Відео дня
Путін може воювати ще два роки, але його можна зупинити набагато раніше. Інтерв'ю з Обуховим
Російсько-українська війна не має військового рішення. На поточному етапі вона практично зайшла в глухий кут, коли жодна зі сторін протистояння не має можливості здобути суттєву, ключову перевагу на полі бою. Здача територій Донецької області, яку вимагають у Кремлі, була б катастрофою для України. Одночасно окупанти робитимуть усе можливе, щоб не втратити укріплені позиції на сході нашої країни.
Росія об'єктивно має економічні можливості вести війну ще 1-2 роки. Військового розв'язання цього конфлікту немає, але є економічний і політичний шлях впливу на країну-агресора, який може призвести до перелому війни і до її завершення на умовах України.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив антиросійський активіст, голова фонду "Стоп Російський Терор" (США) Герман Обухов.
– Путін, говорячи про війну в Україні, промовив дивну фразу: "Ми всі знаємо, чим усе закінчиться". Він заявив, що впевнений у досягненні цілей, однак зауважив, що бойові дії є "надзвичайно складною і небезпечною річчю". Як ви думаєте, які послання можна прочитати між рядків? Що саме диктатор міг мати на увазі?
– Мені складно здогадатися, що саме він мав на увазі. Я думаю, що вони розуміють, що війну не виграють, але в Путіна і його оточення немає іншого шляху, окрім як продовжувати її до нескінченності. Для них закінчення війни – це фактично смерть. Розтягнути її на роки вони можуть. За рахунок чого? Поступово будуть вилучатися капітали у тих олігархів, які виросли на державних харчах – або за рахунок крадіжки, або корупції, або просто халяви. У Росії дуже небагато капіталів, які зроблені своїми руками. Таких, думаю, не більше 20%. А всі інші капітали – це, загалом-то, умовно державні народні гроші, які просто тупо були вкрадені. Їх майже 2 трильйони.
– У Шведській військовій службі розвідки і безпеки (MUST) заявили, що Росія системно маніпулює офіційною статистикою, намагаючись приховати реальний кризовий стан економіки, створити ілюзію стійкості до санкцій. За вашими оцінками, чи існує якийсь критичний поріг стану економіки Росії, досягнувши якого війну буде неможливо продовжувати, попри величезне бажання Кремля, тому що військова машина просто зупиниться? Чи такий поріг недосяжний з огляду на розміри і ресурсність Росії?
– Ресурси держави, звичайно, відіграють чималу роль. Щоб діставати військові цілі Росії десь за Уралом або на Уралі, потрібні якісь інші засоби доставки озброєння, ті ж Tomahawk або їхні аналоги чи Storm Shadow у достатній кількості.
Я припускаю, що Трамп піде з посади в лютому наступного року. Його змусять піти або перед обличчям загрози імпічменту, або якось інакше після проміжних виборів. Якщо в такому разі Америка разом з Європою дасть те озброєння, яке сьогодні Україні необхідне, яке вона сама не зможе створити ще 2-4 роки, плюс будуть запроваджені санкції, що працюватимуть зовсім не так, як сьогоднішні, ситуація може змінитися.
У цьому контексті хотів би підкреслити, що Європа має почати говорити про неофашизм у Росії, а не про рашизм. Тому що насправді ніхто толком не розуміє, що таке рашизм. Одночасно бізнес очікує, що війна все-таки закінчиться, з рашистами можна буде домовитися і знову вести бізнес, торгувати, купувати недорогу сировину та інше. А ось із неонацистами це робити неможливо за визначенням. Ми чуємо з вуст того ж Соловйова, що він називає лідера Італії "фашистською шавкою", але чомусь Італія разом із Німеччиною і Францією мовчить про неонацизм і фашизм у Росії. Коли речі будуть названі своїми іменами, бізнес почне змінювати своє ставлення до співпраці з Росією, не намагатиметься обходити санкції.
– Таким чином, ви бачите два фактори, які можуть посприяти тому, що стан економіки Росії буде критично погіршуватися: це, по-перше, ефективні удари по об'єктах у Росії, які розташовані за Уралом, а також ефективна санкційна політика Заходу. Я правильно вас розумію?
