Росіяни почали розпродавати житло, а через пальне – сутички з загарбниками: що змінив сезон "Фламінго" та добрих дронів на окупованій частині України

На тимчасово окупованих територіях набирає обертів паливна криза. Успішна робота Сил оборони України по логістиці армії Росії серйозно ускладнила забезпечення її підрозділів. А ось те, що це позначилося безпосередньо на місцевих жителях – провина окупантів, які всі "потоки" перенаправили на військові цілі.

Тим часом, відсутність бензину спричинила низку інших проблем: зрив курортного сезону в Криму та на узбережжі Азовського моря, лихоманку на ринку нерухомості й навіть повернення росіян додому.

Детальніше про ситуацію – у матеріалі OBOZ.UA.

"Саме час пересідати на коней"

Як по-чорному зараз жартують в окупованому Донецьку, "проблем з паливом немає, ЙОГО просто немає". Насправді ж, "зловити" його подекуди рідкісним щасливчикам ще вдається. Але якщо на самому початку дефіциту в пабліки "ДНР" викладали адреси заправок, де з'явився дизель або бензин, то зараз уже тиша. Мовляв, на всіх все одно не вистачить.

За паливом дійсно вишиковуються черги в кілька кілометрів.

Тим часом, в окупованих населених пунктах Донецької області вже процвітає "бізнес": наприклад, за те, щоб постояти в черзі на АЗС, хочуть щонайменше 800 рублів (за курсом НБУ, це майже 400 гривень). І це за годину. А стояти можна і три, і чотири.

За словами співрозмовника OBOZ.UA в окупованому обласному центрі, найближчими днями планується ще одне "нововведення": видача бензину виключно за талонами. "Сподіваюся, що це помилкова інформація, але все до цього йде".

Донеччанин також розповів, що вже були сутички місцевих жителів із "визволителями", які намагалися заправитися поза чергою: "Ще недавно люди побоялися б "бунтувати", але зараз щось змінилося. Але, якщо чесно, я б на це дуже не розраховував".

Ще один цікавий факт: так званий "штаб оборони ДНР" заборонив у регіоні пасажирські перевезення вночі. Правда, місцеві вважають, що це сталось не через турботу про безпеку людей. Кажуть, що "весь транспорт використовуватимуть для перевезень у військових цілях".

Заправки теж стали дуже небезпечним місцем. Наприклад, 14 червня раптово вибухнула АЗС в окупованій Макіївці (це місто-супутник Донецька). Злі язики кажуть, що в мікрорайон Зелений завітали добрі дрони, але чи так це – підтвердження немає. А ось те, що АЗС, де постійно заправлялися окупанти, вже "мінус" – факт. Як і ще дві того ж дня на окупованій частині Донбасу.

Місцеві жителі обурені ситуацією, що склалася. Причому, далеко не всі звинувачують Україну, дехто чудово розуміє, що і чому.

У соціальних мережах вони пишуть коментарі, що скоро доведеться забути про машини. Тим часом у регіоні за останній тиждень різко зросла кількість крадіжок велосипедів. "Саме час пересідати на коней", – вважають вони.

Не краща ситуація й на окупованій частині Запорізької області. Палива немає, і навіть почали закриватися продуктові магазини. За словами місцевих жителів, насамперед тому, що окупанти стали маскувати свою техніку під цивільний транспорт, а також вилучають у місцевих ті самі вантажівки. І в результаті тепер "звичайні" перевізники відмовляються їздити "дорогою смерті", везти товар у магазини.

Різко активізувалися й шахраї. Наприклад, щосили орудують росіяни, які обіцяють мешканцям підконтрольної РФ частини Запорізької області привезти бензин. Звісно ж, за повну передоплату, а у підсумку кидають. Таких випадків уже багато.

Те саме і в окупованому Криму. Аферисти заспамили місцеві Telegram-канали, пропонуючи привезти бензин із російського Краснодара. І знову за передоплатою. А потім – ні грошей, ні пального.

На півострові ситуація з паливом також патова. Наприклад, АІ-95 відпускається тільки за талонами, і в першу чергу для швидких, пожежних авто, автобусів.

Для звичайного водія дістати талон – це ще той квест. Найбільші мережі АЗС вже не продають їх фізичним особам майже два тижні. АІ-92 нібито можна придбати – якщо знайти, де він є, але не більше 20 літрів в одні руки.

Продаж палива в каністри заборонений, щоб запобігти створенню запасів.

Найжорсткіші заходи вжиті в Севастополі: з 7 червня там запровадили систему QR-кодів. Тобто тепер купити бензин можна лише за персональним кодом, який дає право на одноразове заправлення обсягом не більше 20 літрів. Але отримати цей код можна тільки в спеціальному боті в месенджері "Макс".

