"Нептуни", САУ "Богдана" і морські дрони: топ-10 українських розробок, які допомагають ЗСУ нищити ворога в війні. Фото і відео

Україна вже майже десять років захищається від російської агресії, яка почалася у 2014-му в гібридному форматі, а у 2022-му перейшла у відкриту війну. Повномасштабна російська агресія стала стимулом для розвитку оборонної промисловості: за останні роки побачили світ українські безпілотні комплекси, бронетехніка, САУ, РСЗВ, засоби РЕБ і РЕР та багато іншого.

Українська зброя вже активно застосовується на фронті, бере участь у щоденній бойовій роботі та показує себе у масштабних операціях. Перераховувати усі сучасні українські розробки можна дуже довго, тож OBOZ.UA зібрав десять з них, якими Україна може пишатися і які ефективно нищать ворога та захищають життя українських воїнів, хоча список ними аж ніяк не вичерпується.

Морські дрони Sea Baby та "Мамай"

До розробки морських дронів Sea Baby, що стартувала одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії, за словами голови Служби безпеки України Василя Малюка, не залучалася жодна приватна компанія. Вони є результатом співпраці фахівців СБУ та цивільних інженерів і IT-спеціалістів. Виготовляють апарати на виробництві, розташованому під землею.

"Дебютом" для "Морських малюків" стала атака на Кримський міст у липні 2023 року: зведену окупантами незаконну споруду атакували дрони, що несли 850 кг вибухівки. Російські військові кораблі згодом атакували комплекси з 450 кг вибухівки.

"Це не просто військово-морський дрон, а багатоцільова платформа, яка сьогодні ефективно використовується", – казав Малюк.

СБУ не розкриває технічні характеристики та особливості конструкції надводних дронів Sea Baby. Однак OSINT-аналітик Г. І. Саттон констатував, що вони є досі небаченою варіацією безпілотних надводних дронів, що використовує Україна. Саттон назвав Sea Baby "вбивцею мостів" і підкреслив, що удар по Кримському мосту 17 липня був "однією з найбільш успішних і вартих уваги атак морських безпілотників".

"Морськими малюками" арсенал морських дронів на озброєнні СБУ не обмежується. Наприклад, у Чорному морі спецпризначенці застосовують ще один вид таких безпілотних комплексів українського виробництва – морські дрони "Мамай".

Про морські дрони "Мамай", про які в СБУ вперше розповіли лише у грудні цього року, відомо також дуже мало. Зокрема, те, що безпілотні комплекси здатні розганятися до 110 км/год, тож є найшвидшими у Чорному морі.

"Ми стали одними з перших у світі у їхньому виробництву та експлуатації. Але єдине, що можна сказати, що "Мамай" – це улюблений герой нашого голови Служби безпеки України Василя Малюка. Тому назва цього великого морського дрона з'явилася не просто так. Цим питанням опікується велика група людей. І наші "Мамаї" будуть бити російський флот і надалі", – зазначав наприкінці року секретар РНБО Олексій Данілов в інтерв'ю "Голосу Америки".

Окрім Кримського мосту, на рахунку морських дронів, як розповідали журналісти ТСН, ураження у жовтні минулого року російських кораблів у Севастопольській бухті: пошкоджень тоді зазнали чотири військові судна, зокрема фрегат "Адмірал Макаров".

Цьогоріч саме за допомогою цього озброєння СБУ завдала удару по російських ракетоносіях "Самум" та "Павел Державин", танкеру SIG, десантному кораблю "Оленегорский горняк", пошкодила великий військовий буксир "Николай Муру" та новітній розвідувально-гідрографічний корабель "Владимир Козицкий".

І ці атаки, наголошують в СБУ, фактично змінили філософію проведення військово-морських операцій.

ПТРК "Стугна-П"

Протитанковий ракетний комплекс "Стугна-П", розробка Конструкторського бюро "Луч", майже за два роки повномасштабної війни перетворився на справжній кошмар для російських танкістів і ворожої бронетехніки загалом. Ба більше, за допомогою "Стугни-П" українські протитанкісти перетворили на брухт не лише численні російські БТР, БМП, танки та САУ – з неї збивали навіть ворожі гелікоптери.

Цей український ПТРК може вражати ворожі цілі на відстані до 5 км вдень і до 3 км у темний час доби. Ракета калібру 130 або 152 мм летить на швидкості 200 м/с і здатна пробити броню товщиною до 800 мм.

