КАБи і ФАБи – це велика загроза, у нас немає засобів протидії. Інтерв'ю із Сунгуровським
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Російська окупаційна армія не припиняє пошуку слабких місць в українській обороні, зокрема на півночі нашої країни, на Сумщині та Харківщині. Може розглядатися варіант відкриття нового фронту. Щоби здійснити це, противник може перекинути на цю ділянку сили, що наразі залучені на сході чи півдні України, або сформувати угруповання для наступу з нових мобілізованих.
З одного боку, з мотивацією та забезпеченням в окупанта проблеми, з іншого – українські сили виснажені. Отже, чи відбудеться цей похід на північ України, залежатиме від реального балансу сил.
Країна-окупант Росія почала застосовувати проти українців кулькові осколкові авіабомби, важкі КАБи та ФАБи. На жаль, на сьогодні в України, окрім дронів, немає засобів, що могли би знищувати носії цього озброєння на великій відстані. Велика надія покладається на винищувачі F-16, але допоки вони з’являться в Україні, ворог може завдати чималої шкоди. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив директор військових програм Центру Разумкова, військовий експерт Микола Сунгуровський.
– У зведенні Генштабу за 31 березня йдеться про те, що Сили оборони зупинили спробу проникнення ворожої ДРГ в районі села Стара Гута на Сумщині. Чи вважаєте ви, що сьогодні півночі країни, зокрема Сумщині і Харкову, загрожує небезпека? Чи може противник відкрити новий фронт?
– На будь-яких ділянках фронту і ми, і ворог застосовує якісь відволікаючі дії, щоб перекинути сили на інший напрямок. Це по-перше. По-друге, постійно відбувається визначення слабких сторін в обороні. Якщо такі слабкі ділянки виявлені, то за рахунок перекидання своїх військ на таку ділянку можна влаштувати прорив, тобто досягти певних тактичних успіхів, а згодом розвинути їх в оперативний чи стратегічний успіх.
Такий принцип використовувався завжди. Зараз відбувається те саме. Ніхто не відкидає можливості перекидання військ на північний напрямок зі східного чи південного напрямку або формування тут угрупування за рахунок нових мобілізованих і підготовлених частин.
Отже, ніхто не відкидає такої небезпеки, наша розвідка за цим слідкує і своєчасно доповідає.
– Але для відкриття нового фронту потрібен неабиякий ресурс, чи не так? Як я розумію з того, що ви сказали, наразі достатнього ресурсу у ворога немає?
– Так, я погоджуюся. Але й наші сили також виснажені. Не можна казати, що якогось угруповання достатньо чи недостатньо, щоби досягти успіху. Все оцінюється у порівнянні. Тут треба враховувати і те, які сили тут є в нас, і те, які сили накопичує ворог. Але про це співвідношення сил вам ніхто не повідомить, бо це військова таємниця.
Я вважаю, що Росія відчуває певні труднощі із формуванням нових боєздатних сил – як з погляду особового складу, бо моральний дух вже підірваний, так і з погляду технічного оснащення цих нових підрозділів.
– Якраз про це сказав колишній командувач Сухопутних військ США в Європі Бен Годжес. За його словами, Росія використовує в рази більше артснарядів та може вербувати 30 тисяч нових військових щомісяця, проте здатність ворога використати цю перевагу обмежена. Зокрема через те, що армія окупанта втратила багато досвідчених офіцерів та сержантів. Чи можемо ми сподіватися, що всі ці фактори загалом зроблять неможливим потужний наступ окупаційних військ, який, за словами президента Зеленського, не виключений наприкінці травня – у червні?
– Все залежить від того, які сили ми там накопичуємо і готуємо. Чи будуть там підготовлені фортифікаційні споруди, чи будуть заміновані можливі напрями наступу, чи будуть там підготовлені війська з погляду чисельності особового складу і техніки.
Так, противник має перевагу в артилерії, ми це відчуваємо. Ми намагаємося це компенсувати, а наші партнери намагаються нам допомогти. Та сама Чехія зі снарядами, які вони знайшли і обіцяють нам надати. Все це робиться для того, щоб на будь-якому можливому напрямі наступу противника ми могли виставити свої відповідні сили.
– За повідомленням вибухотехнічної служби ГУНП в Сумській області, російська окупаційна армія дистанційно замінувала прикордонні ділянки цієї області з використанням кулькових осколкових авіабомб. Що це за бомби?
– Це касетні боєприпаси, які діють на більшій площі. Це щось на кшталт шрапнелі, яка застосовувалася проти піхоти. А зараз її застосовують проти цивільних, щоб посіяти паніку.
Насправді це серйозна зброя, але не нова. Вона вже застосовувалася противником не раз на східних напрямах. На Сумщині – також.
– У виданні TheTimes дійшли висновку, що російські бомби змінюють хід війни в Україні. Йдеться про КАБи і ФАБи, які ворог може запускати з відстані понад 60 кілометрів і які важко збивати системам ППО. Також повідомляється, що в Росії виготовляють ФАБи вагою 3 тонни та готують виробництво плануючої касетної бомби "Дрель". Наскільки це велика загроза для нас?
– Насправді це велика загроза, але загроза не в тому, що вони є, а в тому, що в нас немає засобів протидії. У нас немає ані наземних сил ППО для такої дальності, ані засобів авіації. І в цьому ми програємо. Ми чекаємо на F-16, але до того часу, поки вони прийдуть, такі бомби завдадуть нам суттєвої шкоди.
Проте можливе завдання ударів по носіях цих бомб, якщо є дані розвідки про те, де саме вони зосереджуються. А вони переважно зосереджуються на аеродромах, саме там літаки оснащуються цими бомбами. Тоді можливо завдавати ударів по цих авіабазах. Питання лише в тому, чим до них дістатися.
У нас є дрони великої дальності, вони можуть бути застосовані. Але ж у противника також є засоби ППО, не кожен дрон туди долетить. Отже, і в цьому випадку все залежить від співвідношення сил – наших і противника. Поява будь-якої зброї з однієї сторони призводить до появи засобів протидії в іншої сторони. Це війна.