"Окупанти загнали людей у гетто!" На що Росія перетворила "звільнений" Маріуполь
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Через вісім років після звільнення перлини Приазов'я – українського Маріуполя – від російських окупантів місто практично знищене. Армія РФ зрівняла його із землею, вбивши тисячі людей, а ті, хто вижив, опинилися в пеклі. Маріуполь зараз – суцільне гетто, де потрібно добувати воду, їжу та ліки.
Що відбувається в окупованому місті – читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Тисячі безіменних могилЦвинтарі Маріуполя сповнені безіменними могилами – на більшості лише таблички з номерами. Тільки в одному секторі близько трьох тисяч поховань. А скільки ще тіл під завалами – невідомо.
Кількість загиблих жителів досі точно не відома, лише за приблизними підрахунками їх понад 20 тисяч. Страшна цифра, за якою стоять перекреслені життя та зламані долі.
Багато родичів маріупольців досі не знають, що з їхніми близькими: може, просто без зв'язку, може, насильно вивезені до Росії, а може, вже й на тому світі.
"Те, що моя сім'я перетворилася на бомжів, – це одне. Але найстрашніше, я досі не знаю, що з моїми літніми батьками", – каже маріуполька Вікторія Олександрова, яка після місяця існування у підвалі змогла вирватися з оточеного міста.
"Батьки жили в Лівобережному районі. Дістатися туди, та ще й з маленькими дітьми, було б просто самогубством. Але щодня мене мучить думка, що я не врятувала тата та маму. Зараз сподіваюся тільки на диво", – плаче жінка.
Життя у геттоАле й тим, хто вижив під страшними авіанальотами та обстрілами росіян, зараз не позаздриш. Окупанти "звільнили" маріупольців від нормального життя.
У місті зруйновано 95% будівель. Люди живуть у квартирах без вікон і іноді навіть без дверей. У багатоповерхівках, де відносно вціліла лише частина будівлі.
Ні води, ні світла, ні газу там нема. Їжу люди готують на вулиці. По всьому місту встановлені мангали, які змайстрували із підручних засобів.
Але було б із чого готувати. Найчастіше варять каші, які вдається видобути, вистоявши багато годин під палючим сонцем по гуманітарку. По питну воду теж потрібно простояти годин п'ять-шість. Зберігати приготовлене ніде – холодильники без електрики не працюють.
У місячний набір гуманітарної допомоги на людину входять дві пачки найдешевших макаронів, по пачці перловки та пшеничної крупи, два кілограми борошна, три пачки цукру, кілька рибних та м'ясних консервів.
Також видають пачку прального порошку, одне мило, шампунь та зубну пасту, пачку гігієнічних прокладок та аж два рулони туалетного паперу. З туалеткою тут найважче. Зараз, влітку, люди замість неї використовують навіть листя.
Говорити про нормальну гігієну, коли окупанти "звільнили" місто від водопостачання, годі й говорити. Єдиний порятунок – це море.
У черзі потрібно простояти і по медичну допомогу, і по ліки. Практично немає анестезії: дитяча стоматологія в таких умовах схожа на катування.
Людям з хронічними захворюваннями, онкохворим – найгірше. Величезний запит і на заспокійливі. Наприклад, в одній із місцевих груп препарат, який використовується для ослаблення тривожності, страху, а також зменшення емоційного стресу, жінка готова купити за будь-які гроші.
Але з фінансами у більшості тут не просто погано – грошей немає. Як і роботи. Щоправда, це не стосується колишніх українських поліцейських, які перейшли на бік ворога.
З "величезних досягнень" окупантів – відкриття "Центрального республіканського банку" у Маріуполі у металевому вагончику. "Цивілізація", що й казати.
За словами маріупольки Ірини, у якої в місті залишилися далекі родичі, все, що відбувається, схоже на жахливий сон. "Окупанти загнали людей у гетто! Це неможливо уявити. Але багато місцевих втратили зв'язок із реальністю, у важкому психологічному стані. Вимушено живуть одним днем, і зараз у людей одна турбота – хоч якось вижити", – каже вона.
Окупанти "годують" місцевих жителів гучними обіцянками, проте реальність дуже відрізняється. До кінця року про відновлення газопостачання точно не йдеться. Що буде восени та взимку – страшно уявити.
Також, за словами радника міського голови Маріуполя Петра Андрющенка, окупаційна влада попередила, що з липня вся гуманітарка тепер видаватиметься лише непрацездатним. Решті – виживайте як хочете.
Зруйноване житло планують знести до 1 вересня, але будується лише один гуртожиток – та й то лише на дві тисячі людей. Виходить, що решта людей залишаться взагалі без нічого.
"Жодних компенсацій за зруйноване житло, жодного відновлення пошкодженого. Тільки знесення та часткова допомога будматеріалами. Крок за кроком Росія та окупаційна влада почнуть озвучувати справжні плани в Маріуполі. Містяни нікому не потрібні, їм відведена функція сучасних рабів та живого щита", – каже Андрющенко.
Зате окупанти в прискореному темпі намагаються відновити залізницю в Маріуполі. Вона потрібна їм для повноцінного відновлення роботи порту та транспортування озброєння до лінії фронту в Донецькій області.
"Також залізниця прискорить вивезення награбованого на окупованій території", – пояснив радник.
А вивозять із Маріуполя все, що тільки можливо, – аж до тролейбусів.
Перспективи відновлення зруйнованого російською армією міста, в якому зараз близько 100 тисяч місцевих жителів виявилися заручниками російської агресії, не просто туманні, а майже близькі до нуля. Тим часом у переможних репортажах з Маріуполя російських пропагандистів і так званих воєнкорів є все, що завгодно, – крім правди. А вона одна: маріупольців "звільнили" від нормального життя, дитячого сміху та просто щасливих моментів. "Звільнили" від усього.
Проте ті мирні жителі, які змогли вирватися з цього пекла, вірять, що українська армія обов'язково викине російських окупантів.