Російські ракети оминають Київщину та вміло обходять нашу ППО, атаки будуть знов. Інтерв’ю з Крамаровим
Серія масштабних атак країни-агресора Росії по Україні – 21 та 22 березня – показала, що ворог навчився застосовувати комбіновані засоби протидії українській ППО. У цих атак була чітка мішень – об’єкти енергетичної інфраструктури. Причому рішення щодо них мало бути ухвалено десь за два тижні, тож про якусь "відплату" Україні за атаки на російські НПЗ говорити не можна.
Що буде далі? З великою ймовірністю можлива нова масштабна атака на всю Україну, бо ресурс армії країни-окупанта далеко не вичерпаний. Такий прогноз в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA озвучив офіцер резерву ЗСУ, військовий експерт Андрій Крамаров.
– Щодо масштабної атаки на Україну 22 березня є одразу кілька запитань. По-перше, відомо, що ворожі ракети Х-101 та Х-555 змогли подолати відстань у 2300 кілометрів. Як це могло статися? По-друге, чому атаку було здійснено саме зараз? По-третє, чому саме по об’єктах енергетичної інфраструктури?
– Атака відбувалася у два етапи. 21 березня був обстріл Києва, 22-го – атака по енергетичній інфраструктурі, тому ці обстріли варто поєднувати, це логічно. Це по-перше. По-друге, чому ракети Х-101, Х-555 змогли подолати таку велику дистанцію? Тому що ворог, обстрілюючи нас щоночі, використовуючи "Шахеди", фактично вивчає білі плями у нашій ППО, які є через брак зенітних ракетних комплексів.
Є частини території, які ми не здатні закрити. У нас просто немає такої техніки. Відповідно, ворог знаходить шляхи, коли крилата ракета летить на низькій висоті й, застосовуючи певні маневри, фактично обходить зону дії наших ЗРК. Саме цим можна пояснити таку дальність.
Хочу зазначити, що атака була комбінована, дуже ретельно підготовлена. Потрібно визнати, що атака для ворога була дуже успішною. І тут постає питання перед нашими партнерами: коли нам востаннє передавали якийсь додатковий зенітний ракетний комплекс? Як результат – ми бачимо це.
Росіяни комбінують обстріли – по різних ділянках, різними типами ракет, десь С-300, С-400, десь "Іскандерами". По особливо важливих об’єктах, де потрібні руйнування та знищення, завдають ударів ракетами "Кинджал".
Щодо Київщини, то, якщо подивитися на траєкторію польоту ракет, стає зрозуміло, що вони намагаються її оминути. Це логічно, бо тут добре вибудована система ППО, і вони розуміють, що їхні ракети тут нічого не варті.
Але, на жаль, там, де в нас немає протибалістичних засобів протидії, вони застосовують балістику. Використовують крилаті ракети й "Шахеди", зокрема, щоб завантажити нашу ППО, збільшити можливості для влучання.
На Харківщині ми ніяк не можемо протидіяти балістиці, ракетам "Кинджал", "Іскандер-М".
Росіяни можуть виготовляти такі ракети, плюс у них є певний запас. Власне, за останні дві доби цей запас вони по нас використали. Але, на жаль, мій прогноз полягає у тому, що на цьому серія обстрілів не завершиться.
– Тобто ви вважаєте, що цей ресурс, який ворог накопичував для атак, не вичерпаний?
– Він не просто не вичерпаний. Навіть використавши цей ресурс, нижче свого стратегічного запасу вони не опустилися. Вони побачили, що результативність таких атак була дуже високою, за декілька днів перебудувати систему ППО ми просто не маємо можливості. Тому повторні удари також можливі.
– Як ви думаєте, якою може бути географія і потужність цих нових ударів?
– Така ж, як і під час цих атак, – уся територія України. Якщо на новорічні свята їхньою основною ціллю були підприємства військово-промислового комплексу України, то зараз їхньою мішенню була критична енергетична інфраструктура. На жаль, багатьох цілей вони досягли.
– ДніпроГЕС – це вкрай важливий об’єкт критичної енергетичної інфраструктури. Чому його не змогла захистити ППО?
– Якщо я не помиляюся, по ньому відпрацювали ракетами "Кинджал", а їх у нас може перехоплювати лише одна система.
– За інформацією TheFinancialTimes, яке посилається на власні джерела, США закликали Україну припинити удари по російських НПЗ і попередили, що у відповідь ворог може атакувати саме енергетичну інфраструктуру нашої країни. Чи припускаєте ви, що ці атаки могли були відплатою окупанта за те, що Україна сьогодні робить у його тилу?
