УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Путін вирішив рити тунель у Крим, але щось піде не так: інтерв'ю із Селезньовим

5 хвилин
157,2 т.
Путін вирішив рити тунель у Крим, але щось піде не так: інтерв'ю із Селезньовим

У ситуації, коли Керченський (Кримський) міст стає все менш надійним логістичним шляхом для російської окупаційної армії, у Росії знову заговорили про ідею створення тунелю під Керченською протокою на кшталт тунелю під протокою Ла-Манш. Є непідтверджена інформація The Washington Post про те, що на початку жовтня Росія та Китай створили консорціум, покликаний вирішити це складне технічне завдання.

Відео дня

Проте є дві об'єктивні обставини, чому по дну моря окупант не зможе потрапити зі своєї території на територію України. Перша причина – суто геологічна. Ґрунти на цій ділянці моря дуже хиткі та зовсім не підходять для створення стійких конструкцій. Друга причина полягає в тому, що будь-які подібні тунелі матимуть слабкі місця – входи, які стануть чудовою ціллю для українських дронів та іншого сучасного озброєння. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив військовий експерт Владислав Селезньов.

– Командувач Об'єднаними силами ЗСУ Сергій Наєв не виключив, що військові дії в Україні знову можуть розширитися за межі сходу та півдня у випадку, якщо РФ нарощуватиме виробництво озброєнь та застосовуватиме сучасні технології. Чи вважаєте ви, що така небезпека справді є? Якщо так, на яких напрямках? Якою є небезпека наступу з Білорусі?

– Так склалося, що військові завжди розглядають найкризовіші, найнесприятливіші варіанти розвитку ситуації на полі бою. Тому заяви генерала Наєва не повинні дивувати посадовців, які чітко розуміють тенденцію розвитку ситуації на полі бою. Це не означає, що реалізується саме цей несприятливий для України варіант. Але українські військовослужбовці, як і військовослужбовці інших країн світу, завжди готуються до гіршого.

Оскільки генерал Наєв зі своїм штабом відповідає за північний напрямок нашої країни, тобто за оборону наших рубежів на території Волинської, Рівненської, Житомирської та Київської областей, він приділяє їм чималу увагу. У публічному доступі була інформація про те, що на цих рубежах було встановлено близько пів мільйона мін.

Ми також чули заяву політика Арахамії про те, що самопроголошений президент Білорусі Лукашенко гарантував, що армія Республіки Білорусь не братиме безпосередньої участі у бойових діях проти ЗСУ. Але він не гарантував, що територію Білорусі, її землю та повітряний простір не використовуватиме РФ для здійснення актів агресії щодо України.

Путін вирішив рити тунель у Крим, але щось піде не так: інтерв'ю із Селезньовим

Що очікується у перспективі? Очевидно, що тисяча "вагнерівців", яка постійно перебуває на території РБ, точно не є тією критичною масою особового складу, яка докорінно може змінити ситуацію на полі бою на північному фасі російсько-українського фронту.

Фактично тисяча кілометрів довжини білорусько-українського кордону – це лінія бойового зіткнення. Бойові дії там не ведуться, але відомо, що на територію Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської областей іноді намагаються прорватися диверсійно-розвідувальні групи російських окупаційних військ. Наші Сили оборони їх відловлюють, знищують або просто відкидають за межі території суверенної України.

У будь-якому разі очевидно, що ситуація на полі бою визначатиметься ресурсними можливостями. Такою самою логікою керується і генерал Наєв, коли описує варіанти розвитку ситуації. Якщо російська армія матиме відповідний ресурс, вона намагатиметься атакувати і на інших ділянках фронту, а не лише там, де зараз відбуваються активні бойові зіткнення.

Знову актуалізувалася тема Запорізької АЕС. Глава МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що поблизу АЕС було чути характерні звуки запуску ракет із РСЗВ. Чи вважаєте ви, що сьогодні у ворога є військова чи політична необхідність знову використати ЗАЕС у своїх цілях та шантажувати світ загрозою ядерної катастрофи?

– Мені здається, ЗАЕС взагалі не повинна зникати з порядку денного. Це питання має постійно звучати на різних міжнародних майданчиках. Адже цілком очевидно, що Російська Федерація вже здійснює акт ядерного тероризму. Вона незаконно окупувала частину території України, зокрема територію Енергодара, де розташована найбільша в Європі АЕС.

Своїми безвідповідальними та злочинними діями Росія створює всі передумови того, що на півдні України може статися ядерна катастрофа. Причому її наслідки можуть відчути на собі зокрема жителі західних та південно-західних регіонів європейського континенту. Російські експлуатанти, які керують Запорізькою АЕС, роблять усе можливе, щоб у перспективі саме це й сталося.

Путін вирішив рити тунель у Крим, але щось піде не так: інтерв'ю із Селезньовим

Заява Гроссі – це, звісно, гарна історія. Але де конкретні дії? Де санкції тотального рівня проти російської атомної енергетики? Чому вона досі не опинилася у повній д*пі за те, що РФ незаконно окупувала ЗАЕС? Ця погоджувальна позиція, напівзаходи, імпотентна позиція ключових структур та організацій, які визначають безпеку планети за підсумками Другої світової війни та призводить до того, що ми маємо на сьогодні: акт агресії не лише з боку РФ, а й з боку ХАМАС, з боку ісламської республіки Іран, яка є спонсором війни в Україні.

До цього списку ми можемо спокійно включати Північну Корею. Я поки не готовий детально говорити про роль і місце в цьому процесі КНР, але я думаю, що згодом ми дізнаємося чимало дивовижних історій щодо того, хто ще входить до списку країн, які становлять "вісь зла".

– Видання The Washington Post з посиланням на свої джерела повідомило, що на початку жовтня представники бізнесу Китаю та Росії таємно обговорювали ідею будівництва підводного тунелю під Керченською протокою. Нібито навіть створено тематичний консорціум. Насправді тема такого тунелю обговорювалася навіть у 2010 році. На вашу думку, чи потрібний такий тунель окупантам? Чи зможуть вони його збудувати, враховуючи зростаючі можливості української армії?

– Оскільки я мешканець Криму з великим стажем, то дискусії про те, як поєднати російський та український берег, я пам'ятаю дуже добре. Озвучувалися різні варіанти. І створення тунелю за принципом тунелю під Ла-Маншем, і створення мостів. Але тоді геологи сказали, що в цій частині протоки пливуни, тобто ґрунти з нестабільною структурою, які перебувають у постійному русі, а також зосередження грязьових вулканів, тому ні міст, ні тунель не можуть гарантувати стабільного функціонування цього переходу, що сполучає Керченський та Таманський півострови.

Росіяни можуть планувати будь-що. Вони навіть можуть спробувати почати щось робити. Але, по-перше, через фізичні обставини ніхто не може гарантувати, що ця інженерно-технічна споруда проіснує досить довгий період. По-друге, ми повинні розуміти, що слабке місце переправ через Керченську протоку – це їхній початок. Це входи у тунелі. Вони так само можуть потрапляти до зони дії української авіації, українських ракетників.

Я не впевнений, що капітальні вкладення, які планується освоїти в межах реалізації цього проєкту, виправдають себе. Думаю, більш раціональний та ефективний варіант використання цих ресурсів – це автомобільне та залізничне сполучення, яке йтиме вздовж північного узбережжя Азовського моря та з'єднуватиме дві магістралі, залізничну та автомобільну, Маріуполь та північ Криму.