Відео дня
Під прицілом Київ та Волинь? Чи наважиться Лукашенко на вторгнення своїх військ в Україну
Останніми тижнями в суспільстві активно обговорюють можливий напад із боку Білорусі. Дров у вогонь підкинула новина про те, що президент України Володимир Зеленський доручив перевірити боєздатність чотирьох областей до відкриття нового фронту.
Тим часом північний сусід активно проводить військові навчання, а самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко загрожує завдати ракетних ударів по Києву. Що про це відомо і чи можливий новий наступ на столицю – розповідає OBOZREVATEL.
Білорусь озброїлася і готується до навчань
Згідно з даними Генерального штабу ЗСУ, у Білорусі вздовж кордону з Україною присутні збройні сили Росії з ОТРК "Іскандер-М", зенітно-гарматними комплексами "Панцир-С1", зенітними ракетними системами С-400 та літаками оперативно-тактичної авіації. Активізувалися також війська самої Республіки. До кордону прибули колони техніки, військові ведуть розвідку на Волинському та Поліському напрямках, а міноборони закуповує 20 тисяч солдатських жетонів для упізнання вбитих.
Білоруська влада також оголосила про початок великих загальнонаціональних військових навчань. У них беруть участь усі підрозділи збройних сил – щоб підготувати країну до переходу "від мирного часу до воєнного". Експерт Олег Жданов також стверджує, що військовозобов'язаним громадянам країни роздали повістки – вони повинні з'явитися у військкомати 17-18 червня.
Викликала тривогу і нещодавня заява Олександра Лукашенка: "Якщо вони вдарять по Мозиру, то ми вдаримо по Києву". Також, на думку політика, "у Польщі вже мріють про Західну Україну".
"Тут нам доведеться реагувати. Тому що ми не можемо допустити, щоб нас узагалі поляки оточили. Це небезпечний варіант", – сказав політик і додав, що за спиною Польщі стоять американці, які фінансують, дають озброєння, перекидають збройні сили.
У всьому цьому дехто вбачає ознаку того, що Росія розглядає можливість нового нападу на Київ чи західні регіони країни. Українська столиця була первинною мішенню Кремля, проте окупанти зіткнулися із жорсткою відповіддю ЗСУ. Саме Білорусь зіграла ключову роль у цьому невдалому наступі. Країна стала плацдармом для військ агресора, а потім діяла як матеріально-технічний центр.
Імовірність маленька, але Україна готується
Перший заступник голови МВС Євген Єнін нещодавно заявив, що на кордоні України та Білорусі поки що немає кількості військ, яка могла б означати підготовку до початку вторгнення. Своїми сумнівами також ділиться радник голови відомства Віктор Андрусів.
Він наголосив, що техніка біля кордону та імітація якихось дій насправді не схожі на сили, з якими можна вторгнутися. "Ми повинні залишати фактор, що вони можуть "утнути якусь маячню", але для Білорусі це було б черговою катастрофою", – вважає він.
Незважаючи на сумніви в керівництві країни, 15 червня президент Зеленський зібрав засідання ставки головнокомандувача, де виробилися превентивні заходи, щоб не допустити швидкого просування військ противника з півночі.
"Давали оцінку всі наші органи, які до цього причетні, – що відбувається, в якому стані сьогодні військо Білорусі, скільки там військових РФ, які плани. Все це перебуває на контролі нашого президента, і ставка вчора саме з цього приводу працювала досить довго". І я вважаю, що досить ефективно. В результаті є доручення – зараз проходитиме перевірка у чотирьох областях стану підготовки у разі, якщо будуть повторні виклики для нашої країни", – розповів секретар РНБО Олексій Данілов.
Путін дотиснув Лукашенка?
Поразка у битві за Київ була принизливим ударом для глави Кремля Володимира Путіна. Російський лідер, безперечно, хоче помститися за свій провал. Проте без допомоги Лукашенка новий наступ неможливий, вважає науковий співробітник Atlantic Council Пітер Дікінсон.
Чи зважиться білоруський диктатор на це – питання відкрите. Проте експерти сходяться на думці, що зараз новий наступ є малоймовірним. І для цього є щонайменше дві причини:
опитування показують, що більшість громадян РБ виступають проти участі своєї країни у війні;
поінформованість про катастрофічні втрати РФ на півночі України викликають сумніви у готовності білоруських військових приєднатися до вторгнення.
"Лукашенко знає, що пряма участь буде вкрай непопулярною серед населення. Також він повинен побоюватися, що багато солдатів дезертують після перетину українського кордону. Водночас жорсткі репресії проти протестного руху зробили Лукашенка міжнародним ізгоєм і залишили його політичне виживання залежним від Кремля. Тому політик повинен знайти спосіб догодити своєму покровителю, водночас чинячи опір російському тиску, пов'язаному з вимогою приєднатися до війни", – вважає Дікінсон.
Блеф білоруського диктатора
На думку українського політика Тараса Чорновола, підстав думати, що на кордонах створено наступальну групу, достатню для того, щоб прорвати кордон, справді немає. Ба більше, всієї армії, яка є у Білорусі, для того, щоб втілити в життя останні заяви Лукашенка, не вистачить.
Це підтверджує авторитетний Інститут вивчення війни. Там зазначають, що незважаючи на початок навчань, Білорусь, як і раніше, навряд чи приєднається до війни. Все через загрозу внутрішніх заворушень, із якими зіткнеться диктатор.
"Лукашенко не вперше повторює подібну страшилку. Але на нинішній день у нас на Волині є відстеження, підтягнуто достатні для зупинення противника війська. До того ж, жодного бажання воювати в Білорусі немає. І останні два роки авторитет Лукашенка далеко не такий однозначний, який був раніше. Тому ймовірність наступу армії РБ, ще й ефективного наступу, практично нульова. Далі за Ковель Лукашенку не дадуть пройти, його армія припинить своє існування приблизно там", – каже Чорновіл у коментарі OBOZREVATEL.
За словами політика, видається дивним той факт, що білоруський лідер уже двічі висловився про можливе відкриття другого фронту. "Коли ви робите заяви, мовляв, тримайте мене семеро, я такий страшний і зараз почну війну, – це більше схоже на спробу відтягнути українські сили від важливіших напрямків", – додає він.
До того ж, каже Чорновіл, українська розвідка вже працює за білоруським напрямком. "Думаю, там уже є домовленості з військовими РБ наперед – повідомити, якщо готуватиметься реальний наступ".
Поразка у битві за Київ стала принизливим ударом для Путіна, за який він хоче помститися. Проте єдиний союзник глави Кремля не бажає взяти участь у спробі захоплення північних чи західних регіонів України. Більш імовірно, що навчання, які проходять у Білорусі, – лише спосіб продемонструвати корисність своєму російському покровителю. Тобто спробувати збільшити периметр нестабільності та відтягнути українські сили від важливіших напрямків на сході та півдні.