Вартість однієї ракети для "Стугни-П" коливається у діапазоні 20-50 тисяч доларів. Для порівняння: вартість пострілу з "Джавеліна" сягає 75 тисяч.

Експерти охрестили цей ПТРК одним із проривів українського військово-промислового комплексу. "Стугна-П" проявила себе вже у березні 2022 року під час боїв на півночі нашої держави.

Серед безумовних переваг комплексу фахівці називають дистанційне керування: оператор наводить ракету на ціль з безпечного місця, що може розташовуватися за 50 м від самого комплексу. А лазерне наведення підвищує точність націлювання.

Українські ПТРК вже є на озброєнні в десяти країн світу. І ймовірно, що після завершення війни попит на них значно зросте.

Протикорабельний комплекс "Нептун"

Ще один утвір КБ "Луч", що встиг вразити світ, – це протикорабельний комплекс "Нептун". Саме за його допомогою українські воїни відправили на дно флагман Чорноморського флоту РФ – крейсер "Москва". Відомо й про інші випадки застосування комплексу проти кораблів ворога.

До "Нептуна" затоплені в бою ворожі кораблі були на рахунку американської ракети Harpoon, французької Exocet, ізраїльської Gabriel і радянської П-15 "Терміт".

Комплекс складається з кількох елементів: пускових та транспортних машин і рухомого командного пункту. Ракета масою 870 кг здатна вражати цілі на дистанції від 7 до 280 км. Летить вона зі швидкістю до 900 км/год, а готовності до стрільби комплекс набуває за 15 хвилин.

САУ "Богдана"

Здобула визнання також розробка підприємства КрАЗ – українська самохідна артилерійська установка "Богдана". Ця САУ на базі шасі КрАЗ-63221 є першою гаубицею українського виробництва натовського калібру 155 мм.

Озброєння для цієї гаубиці виробляє приватний Краматорський завод важкого верстатобудування, а шасі та броню – компанія "Українська бронетехніка".

Попри те, що світ САУ "Богдана" побачила у 2018 році, попередні вогневі випробування її з певних причин завершилися лише у січні 2022 року.

На початок повномасштабного вторгнення РФ "Богдана" існувала у єдиному екземплярі, та й той збиралися знищити, щоб він не дістався окупантам. Однак цю САУ вдалося евакуювати, тож навесні вона на новому шасі пішла у серійне виробництво на замовлення Міністерства оборони. За даними "Української бронетехніки", "Богдана" залежно від комплектації коштує приблизно на 30-50% менше, аніж французькі гаубиці Caesar.

На полі бою "Богдана", за словами головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного, проявила себе під час звільнення острова Зміїний у Чорному морі. У тандемі з розвідувальним безпілотником гаубиця завдавала ударів по позиціях окупантів.

Наразі використання САУ на полі бою тримається в секреті.

САУ "Богдана" здатна вражати цілі на відстані до 42 км за умови застосування фугасного снаряду і до 50 – якщо вогонь ведеться реактивним боєприпасом. Оснащена 20 снарядами, вона вистрілює близько 4-6 з них за хвилину. Екіпаж установки – 5 осіб. "Богдана" здатна розганятися на шосе до 80 км/год, запас ходу становить 800 км по трасі.

Танк "Булат"

Танк "Булат", розроблений харківським КБ імені Морозова, є однією з модифікацій радянського танку Т-64. У нього модернізовано захист: машина отримала динамічний захист "Ніж", що неодноразово рятував життя екіпажу під час прямого влучання у боях, та посилене пасивне бронювання. Удосконалено також засоби ведення бою: приціли, системи керування вогнем. Машина отримала двигун потужністю 850 або 1000 к.с.

Т-64БМ "Булат" озброєно 125-мм гладкоствольною гарматою – пускової установкою КБА-3. Боєкомплект складається з 36 снарядів та ще 28 – у конвеєрі механізму заряджання. Дальність ходу танка становить 500 км, максимальна швидкість, до якої він здатен розганятися, – 60,5 км/год. Екіпаж складається з трьох осіб.

Танк вже зарекомендував себе на полі бою, зокрема на сході України.

БТР-4 "Буцефал"

Український повнопривідний бронетранспортер БТР-4 "Буцефал" розробили фахівці Харківського конструкторського бюро машинобудування. Він призначений для транспортування бійців: захист бронетранспортера відповідає стандарту НАТО STANAG 4569.

Озброєний БТР-4 30-мм автоматичною гарматою. Тож свої можливості нищити ворогів ця машина продемонструвала ще під час боїв за Маріуполь: захисники міста за допомогою БТР-4 нищили як живу силу ворожої армії, так і російські танки.

