Потужний удар по стратавіації ворога: Україна добила унікальне літакобудівне підприємство російського ВПК
Російський Таганрозький авіаційний науково-технічний комплекс імені Г. М. Берієва, що спеціалізується на виробництві унікальних літаків дальнього радіолокаційного виявлення А-50, А-100 та інших, оголосив про збитки за 2025 рік – понад 5 млрд рублів. Що примітно, прямий стосунок до цього має й Україна.
Про те, чим такі важливі для армії окупантів літаки, що вироблялися на цьому підприємстві, та якими тепер будуть наслідки, – в матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".
У 2024 році ТАНТК імені Г. М. Берієва з гордістю звітував про прибуток за рік в 1,19 млрд рублів, і, здавалося б, за нинішніх умов підприємство повинне розвиватися й отримувати нові замовлення від держави. Але 2025 рік показав зовсім інший розклад. Комплекс не тільки має збитки, а й величезну заборгованість перед кредиторами розміром у 27 млрд рублів.
Фактично унікальне авіабудівне підприємство Росії, що спеціалізується на проєктуванні, виробництві, модернізації та обслуговуванні високотехнологічних літаків, опинилося на межі банкрутства й розорення. Як же це сталося?
Хоч би як це дивно не здавалося, але підприємство, зокрема, добила і війна з Україною.
Падіння білого "Шмєля"
Найвідомішою продукцією ТАНТК імені Г. М. Берієва є літак дальнього радіолокаційного виявлення та управління А-50, добре впізнаваний своїм тарілкоподібним радіотехнічним комплексом "Шмєль".
Ці літаки вважають найбільш високотехнологічною продукцією підприємства, гордістю і візитівкою. Завдяки цьому комплексу й вдавалося виживати всі ці роки, займаючись ремонтом, модернізацією та обслуговуванням А-50-х. Окрім того, підприємство отримувало бюджетні кошти на розробку нових, перспективних літаків ДРЛВ, наприклад, А-100, які мали замінити морально й технічно застарілі А-50.
Так, ви не помилилися: кажучи про А-50 як про найбільш високотехнологічну продукцію ТАНТК імені Г.М. Берієва, я їх назвав морально й технічно застарілими. Літаки й справді давно зжили себе, але це єдині ДРЛВ, які є в Росії. Чи вже немає?
Перший А-50 під час війни з Україною зазнав ушкоджень і втратив можливість виконувати поставлені завдання 26 лютого 2023 року, коли по радіотехнічному комплексу "Шмєль" літака, що базувався на білоруському аеродромі "Мачулищі", вдарив fpv-дрон.
Літак було евакуйовано на ТАНТК імені Г. М. Берієва для проходження ремонту, але, як виявилося, фахівці підприємства не здатні проводити ремонт такого, хоч і застарілого, але складного комплексу, як "Шмєль".
Крім того, 14 січня 2024 року літак А-50 було збито на півночі Азовського моря поблизу селища Кирилівка, на тимчасово окупованій частині Запорізької області. Цей борт було безповоротно втрачено. А буквально через місяць, 23 лютого 2024 року, другий А-50 був збитий і зазнав аварії поблизу села Трудова Вірменія Краснодарського краю РФ.
Після цих двох втрат російське командування стало уникати застосування А-50 поблизу кордонів з Україною, а з урахуванням його обмежених можливостей проведення розвідки повітряного простору це зробило єдиний літак ДРЛВ на озброєнні ПКС РФ безглуздим в умовах реальної війни.
У ніч проти 9 березня 2024 року А-50, що перебував на підприємстві, проходив ремонт і стояв біля ангара просто неба, зазнав ушкоджень від дальнього ударного дрона ГУР МО України. Літак повністю не знищили, але він явно був у стані, неповоротному до льотного.
Під час операції СБУ "Павутина" 1 червня 2025 року на авіабазі "Іваново" було пошкоджено щонайменше два літаки А-50, один з яких – раніше пошкоджений на білоруському аеродромі "Мачулищі" ударом fpv-дрона, що так і не дочекався ремонту.
У ніч проти 25 листопада 2025 року по ТАНТК ім. Берієва було завдано серії ударів, унаслідок чого було знищено унікальний експериментальний літак А-60 і літаючу лабораторію А-100ЛЛ, яку використовували для проведення науково-технічних вишукувань для модернізації проєкту А-50 і розвитку А-100. Без цього літака можна вважати розвиток ДРЛВ у Росії мертвим.
Фактично на сьогодні у Росії в льотному, функціонабельному стані можуть перебувати всього три літаки А-50. Однак їхня модернізація і розвиток проєкту не тільки неможливі через знищення науково-дослідної бази, а й не бачаться російському командуванню доцільними, оскільки ці літаки показали як свою низьку ефективність, так і високу вразливість.
По суті перспективний проєкт розпилу бюджетних коштів на безперспективному проєкті, а також втрата бортів, на обслуговуванні яких підприємство ще довго змогло б годуватися, спочили в бозі.
Але не тільки втрата самих літаків стала проблемою для підприємства.
Пріоритетна ціль
ТАНТК імені Г. М. Берієва завжди був пріоритетною ціллю для завдавання ударів Силами оборони України, ось тільки наші дрони й ракети не завжди могли до нього дотягнутися. У перші роки повномасштабного вторгнення перешкодою була як відсутність далекобійних засобів ураження, так і висока щільність російської ешелонованої ППО.
Але з часом в України стали з'являтися засоби, здатні долітати до Таганрога, а в Росії ставало дедалі менше засобів ППО, "білі плями" – щілини в обороні – навпаки, розширювалися і множилися.
У ніч проти 9 березня 2024 року Таганрог зазнав масованого нальоту ударних дронів. Він тривав майже дві години, був спрямований на підприємства військово-промислового комплексу й безпосередньо на ТАНТК ім. Г. М. Берієва.
Але найруйнівніший удар було здійснено в ніч проти 29 листопада 2025 року, під час якого і було знищено А-60, А-100ЛЛ, а також Іл-76. І, ймовірно, зазнав пошкоджень Ту-95МС, який перебував на ремонті в ангарі.
ТАНТК ім. Г. М. Берієва не просто став небезпечним підприємством, а зручною стаціонарною ціллю для знищення рідкісних представників важкої, стратегічної авіації. По суті, проведення ремонтних робіт і модернізації А-50, Ту-95, Іл-76 на цьому підприємстві перетворилося на аналог російської рулетки, з усіма наслідками, що випливають з цього, ризиками й безповоротними втратами.
Висновки
Фінансові втрати ТАНТК ім. Г. М. Берієва – це цілком очікуваний результат унаслідок війни з Україною. Продукція, яку підприємство може обслуговувати, ремонтувати й модернізувати, втратила колишнє значення й інтерес командування. Про перспективну розробку А-100, яка на нинішньому етапі вже є морально й технічно застарілою, можна забути.
Проведення будь-яких робіт на потужностях підприємства – ризик. Удари українськими дронами й ракетами не лише знищили кілька унікальних зразків росавіації, а й завдали руйнувань самому підприємству, пошкодивши виробничі лінії та загальмувавши робочий процес.
Фактично Україна діями у відповідь на агресію поставила хрест на майбутньому унікального підприємства Росії.
Що тут скажеш, "СВО" йде "строго за планом".