"Поранених ми оперуємо безоплатно": пластичний хірург з Одеси розповів свою історію музею "Голоси Мирних"

Артур Тумбашян — пластичний та мікрохірург з Одеси. Раніше він робив гарне в людині досконалим. Тепер повертає людям їхні обличчя. Свого часу батьки вивізли однорічного Артура з Баку, рятуючись від вірмено-азербайджанської війни. Тепер вже інша війна застала лікаря в Одесі, а його родину — в Миколаєві. Своєю історією хірург поділився з Музеєм "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Після початку повномасштабного вторгнення операції у клініці, де працює Артур, відмінили через небезпеку. Але коли стало зрозуміло, що події розвиваються у бік ескалації, колектив зібрався та вирішив знову оперувати: допомагати пораненим.

"Ухвалили рішення, що клініка бере на себе видаткову частину, хірурги та медсестри відмовляються від зарплат, і операції для постраждалих людей робитимуться безкоштовно. За кілька тижнів надійшли перші поранені", — розповідає Артур.

До Одеси він переїхав за рік до початку великої війни. До того жив і працював у Миколаєві, у екстреній службі з мікрохірургії кінцівок. Там він набув досвіду лікування травм, а також займався естетичною хірургією. Весь свій багаторічний досвід лікар застосував, коли почали надходити поранені після атак у Сергіївці — жінка та чоловік із багаточисельними травмами від уламків скла. Обом допомогли відновити зовнішній вигляд та функції уражених ділянок тіла. Люди проходять реабілітацію.

"Якщо це не коригувати, деформації на обличчі і тілі викликають зміни, які будуть впадати в очі іншим. Якщо людина не відповідає зовнішньому світові візуально, це може призвести до великих психологічних розладів", — каже лікар.

Він забрав до Одеси маму та маленького племінника з Миколаєва, щоби дитина не лякалася вибухів, адже місто постійно піддається страшним ударам росіян. Сестра з чоловіком та батько Артура залишилися.

"Моя родина — дуже вольові люди. Я хвилююся за них більше, ніж вони там, у місті. Ми переїжджали в Україну з Баку, коли мені був рік, через війну. Напевно, вони тоді загартувалися і зараз сприйняли все стійкіше, ніж багато інших людей", — ділиться Артур.

Найбільше лікаря вражають мужність та сміливість українських бійців, а ще — згуртованість людей заради допомоги один одному. Артур упевнений: дуже важливо вірити в те, що настане мир. Головне — не втратити людяність та честь. Дивіться та слухайте його історію за посиланням.

Свою історію Артур Тумбашян довірив Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова. Це наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею налічує вже понад 35 000 історій.

Кожна історія важлива. Розкажіть свою! Поділитися історією можна так:

— напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися;

— скористайтеся чат-ботом t.me/civilvoicesmuseum_bot у Telegram;

— відвідайте портал Музею та натисніть "Розповісти історію" праворуч зверху;

— зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001