"Буцефал" може виконувати завдання у будь-який час доби, на ньому можна форсувати переправи. Власне, це платформа, на базі якої можна виготовляти різні варіації, як от командирська чи евакуаційна машина. Також є варіанти БТР-4 з різними бойовими модулями.

Застосовуються БТР-4 на всіх ділянках фронту.

Окрім 30-мм гармати КБА-1, на бронетранспортер можуть бути встановлені або 3ТМ-1, або дві 23-мм автоматичні гармати 2А7М, ПТРК "Конкурс" або "Бар'єр" плюс 30-мм гранатомет Аг-17 і кулемет калібру 7,62 мм.

Двигун потужністю 400 або 600 к.с. дає змогу "Буцефалу" розганятися до 110 км/год, дальність ходу бронетранспортера сягає 690 км. Екіпаж машини – 2-3 особи, ще від 6 до 10 бійців вона може перевозити у просторому десантному відсіку. Місце оператора-навідника оснащене електронним дисплеєм. У БРТ-4 є додатковий вбудований мотор-генератор і непоганий бойовий модуль. Серед недоліків військові часто називають великі габарити, які перетворюють БТР4 на легку ціль протитанкового озброєння.

Бронемашини "Козак"

Науково-виробниче об'єднання "Практика" з 2015 року випускає бронемашини сімейства "Козак". Це машини типу MRAP з посиленим захистом від мін та засідок, при цьому вони більш маневрені та мають легшу броню, ніж звичайні бронетранспортери MRAP.

Донині випущено сотні таких машин різних модифікацій.

Одну з них – броньовану колісну машину "Козак-2М" – вже називають "компактним БТРом". Її корпус становить монокок без рами з повністю незалежною підвіскою, завдяки цьому підвищено прохідність машини та знижено її загальну висоту. А наступна модель, "Козак-5", що з'явилася у 2017-му, стала ще легшою і маневренішою за попередницю.

Розробник урахував уроки війни і приділив увагу посиленню захисту машини не лише від куль, а й від осколків артилерійських снарядів.

Бронемашина може оснащуватися турецькими бойовими модулями Aselsan.

Ця повноприводна бронемашина може перевозити до 9 бійців. Двигун потужністю 180 к.с. дає їй розганятися до швидкості у 110 км/год. Дальність ходу – 260 км.

На фронті "Козаки" вже встигли гідно себе показати. Зокрема, ці бронемашини брали участь у наступі на Харківщині: там воїни застосовували "москітну тактику" – атакували окупантів багатьма мобільними групами на бронемашинах.

"Козаки" є на озброєнні різних видів військ Сил оборони, зокрема, ними користуються бійці 73 морського центру спецоперацій, ДШВ і 3 полку спецпризначення. Машини неодноразово доводили свою ефективність у захисті екіпажу від вибухів. У мережі можна знайти чимало фото та відео з "Козаками", у яких розбито передню частину, але капсула екіпажу залишилася цілою.

Снайперська гвинтівка Alligator

Снайперські гвинтівки Snipex Alligator калібру 14,5 х114 мм випускає підприємство "Хадо-холдинг". Вони призначені для ударів по рухомих і нерухомих цілях, як от: транспортні засоби, засоби зв'язку та ППО, літальні апарати на стоянках, а також по укріплених точках і бліндажах.

Презентовано цю гвинтівку було в 2020 році, на озброєння української армії її взяли ще до початку повномасштабного вторгнення Росії.

Гвинтівка масою 25 кг та 2000 мм завдовжки здатна ефективно вражати цілі на відстані до 2 км, максимальна ж дальність польоту кулі сягає 7 км. Початкова швидкість кулі становить 980 м/с. У магазині 5 патронів.

ЗМІ пишуть, що військові, які працювали зі Snipex Alligator, відзначають надзвичайну міць гвинтівки. Вони стверджують, що з неї можна впевнено працювати не лише по живій силі ворога, а й по броньованих бойових машинах.

РСЗВ "Буревій"

Однією з новинок українського військово-промислового комплексу стала розробка Шепетівського ремонтного заводу РСЗВ "Буревій". Очікується, що саме вона замінить радянські реактивні системи залпового вогню "Ураган".

Калібр "Буревію" такий же, як в "Урагана", тож стріляти з нього можна такими самими ракетами. Однак на відміну від "Ураганів", нова українська РСЗВ має низку удосконалень, зокрема нове чеське шасі Tatra T815-7, цифрову систему керування вогнем і обмін інформацією на полі бою.

