Путін ставить війну на паузу, Авдіївку залишає для "картинки": інтерв’ю з майором Гетьманом

До чергових президентських "виборів" у Росії лишилося близько п’яти місяців, тому Кремль на певний час переключить свою увагу з війни в Україні на іншу, більш популярну в РФ риторику. Зокрема, про те, як нібито страждає Захід і як Росія щодня покращує життя пересічних громадян. Тож можна очікувати послаблення активності ворога на фронті. Власне, вона вже спостерігається. Проте окупант залишить для телевізійної "картинки" кілька точок докладання зусиль, наприклад Авдіївку та Куп’янськ-Вузловий.

Водночас українські захисники продовжують робити свою справу, зокрема, в окупованому Криму. Сили оборони довели, що країна, що не має потужного флоту, спроможна успішно нищити флот ворога, і цей факт заслуговує на те, щоб потрапити до Книги рекордів Гіннеса. Але найголовніше, що треба зробити і українцям, і західним партнерам нашої країни, – дати визначення того, як саме має виглядати наша перемога. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.

– Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що на сьогодні Сили оборони України мають шалені успіхи на Кримському напрямку, передусім завдяки успішному знищенню активів країни-окупанта та кораблів Чорноморського флоту РФ. Чи вважаєте ви, що вже найближчим часом українська армія матиме можливість досягти тут ще більших успіхів? Ваш прогноз: коли може розпочатися кампанія із звільнення півострова?

– Передусім для того, щоб знищити кораблі в портах, безпосередньо в доках, нашим Збройним силам потрібно було розібратися із засобами протиповітряної оборони окупанта. Спочатку було знищено радіолокаційні станції далекого спостереження на так званих вишках Бойка, згодом ще деякі радіолокаційні станції, ЗРК "Тріумф" та інші зенітно-ракетні комплекси. Тобто спочатку методично ослаблялася ППО росіян.

Коли вона була послаблена до того рівня, до якого ми планували, коли в ній з’явилися щілини, саме туди завдавалися удари й знищувалися російські кораблі.

Це фактично результат, що заслуговує на Книгу рекордів Гіннеса, адже підводний човен нищиться просто в порту, кораблі, які ще не стали на бойове чергування, нищаться в доках. Тобто, не маючи потужного військово-морського флоту, Україна має можливість нищити російський флот – нашими ракетами, нашими безпілотниками й дронами. Тому можна повністю погодитися з Даніловим.

Я впевнений, що далі це буде продовжуватися. Єдиний спосіб для росіян врятувати свої кораблі – це виводити їх подалі від Криму, десь у Новоросійськ чи ще далі, в Каспійське море.

– Якщо весь Чорноморський флот буде змушений покинути територію Криму, чи збільшить це шанси на проведення успішної наземної операції в Криму?

– Звісно, наземна операція залежить від кількості російських кораблів, але поки що, думаю, ми таку операцію проводити не будемо. Цього року – точно ні. Треба ще багато чого знищити, й не лише Чорноморський флот, а також Керченський міст, певні логістичні шляхи росіян на суходолі тощо, щоб у ворога не було можливості для постачання на півострів зброї, боєприпасів, пально-мастильних матеріалів, живої сили.

Зараз у них є дві потужні логістичні артерії. Це залізниця через Волноваху, Токмак і Джанкой та Керченський міст. Коли ми матимемо все це під контролем, а весь міст чи хоча б його залізничну гілку буде зруйновано, згодом можна буде проводити наземну операцію. Але робити це найближчим часом було б неправильно.

– Питання щодо так званих президентських виборів у Росії, які відбудуться через 5 місяців, у березні наступного року. В Інституті вивчення війни прогнозують, що протягом цього часу Путін буде акцентувати увагу росіян не на війні в Україні, а на тому, що нібито країни Заходу потерпають, а Росія процвітає. Чи вважаєте ви, що в цей час можна очікувати зниження активності окупаційної армії?

– Я думаю, активність вже починає зменшуватися. Це пов’язано також із погодними умовами. Навряд чи росіяни будуть робити масовані атаки в багатьох місцях. Для атак може бути обрана або Авдіївка, або Куп’янськ-Вузловий, щоб показати росіянам, що їхня "спеціальна військова операція" йде за планом.

Водночас Кремль продовжує розхитувати ситуацію в Європі та в інших країнах. Подивіться на події в Словаччині, Угорщині, Сербії, розпочалася війна в Ізраїлі, Європу накрила хвиля антисемітизму тощо. Відбуваються і провокації. Так, у повітряний простір Латвії нещодавно залетів російський винищувач. Росіяни будуть напружувати ситуацію скрізь, щоб розповідати всередині РФ, мовляв, подивіться, що відбувається у світі, тільки в нас все спокійно.

Думаю, після того, як у Росії пройдуть вибори, ця риторика буде стихати. І тоді можуть посилюватися бойові дії вже безпосередньо на фронті.

– Данілов також не виключив, що 2024 року Україна здобуде перемогу у війні. Проте він зауважив, що багато чого залежатиме від партнерів нашої країни. Звісно, питання непросте. Але чи вважаєте ви, що є реальний шанс закінчити війну вже наступного року?

– Звісно, шанси такі є, хоча тут виникає інше питання. Можливо, я помиляюся – я хотів би помилятися, – але мені здається, що у нас немає загальнодержавної концепції того, що ми маємо розуміти під перемогою. Багато людей вкладають у це поняття різний сенс.

Треба всім нам визначитись, можливо, й трохи посваритися, але визначитись, що таке для нас перемога. Це вигнання росіян з нашої території? Вихід на кордони 24 лютого 2022 року? Чи вихід на кордони 1991 року? Коли ми вийдемо на кордони, росіяни будуть продовжувати війну, але вже зі своєї території, будуть здійснювати ракетні обстріли, артилерійські обстріли з прикордонних територій тощо.

Перемога – це наш прапор над Кремлем? Тут може бути багато аргументів проти. Тому що, щойно ми перейдемо кордон РФ, почнемо вести бойові дії на території Росії, дуже багато людей у світі, які не є симпатиками України, будуть розповідати, що це вже ми агресори, що це ми напали на суверенну країну. Так само, як зараз звинувачують Ізраїль у тому, що він нищить ворога не на своїй території.

Водночас наші військові говорять: якщо ворог відійшов на 10 метрів на свою територію, ми маємо зупинитися? Він "у домику"? Будемо чекати, допоки від переформатує свої частини і знову почне дії? Ні. Ми маємо нищити ворога, де б він не був.

Думаю, ще цього року буде вироблена концепція того, що ми маємо розуміти під перемогою. Власне, нині й наші партнери не дуже можуть зорієнтуватися, що саме це означає.

Ще рік тому і навіть пів року тому ми не думали про це. Нам просто хотілося зупинити ворога, дати йому відсіч, а далі проводити контрнаступальні дії. Ми говорили про звільнення Криму тощо. Але зараз ми починаємо міркувати про те, як має виглядати наша перемога. І це добра ознака.