– Так, практично так. Тому що на фронті вже клінч. Найімовірніше, російська армія окопається і її буде дуже важко виколупувати, що на півдні, що на сході України. Ймовірно, вони вже дійшли висновку, що ніякого Києва, ніякого Львова, ніякого Запоріжжя їм не взяти, і треба втримати ті позиції, які вони мають зараз. Їхнє завдання – продовжувати війну до нескінченності.
Як ми пам'ятаємо, після 2014 року це тривало 8 років. І вони нічого не могли зробити.
– Я теж згадала про війну, що тривала з 2014 по 2022 рік. Ви допускаєте, що нинішня повномасштабна війна теж може згорнутися до рівня позиційної, якою вона була до повномасштабного вторгнення?
– Вона вже практично згорнулася до такого рівня. Просування ніякого немає. Ні у ЗСУ немає сил щось зробити з півднем, забрати назад Бердянськ або Мелітополь, ні у Росії немає жодної сили, щоб знову перейти Дніпро, знову увійти до Херсона, Запоріжжя і навіть до Харкова. Я вже мовчу про Київ. Тому, по суті, ця війна вже стала позиційною. 10-20 кілометрів відіграли, повернули назад, ось і все.
І я розумію і президента Зеленського, і українське Міноборони, і інших професіоналів, які кажуть, що здавати позиції на сході практично катастрофічно. Там побудовані капітальні фортифікації, а за ними просто голий простір. Тому мова тут навіть не про території, не про якісь 50 кілометрів, а про те, що відступ буде дуже поганим для міст, які за ними стоять.
Що стосується дій Росії, то вони будуть робити все, щоб окопатися на сході України. Якщо Донецьк повернеться в Україну, це буде колосальною політичною, пропагандистською катастрофою для Кремля. Тоді вся країна зрозуміє, що ми точно не туди пішли і точно Путін винен. Так, ми проголосили, що Запоріжжя і Херсон наші – ну, не вийшло, та й хрін з ними. А ось Донецьк, який на лінії вогню, близько до фронту – його втрачати ніяк не можна.
Це може тривати ще 2-3 роки. Ба більше, будуть проблеми наступної зими, ще більші, ніж це було цієї зими. Бо буде необхідно краще захистити енергосистему України від балістичних ракет, адже Росія продовжуватиме їх ліпити, отримуючи компоненти, комплектуючі подвійного призначення – з Китаю, з Ірану і навіть з Європи, чому вже є підтвердження.
Маючи в запасі трильйон доларів, подумайте, скільки вони можуть протягнути навіть без фінансової допомоги.
– Якщо ситуація на фронті розвиватиметься так, як вона розвивається зараз, коли війна все більше нагадує позиційну, як може виглядати політичний процес закінчення війни? Чи може бути підписана якась угода?
– Угоду можна підписати яку завгодно. Інше питання, чи буде вона виконуватися. Для Москви це не більше ніж дипломатична гра, за яку вони не нестимуть жодної відповідальності, тому що в них є начебто друг Трамп і є Сі, який, взагалі-то, не проти.
Щодо Європи, то поки вона не почне говорити про нацизм і фашизм у Росії, а не про рашизм, поки сподіватиметься на відновлення співпраці з Росією, політично буде дуже складно щось переламати.
А військового рішення в цій війні немає взагалі. Це не варіант третього рейху. Але є економічні та політичні важелі й можливості. Завдати шкоди економіці Росії і зіграти політично в правильному напрямку – це Україна може. Але поки що ні одне, ні інше повною мірою не задіяно.
Підписання будь-якої угоди з Росією – це ні про що. Активні дії зупиняться на місяць або два. Ну і що? Росія збере більше балістичних ракет, більше "Шахедів", і продовження може бути навіть гіршим, ніж зараз.
Тому я переконаний, що економічний і політичний шлях – це єдиний шлях впливу на Росію, тільки так можна домогтися перелому і припинення війни на умовах України, а не Росії. Військового вирішення цього конфлікту немає.