РСЗВ "Буревій" неодноразово потрапляла на відео з поля бою, що є підтвердженням її активного застосування у захисті України від російської агресії.

Установка калібру 220 мм може стріляти на відстань до 35 км. Якщо ж застосовуються ракети "Тайфун", дальність стрільби зростає майже вдвічі, до 65 км. Кількість напрямних – 16.

Скільки таких РСЗВ нині є на фронті, наразі невідомо. Однак військові, які працювали з "Буревіями", залишають про них хороші відгуки.

БпЛА Shark, "Укрджет", "Лелека-100"

Війна з Росією показала, наскільки важливими є на полі бою безпілотники. І українські виробники розпочали виробництво БпЛА для виконання найрізноманітніших завдань. Перелічити усі новинки, що з'явилися за час російсько-української війни, надзвичайно складно, тож зупинимося лише на кількох українських дронах.

Наприклад, безпілотний авіакомплекс Shark виробництва Ukrspecsystems – це український безпілотний авіакомплекс, оснащений камерою з 30-разовим оптичним і додатковим цифровим наближенням. Він з'явився на світ вже під час повномасштабного вторгнення Росії. Крейсерська швидкість комплексу становить 70–90 км/год, максимальна — 150 км/год. Запуск Shark здійснюється за допомогою катапульти, приземляється він з парашутом.

Безпілотник здатний працювати в тилу противника, після оновлення на Shark встановили потужнішу батарею, тож він може безперервно перебувати у повітрі до чотирьох годин.

Завдяки 120-кратному зуму та хорошій стабілізації цей комплекс дає змогу здійснювати ефективне коригування вогнем.

Дещо старша від Shark є розробка української компанії "Укрджет" БпАК UJ-22 Airborne. Комплекс презентували на виставці озброєнь у 2021 році. Застосовується для операцій з розвідки, перевезень та ударних завдань.

Дрон Airborne має радіус дії до 800 км, може літати на висоті до 6000 метрів зі швидкістю 140–200 км/год і триматись у повітрі до 14 годин із корисним навантаженням до 20 кг.

Цей же виробник створив реактивний багатоцільовий БпАК UJ-23 TOPAZ. Комплекс, призначений вести розвідку та військові пошуково-рятувальні операції, може працювати у будь-який час доби та пору року, а також в умовах поганої погоди та електронної протидії ворога. Покриває радіус до до 400 км в автономному режимі, має крейсерську швидкість 600 км/годину, може підійматись на висоту до 6000 м і знаходитись у повітрі до 1,5 години.

З 2016 року допущено до експлуатації у ЗСУ на особливий період витвір дніпровської компанії DeViRo, створеної у 2014 році, – багатофункціональний безпілотник "Лелека-100". Його створювали для аеророзвідки та визначення точних географічних координат об'єктів у режимі реального часу. І камера на 360 градусів, якою оснащено безпілотник, робить його ефективним у веденні розвідки.

Крейсерська швидкість "Лелеки-100" становить 60-70 км/год, максимальна – 120 км/год. У повітрі може перебувати до 2-2,5 годин. Підніматися може на висоту до 1 500 м, вага спорядження – близько 5 кг.

Відеотрансляція з БпЛА відбувається у кодованому вигляді, що виключає її перехоплення стандартними відеоприймачами. Крім того, відеосигнал з борту БПАК не містить ні польотної телеметрії, ні GPS. На дрон можна встановити додаткову фотокамеру, запрограмовану на фотографування із заданим інтервалом або за командою із системи автопілота.

Для виключення вірогідності бути запеленгованим засобами РЕБ противника, передавач відеоканалу оснащений системою дистанційного вмикання та вимикання. БПЛА здатний здійснити зліт та приземлення в режимі радіомовчання, а протягом усього польоту оператор може за потреби вмикати або вимикати відеотрансляцію з борту "Лелеки".

Комплекс пристосований для роботи в умовах складної радіоефірної обстановки, у режимі навмисної постановки радіоперешкод або блокування систем супутникової навігації GPS/ГЛОНАСС.

Нагадаємо, 27 грудня, під час нагородження представників українського ВПК, президент Володимир Зеленський назвав основне завдання України. За його словами, Україна має розвивати виробництво зброї, щоб у Росії чітко усвідомлювали: на кожен свій удар отримуватимуть потужну відповідь.

Президент анонсував кроки держави для стимулювання розвитку ВПК та зазначив, що у 2023 році виробництво зброї зросло утричі порівняно з 2022-м.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!