"Не один день тримався, щоб мати можливість обійняти дружину та доньку": у Києві попрощалися із загиблим військовим Олексієм Селютіним. Фото
У Києві у суботу, 16 липня, попрощалися з військовослужбовцем Олексієм Селютіним, який загинув внаслідок отриманих травм під час артилерійського обстрілу в Донецькій області. У нього залишилися 12-річна донька, дружина, брат і батьки.
Про це повідомляє кореспондент OBOZREVATEL. Побратим Селютіна розповів, що він отримав серйозні поранення, охороняючи пост неподалік села Покровське Бахмутського району.
Товариш бійця загинув миттєво, а Олексій ще кілька днів боровся за життя. Однак9 липня його було поранено, а 12 липня стало відомо, що чоловік помер.
Як розповів брат бійця Олександр, в тероборону Селютін пішов добровольцем з перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну – не хотів бути героєм, а просто відчував власний обов’язок.
"Коли почалася війна, Льоша одним з перших, кого я знаю, долучився до тероборони. Багато хто йому телефонував та писав, називали героєм. Олексію щоразу було ніяково – за його словами, він просто робив те, що вважав за правильне. Він міг з величезним захопленням розповідати про інших людей, проте ніколи не дозволяв ідеалізувати його самого. Величезна сміливість, любов до сім’ї та скромність – таким насправді був Льоша", – поділився Олександр.
"Льошу ми знаємо зі школи, можу багато сказати гарних слів про нього, але те, що одразу спадає на думку – дуже педантичний і правильний, все у нього мало бути чітко. Мабуть, далось взнаки навчання у військовому ліцеї Богуна. Хоча, скоріше всього, це вроджене. Все мало бути правильно: чіткий розклад дня і життя, у нього все було сплановано", – розповів Олексій Коваль, товариш загиблого героя.
Інший друг загиблого зазначив, що той був добрим сім'янином, і весь час приділяв доньці та дружині, а також любив ходити в гори.
"Ми з ним поділяли захоплення горами, і не один кілометр пройшли поруч. Хоча ні, він завжди йшов по переду: і у дощ, і у сніг. Він завжди знав, що робити і як. Він ніколи не відмовляв у допомозі. Його велике добре сердце билось заради друзів і сім’ї, заради дружини, заради його улюбленої доньки. Він був справжній батько, який весь вільний час присвячував тільки їм", – зазначив він.
Товариш Селютіна додав, що воїн мужньо боровся за життя після того, як отримав поранення, оскількм мріяв мати змогу повернутися до родини, обійняти батьків, доньку та дружину.
"Коли ми дізнались про його важке поранення, ми не вірили, ми знали, що він борець і буде боротись до останнього. Так і сталось – він не один день тримався, щоб мати змогу обійняти дружину, доньку і батьків… але він пішов, щоб там наглядати за нами всіма, і там, зверху допомагати нам. Спи спокійно, наш друже, ми зробимо все для перемоги, і щоб твоя сім’я жила під мирним небом", – розповів чоловік.
Як повідомляв OBOZREVATEL, на Байковому цвинтарі в Києві поховали Євгена Олефіренка (позивний "Елвіс"), який був командиром взводу ЗСУ й інструктором бійців "Іноземного легіону". Українському герою, який загинув на фронті, було 33 роки.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!