Росіяни викрали та розстріляли родину старости під Києвом: подробиці трагедії

Під Києвом у селі Мотижин російські окупанти викрали сім'ю старости населеного пункту. Після звільнення Мотижина тіла членів сім'ї знайшли закопаними в лісосмузі. Окупанти перед смертю їх катували.

Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Росіяни забрали батьків, потім сина

Село Мотижин розташоване за 45 км від Києва по Житомирській трасі. У перші дні війни сюди ще можна було дістатися, але потім міст висадили в повітря, а саму Житомирську трасу почали обстрілювати путінські війська. Трохи згодом тут з'явилися російські танки зі знаками V.

Сім'я старости Мотижина Ольги Сухенко вирішила, що покидати будинок та село не будуть, хоча така нагода в них була.

Ольга Петрівна, її чоловік Ігор Васильович та син Олександр до останнього допомагали своїм односельцям чим могли. "Ліки, продукти, все, що могли, вони роздавали мешканцям. Потроху, але кожному діставалося, вони нікого не обділяли", – згадує про них місцева мешканка Людмила.

Останній запис на сторінці Ольги Сухенко у Facebook від 27 лютого такий: "Шановні мешканці Мотижина. У нас у селі чужа наволоч. Будьте обережні, не виходьте з дому. Зберігайте спокій".

Як описує події Даша, дівчина сина Олександра, у перший день війни вони зібралися та приїхали в Мотижин до батьків Сашка, сподівалися, що там буде спокійно.

"Так і було до певного моменту, поки в село не зайшли російські танки зі знаком V. З цієї хвилини все змінилося. Ми прокидалися та засинали під звуки вибухів, нам повідомляли жахливі новини", – описує Даша.

Проте сім'я продовжувала допомагати жителям Мотижина. До 23 березня, поки в їхній будинок не зайшли російські військові. За словами дівчини, Олександр їх не злякався. Цього дня окупанти забрали батьків, а згодом прийшли й по сина.

Це були росіяни, збрід та бомжі

Як розповідає місцевий мешканець, який знав загиблих, сім'я зникла. Спочатку прийшли росіяни, обшукали, забрали машину "Тойоту". Потім повернулися та відвезли Ольгу Петрівну та Ігоря Васильовича. А потім забрали й Олександра.

"Вони про щось намагалися з ними домовитися. Але це така патріотична родина, що їх не зломити. Ніхто не знав, що з Сухенками, куди їх відвезли, але всі сподівалися, що вони живі, перебувають у полоні в орків", – каже знайомий.

Сім'ю Сухенків – маму та сина – знайшли вбитими у лісосмузі через десять днів, вже після звільнення Мотижина. Їхні тіла були закопані в братській могилі з іншими людьми. Перед смертю їх катували.

"Це були російські солдати. Ніякі не чеченці, а саме росіяни. Їх людьми не можна назвати – це якийсь збрід, бомжі. Вони принесли нашому селу дуже багато горя. Після них місцевих жителів практично не залишилося. Вони вбивали просто так. У перший день окупації вони поранили одного чоловіка. Допомогти йому приїхав лікар, так орки забрали обох. І вже через кілька днів їх знайшли мертвими. Тиждень тому зник дядько з другом, а недавно їх знайшли під Березиним мертвими. Вони були зв'язані, їх розстріляли", – продовжує чоловік.

У Мотижині багато днів на дорогах лежали тіла вбитих місцевих жителів, декого вже навіть неможливо впізнати.

Росіяни постійно брали в полон людей, мародерствували. "Потім вони на машині їхали й вивозили викрадені речі, але їх підбили – і вони згоріли разом із награбованим", – розповідає чоловік.

Жителі намагалися виїхати із села, але росіяни розстрілювали колони машин, вони не шкодували нікого – ні старих, ні дітей. Одиницям вдавалося вирватися та залишитися живим. Таке враження, що російські загарбники мали наказ знищувати мирних людей.

Нам потрібна ваша підтримка – допоможіть OBOZREVATEL благодійним внеском. Читайте лише перевірену інформацію у нас у Telegram-каналі. Не ведіться на фейки!