– Я досить скептично ставлюся до надання оцінок військовим діям, особливо зараз, на другий рік повномасштабної війни. Коли це було в перші місяці, ми часто говорили про відплату за щось, про намагання помститися тощо. І це могло бути правдою, бо було більше емоцій. Зараз війна переходить у стан більш холодного, стратегічного, оперативного, тактичного розрахунку. Тобто це план.
Такі удари не готуються навіть за тиждень. Щоб спланувати такий удар, потрібно щонайменше два тижні. Попередження надійшло нібито 21 березня, а удар готувався за два тижні до цього.
Насправді тут завдання суто військове. Запоріжжя, Дніпро – це міста, які фактично є великими логістичними хабами для постачання на південь та схід України озброєнь і решти. Івано-Франківська область – це наш важливий тил. Харківська область – це тил Куп’янсько-Лиманського напрямку. Замінувавши там одну з ТЕЦ, можна створити багато серйозних проблем щодо функціонування нашого ВПК.
Отже, це дуже важливі точки з огляду на забезпечення нашого війська. Руйнуючи енергетичну інфраструктуру, вони порушують також і наші логістичні ланцюги. Через це ми можемо мати серйозні проблеми на фронті. Тож тут можна побачити відвертий військовий розрахунок.
Звичайно, компонента відповіді також може бути наявна. Мовляв, ви вдарили по нашій енергетичній інфраструктурі, ми вдаримо по вашій. Що таке нафтопереробна промисловість Росії? Це основа її експорту. Отже, відкидати таку мотивацію не потрібно. Але казати, що це був єдиний мотив, також буде неправильно.
– Є інформація, що Росія запустила серійне виробництво вдосконалених керованих авіабомб – КАБів. Наразі там працюють над модернізацією цього озброєння. Ще раніше ми мали великі проблеми на фронті з цими КАБами. Що буде зараз?
– Вони відновили виробництво стандартних авіаційних бомб – 1,5 і 3 тонни. Також вони вдосконалюють модуль, який перетворює звичайну авіаційну фугасну бомбу на оцю керовану. Як я розумію, вони ставлять ці модулі на конвеєр, у серію. Чому? З початку року по Україні було завдано понад 3,5 тисяч бомбових ударів. Це у 16 разів більше, ніж за весь минулий рік.
На прикладі тієї ж Авдіївки вони побачили, що це дуже ефективна зброя, яку раніше вони не використовували, яка має великий руйнівний потенціал. Від влучання 1,5-тонної бомби 9-поверховий будинок складається просто до рівня фундаменту.
У них є певні проблеми з артилерією, які нікуди не ділися, але використовуючи цей тип озброєння, вони можуть не лише компенсувати артилерію, але й мати більше ефекту. Тому, звичайно, коли Росія бачить, що в неї щось добре працює, вона просто робить масштабування цього.
Протидія тут може бути лише одна. Тягати ЗРК і полювати за ними біля лінії фронту – це в нас просто від бідності. Це не є правильне використання ЗРК. Це зброя оборони, це захист, це щит. Протидіяти авіації в таких випадках має лише інша авіація.
Допоки в нас немає сучасних літаків, на жаль, ефективно, комплексно протидіяти цій проблемі ми не можемо. Конкретна, планова робота може йти лише за наявності сучасної авіаційної компоненти, перш за все це винищувачі.
– Генерал Сирський повідомив про те, що Сили оборони стабілізували ситуацію на полі бою на сході нашої країни. За його словами, в цьому, зокрема, заслуга уряду та народу Франції. Як ви вважаєте, як розвиватимуться події далі, з погляду стримування ворога й недопущення його масштабного просування?
– Так, зараз дуже активно ми будуємо оборонні укріплення, всі розуміють, що треба стримувати противника. Але й наступальний потенціал ворога, який він використовував з початку жовтня 2023 року до початку березня 2024 року, також вичерпується.
Він вичерпався на ключових напрямках, наприклад, на Авдіївському, на Бахмутському, і ми почали будувати оборонні укріплення. Тому, думаю, до інавгурації Путіна (7 травня. – Ред.) можливе заходження в якісь сірі зони, в невеликі селища, але це не будуть якісь великі штурмові операції.
Тому що і Росії треба дещо відновитися, накопичити ресурс, і інавгурація. Як я розумію, і на геополітичній арені зараз іде дуже активна боротьба, оскільки Росія не дарма намагається всіма правдами й неправдами влізти – по-іншому не скажеш – у той саміт миру щодо України (глобальний саміт миру має відбутися у Швейцарії навесні, точна дата наразі невідома. – Ред.). Саме тому вони дуже активно намагаються використати лобі з боку Китаю. Нібито представником Росії на цьому саміті має бути Китай, а для нас цю роль на себе хоче взяти Франція. До Франції найближчим часом має завітати представник КНР. Як я розумію, основною темою переговорів буде організація мирного процесу в Україні.