чи здійснює наразі освітню діяльність вищий навчальний заклад, який видав диплом, розпочати поновлення документа слід зі звернення до Міністерства освіти та науки України:

  • за адресою: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 10;

  • або на скриньку [email protected].

При зверненні до МОН бажано додати копію/фотокопію втраченого диплома та додатка до нього (за наявності). Міністерство освіти та науки України у цьому випадку має визначити вищий навчальний заклад, який буде займатися відновленням втраченого диплома.

Коли громадянин визначився з вишем, до якого треба звертатися, треба подати до цього освітнього закладу заяву про видачу диплома або додатку до нього. Зазвичай, у ВНЗ є власні зразки заяви (ознайомитись з традиційною формою можна за посиланням).

Разом із заявою навчальний заклад може запросити:

  • згоду на обробку персональних даних;

  • копію паспорта громадянина України;

  • копію закордонного паспорта (за наявності) — для транслітерації прізвища та імені в дипломі англійською мовою;

  • копію ідентифікаційного коду;

  • копію свідоцтва про шлюб (за наявності).

Інформація в дублікаті відтворюватиметься на основі тих даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО). Формується вона з 2000 року. Відповідно, якщо диплом було видано раніше або якщо виявилося, що інформації про факт видачі диплома немає в ЄДЕБО, то виш може використати для підтвердження цього архівні дані:

  • копії документа;

  • архівну довідку про навчання;

  • виписку з журналу видачі документів про вищу освіту;

  • акт знищення первинного документа про вищу освіту.

Якщо інформації про факт видачі диплома немає в ЄДЕБО, а також недоступні архіви — у цьому випадку для поновлення втраченого диплома необхідно буде звернутися до суду та встановити юридичний факт здобуття відповідного ступеня чи рівня вищої освіти. На підставі копії рішення суду визначений МОН навчальний заклад має видати дублікат документа про вищу освіту.

І саме за такою процедурою повинні діяти переміщені особи.

А є безліч спеціальностей при працевлаштуванні потребують обов’язкової наявності диплома.

Так, для працевлаштування внутрішньо переміщеного медичного працівника потрібно подати всі документи як і при звичайному працевлаштуванні. Питання тимчасового залучення медиків із числа внутрішньо переміщених осіб у заклади охорони здоров’я, яке врегульовано наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.03.2022 р. № 414 "Про облік та табелювання медичних працівників, які надають медичну допомогу поза основним місцем роботи в період воєнного стану на території України".Порядок працевлаштування в іншому закладі охорони здоров`я для внутрішньо переміщених медичних працівників такий же самий, як і в разі звичайного працевлаштування. Тобто медик має подати пакет документів, що складається з: паспорта або ID-картки — документу, що засвідчує особу; ідентифікаційного номера; документа, що підтверджує освіту та професійну кваліфікацію (диплом, сертифікат лікаря-спеціаліста, посвідчення про кваліфікаційну категорію); документа, що підтверджує професійний стаж (трудова книжка);заяви з проханням про прийняття на роботу. За наявності кандидат може також подати інші додаткові документи.

Отже, медичний працівник, необхідність в роботі якого колосальна, просто не має змоги працевлаштуватись, надавати допомогу людям та отримувати гроші для забезпечення власного життя та життя своєї родини.

А чи не доцільно б було розглянути можливість перехідного періоду.

Звичайно, ніхто не говорить про те, що документи відновлювати не треба. Але, це довга і кропітка процедура.

Україна декларувала і декларує прискорені темпи цифрової трансформації, які могли б стати в нагоді. Так, ми всі знаємо, що жоден медичний працівник не був прийнятий на попередню роботу, яку він вимушено полишив, без перевірки освіти та кваліфікації. Підтвердити офіційність працевлаштування сьогодні вкрай легко. Чи не доцільно допускати фахівців до роботи в перехідному періоді, під час дії воєнного стану, до відновлення документів? Чи не зможе така можливість, вирішити питання якості та доступності медичної допомоги в умовах перенавантаження системи? Чи не допоможе це медичним працівникам краще підлаштуватись до змінених умов?

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...