Плачков: Запорізька АЕС йде за сценарієм "Фукусіми", але РФ втратила головний козир. Інтерв’ю
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Місія МАГАТЕ, що відвідала захоплену російськими окупантами Запорізьку АЕС, дала чимало позитивних сигналів та сподівань. Водночас ситуація на станції залишається дуже напруженою. Фактично сьогодні можна говорити про повтор сценарію, що свого часу реалізувався на японській АЕС "Фукусіма".
Скасування угоди між Україною та Росією про співробітництво у галузі ядерної енергетики позбавило ворога дуже важливого козиря. Наразі країні-агресору загрожують нові санкції – тепер вже у міжнародних організаціях, пов’язаних з темою атомної енергетики. Про це в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL розповів ексголова Державної інспекції ядерного регулювання Григорій Плачков.
– Як ви оцінюєте місію МАГАТЕ на Запорізьку АЕС, а також звіт цієї місії?
– Я вважаю, що все-таки місія має позитивний характер. По-перше, вони туди доїхали, по-друге, є заява про нерозповсюдження ядерного матеріалу, що все ж таки він більш-менш перебуває на своєму місці і в заявленій кількості. Два інспектори залишаються працювати на АЕС – це позитивний показник, це фактор стримання для РФ.
Третій позитив – у тому, що було зафіксовано наявність військової техніки і порушення фізичного захисту периметру Запорізької АЕС. Дуже важко не побачити кадри, де видно військову техніку та військовослужбовців Росії на території АЕС.
Позитивні також намагання зробити на ЗАЕС демілітаризовану та деокуповану зону без військових. Це знизить градус військової напруги щодо цього об’єкта. Ще один хороший факт – це те, що сім основних факторів ядерної та радіаційної безпеки на АЕС не порушені.
Але все-таки маркери власних потреб регулювального контролю та морально-психологічного стану персоналу я перевів би у червоний діапазон.
Що це може дати для України? По-перше, це плацдарм для накладання санкцій на "Росатом" та відсторонення росіян від процесу ухвалення рішень в ООН, Міжнародній агенції з атомної енергетики та інших міжнародних організаціях, у яких РФ бере участь.
Розгубленість РФ на засіданні Радбезу ООН, яка стверджує, що не має змоги прочитати близько 50 сторінок звіту місії МАГАТЕ, – це смішно.
– Ви сказали, що морально-психологічний стан персоналу АЕС наразі на рівні червоних показників. Ми знаємо, що працівники звільняються, намагаються виїхати з Енергодара. Наскільки критична ситуація із кількістю персоналу? Яку загрозу несе незадовільний морально-психологічний стан людей, які наразі обслуговують ЗАЕС?
– Морально-психологічний стан персоналу – один із стовпів ядерної та радіаційної безпеки, тому що це ліцензований персонал, який достатньо довго готується, 8-10 років, щоб керувати і робити переключення на атомному блоці.
Так, дійсно, кількість дуже важлива, оскільки потрібно мати і резервні зміни, і мати змогу робити ротацію змін. Або просто взяти і перевезти персонал з якоїсь російської АЕС на Запорізьку АЕС і посадити їх працювати на наших атомних енергоблоках неможливо. Тому що наші блоки є модернізованими, у них продовжений строк експлуатації, на них проведені профілактичні заходи, тому технологічно це не так просто зробити.
– Уявімо собі ситуацію, що на АЕС немає працівників, спеціалістів, професіоналів. Що тоді станеться із станцією?
– Наразі розвиток подій на ЗАЕС йде за сценарієм "Фукусіми". Залишився єдиний блок, який працює в непроєктному режимі, забезпечуючи власні потреби. Всі лінії пошкоджені. Тому ситуація залишається достатньо напруженою, досить непростою.
На ЗАЕС немає таких факторів небезпеки, як землетрус та цунамі, як це було на "Фукусімі", але є інші фактори – це морально-психологічний стан персоналу, військова техніка, бойовий комплект у першому і другому енергоблоці. Тому ризики залишаються достатньо великими.
Але, як казав генеральний секретар ООН, все ж таки місія МАГАТЕ має стати першим кроком у демілітаризації та деокупації Запорізької АЕС.
– Наприкінці серпня було скасовано угоду між Україною та РФ про співпрацю у галузі ядерної енергетики – саме на цьому ви наголошували під час попереднього інтерв’ю OBOZREVATEL.
– Так, але чому це зробили тільки після захоплення Чорнобильської АЕС, а потім Запорізької АЕС? Чому зволікали з цим рішенням? Мені невідомо.
– Що це рішення дає зараз?
– Ми вибили з рук росіян один з козирів, яким вони мали можливість прикривати свою злочинну діяльність на Запорізькій АЕС. Оскільки в угоді з 1993 року йшлося про спільну співпрацю із МАГАТЕ щодо вироблення ядерної енергії, щодо науково-технічного співробітництва.
– Звісно, ми сподіваємося, що Україні вдасться повернути контроль над ЗАЕС. Але якщо цього не станеться, наскільки великою втратою це буде для нашої енергетичної системи?
– Запорізька АЕС є найбільшою АЕС в Європі. Вона виробляла 25% від усієї виробленої атомними електростанціями енергії. Тому без ЗАЕС буде достатньо складно в осінньо-зимовий період. Але до цього сценарію ми повинні підготуватись, тому що наразі події не дозволяють АЕС виробляти електроенергію в об’єднану енергомережу України.