Але є ще один "нюанс". Гауляйтер Севастополя Михайло Развожаєв "порадував" місцевих жителів, що "кількість доступних кодів щодня відповідає обсягу палива у вільному продажу на добу". При цьому людина, яка отримала код один раз, не зможе згенерувати новий протягом тижня. Тобто, водій у кращому випадку зможе купити 20 л палива раз на 7 днів, та й то, якщо пощастить. Але це не точно.

На тлі дефіциту блискавично розвинувся й "чорний ринок". Підприємливі кримчани продають бензин по 200-350 рублів за літр (за курсом НБУ це близько 125-150 грн.), а місцеві пабліки кишать постами місцевих про купівлю пального "по божеской цене".

Виникла проблема і з продуктами. У супермаркетах товари швидко знакають з полиць, у зв’язку з цим у деяких мережах уже запровадили обмеження.

Це, звісно, позначилося й на курортному сезоні. Про нього, в принципі, вже можна забути.

Нерухомість? Давай, до побачення

На тлі такої кризи зараз на тимчасово окупованій території України різко зросла кількість пропозицій щодо продажу житла. Однак, більшість власників не знижують ціну, а намагаються витиснути максимум.

Наприклад, однокімнатну квартиру в Мелітополі площею 31,2 м² (кімната 16,7) хочуть продати за 3,3 млн рублів. Це трохи більше 1,6 млн гривень за курсом НБУ або близько 36 тис. доларів (до речі, за ці гроші можна знайти квартиру в Києві – звичайно, не в центрі, але все ж).

У 2021 році, ще до російської окупації, така квартира коштувала щонайбільше 17-18 тис. доларів, але згодом вартість житла в Мелітополі штучно злетіла через приїжджих росіян: військових, їхніх сімей тощо.

Буквально завмер ринок нерухомості в окупованому Маріуполі. За інформацією джерел OBOZ.UA, росіяни, які збиралися придбати житло на вторинному ринку для відпочинку біля моря або ж як інвестицію, різко скасовують угоди. І з кожним днем кількість скасувань зростає, чим дуже незадоволені як місцеві брокери, так і продавці житла.

А в Криму вже почалася хвиля "виходу" росіян – на жаль, не безпосередньо окупантів, а членів їхніх сімей і "просто" тих громадян РФ, хто ще до повномасштабного вторгнення вирішив обзавестися квартирою або будинком на курорті.

За словами співрозмовників OBOZ.UA в окупованому Криму, зараз саме росіяни почали виставляти житло на продаж. Причому, переважно на Південному березі півострова.

"Росіяни, які приїхали сюди кілька років тому, точно не розраховували на "велику війну" і не думали, що в Криму будуть такі "феєрверки". До того ж, і це, напевно, головне, що підштовхнуло до такого рішення – загроза залишитися "замкненими". Усі говорять про те, що фактично для виїзду залишився тільки Керченський (Кримський) міст. Але немає гарантії, що він залишиться цілим: може, його залишили на десерт? Загалом, з того, що я бачу, зараз до РФ почали повертатися сім'ї з дітьми: здоровий глузд хоча пізно, але все ж переміг. Не без допомоги ЗСУ", – сміється мешканка Ялти.

Щодо цін на квартири, то вони все ж таки кусаються. Наприклад, 1-кімнатні апартаменти в Лівадії (це селище міського типу у складі "Великої Ялти") площею 62 м² з панорамними вікнами, але голими стінами зараз пропонують за 13,4 млн рублів (за курсом НБУ, це 6,6 млн гривень або ж 147 тис. доларів. Причому стверджується, що "ціна знижена". А ремонт потягне щонайменше ще на 2 мільйони руб. (або майже мільйон грн).

Простеньку однокімнатну квартиру з радянським ремонтом у Ялті, площею 42 м² у п'ятиповерховому будинку 1988 року побудови, хочуть продати за 5,5 млн рублів (це трохи більше 2,7 млн гривень або 60,4 тис. доларів).

Як бачимо, прямого обвалу цін не спостерігається, ну а що буде далі – покаже час. Добрі дрони та "Фламінго" можуть допомогти росіянам, які поки що залишилися в Криму та на інших окупованих територіях України, схвалити правильне рішення. Як то кажуть – чємодан, вокзал, Росія. Поки це ще можливо.

P.S. Іще один важливий момент. Не варто забувати, що згідно з Женевською конвенцією країна-агресор (у даному випадку Росія) зобов'язана забезпечувати населення щонайменше продовольством і медикаментами. Але, як бачимо, навіть з цим на ТОТ вже є проблеми.