Відео дня
Що входить до складу ВПК Південної Кореї та що може знадобитися Україні в боротьбі з російськими окупантами
Відправлення північнокорейських військових до Росії вносить серйозні корективи у розстановку сил на українському театрі бойових дій – і не лише у проєкції підтримки двох тоталітарних режимів один одного. У такій ситуації Південна Корея не може залишитися осторонь і просто змушена активніше проявити себе у межах протистояння Києва та Москви. Але чи має вона для цього потенціал? Розберемося докладніше у цьому матеріалі.
У червні поточного року у статті для OBOZ.UA я розглядав варіанти озброєнь за рамками гуманітарної допомоги, якими Південна Корея може допомогти нашій країні.
Це такі основні категорії, як:
Танки
У цій категорії я зазначав, що Південна Корея має на озброєнні не лише широку номенклатуру танків К1/K1E1/K1A1/K1A2/К2 (базою для яких стали американські M1A1 Abrams, а їх південнокорейці у версіях К2 зробили для власних потреб навіть ефективнішими), а й радянські зразки Т-80У, дуже добре знайомі танковим підрозділам Сил оборони України.
ББМ
У цій категорії Південна Корея має не лише бойові машини К200/А1, К21, М113, із яких щонайменше 400 одиниць на зберіганні, а й БМП-3М та БМП-3Ф радянсько-російської номенклатури.
Ствольна та реактивна артилерія
Південнокорейська армія одна з основних операторів 155-мм САУ K55/К55А1, яка є корейською модернізацією М109, К9 Thunder, і навіть 105-мм САУ К105А1.
Крім того, армія ПК є одним з найбільших у світі операторів мінометів калібрів 120-мм, 107-мм, 81-мм і 60-мм.
У питаннях реактивної артилерії найцікавішим представником є РСЗВ К239, що застосовує боєприпаси калібру 130-мм, 239-мм та 227-мм ATACMS за аналогією із M270.
ОТРК
У питаннях оперативно-тактичних комплексів ПК є оператором ракет Hyunmoo-1/2/3 у модифікаціях A/B/C/D із дальністю ураження цілей 180-250, 500 та 800 км.
ППО
На озброєнні Південної Кореї перебуває низка комплексів малого, середнього та великого радіуса дії, що повністю дозволяє країні сформувати ешелоновану систему протидії повітряним загрозам.
Південна Корея, на відміну від Північної, розвивала свій військово-промисловий комплекс не в умовах ізоляції, а маючи доступ до технологій світового рівня, тому продукція цієї країни на покоління й навіть два попереду продукції ВПК КНДР. Але головне питання в іншому: а чи є у ПК це виробництво і що воно являє собою, які охоплює галузі, які можуть зацікавити Україну і які були б нам корисні?
Що ж, після невеликого вступу та нагадування про військову продукцію ПК слід поговорити і про можливості її ВПК.
Військово-промисловий комплекс Південної Кореї
Танки
Думаю, всіх насамперед цікавить питання танків, хоча я не став би його виносити до головних категорій. Але оскільки у червневому матеріалі починав саме з них, то ними й продовжу в межах глибшого розгляду ВПК ПК.
Заздалегідь зазначу, що Південна Корея належить до країн, які можуть практично в будь-якій категорії дозволити собі проведення всебічних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР).
У питаннях створення основних бойових танків у 1985 році до них приступило підприємство Hyundai Rotem, на потужностях якого і був створений південнокорейський варіант M1A1 Abrams – К1А1, який у подальшому розвитку за низкою характеристик навіть перевершив американську платформу.
З 2017 року ОБТ К2 отримав свою власну силову установку – дизельний двигун потужністю 1500 к.с., створений на базі MTU-890. Для розуміння: найскладніша частина у створенні танка – це моторно-трансмісійне відділення.
У питаннях МТО Південна Корея вже давно самостійна, що багато свідчить про рівень розвитку військово-промислового комплексу загалом.
ББМ
У питаннях бойових броньованих машин одним із передових підприємств є Hanwha Defense Systems, де і здійснюється виробництво ББМ К-21, К-200 різних модифікацій і не тільки, але про решту дещо пізніше.
Крім цього підприємства у створенні бронетехніки в ПК беруть участь компанії LS Mtron, "Пхьонхва індастріал" та "Тонсун електрик машин".
Саме ці компанії відповідальні за створення одних із найкращих у світі шасі для ББМ та всеосяжного їхнього забезпечення на рівні внутрішнього, замкнутого циклу виробництва запчастин.
Ствольна та реактивна артилерія
Найцікавіше і найімовірніше те, що ми можемо очікувати від Південної Кореї в межах підтримки, – це артилерійські боєприпаси. ПК входить до найбільших виробників артилерійських боєприпасів калібрів 105-мм і 155-мм. Зрозуміло, йдеться не лише про боєприпаси, а й про відповідні калібри артилерії – як буксованої, так і самохідної.
Виробництвом боєприпасів цих калібрів займається Hyundai Wia. Причому ця компанія – справжній артилерійський монополіст, зайнятий також у виробництві танкових знарядь 120-мм, мінометів (що для нас може бути вкрай важливим) калібру 120-мм, 107-мм, 81-мм, 60-мм, гармат 106-мм і 90-мм та іншої артилерійської продукції.
Уже знайома нам компанія Hanwha Defense Systems зайнята в серійному виробництві РСЗВ, а також самохідних мінометних установок (САМУ) калібру 81-мм. Але головне те, що це найбільший виробник 60-мм, 81-мм та 120-мм мін та реактивних снарядів калібрів 130 та 70-мм, а також інших типів боєприпасів. Для України компонента мін для мінометів набуває дедалі більшої актуальності, не меншої, ніж гаубиці та САУ, особливо на тлі зростаючого пріоритету РОВ на застосуванні піхотної компоненти.
Щодо виробництва снарядів 105 і 155-мм, то в цій галузі зайняте підприємство "Сам'ян кемікл", яке так само бере участь у виробництві 60-мм та 81-мм мін та інших боєприпасів.
Цікаву продукцію виготовляє компанія "Пунсан", у номенклатурі якої боєприпаси калібру 203-мм. Чому я звернув увагу на цей боєприпас? Тому що це калібр рідкісної на озброєнні СОУ – 2С7 "Піон". Нагадаю, що 203-мм відповідає американській системі М110, яка перебуває на зберіганні армії США в енній кількості й в Україну поки що не постачається.
Також у ПК налагоджено серійне виробництво стволів для артилерії калібрів 105 та 155-мм та стволів для ББМ калібрів 20 та 40-мм. Лідером у виробництві цієї продукції у Південній Кореї є SNT Dynamics.
ОТРК і не тільки
Лідером у галузі виробництва ракетної техніки та озброєння є компанія LIG Nex1. Саме ця компанія розробила, випробувала та серійно виробляє згадані вище ракети Hyunmoo-1/2/3 у модифікаціях A/B/C/D. Але окрім цих балістичних ракет, компанія виготовляє крилаті дозвукові, протикорабельні ракети, ПЗРК Chiron, здатні уражати цілі на відстані до 7 км зі швидкістю 2,3 Маха, та ПТРК Raybolt, який заявляється як конкурент FGM-148 Javelin, хоч і створений на базі TOW.
Висновки
Військово-промисловий комплекс Південної Кореї дозволяє країні самостійно забезпечувати потреби власної армії – як у виробництві техніки широкої номенклатури, так і боєприпасів. При цьому практично всі типи техніки та БК виведені на рівень серійного виробництва та не є штучними, дрібносерійними виробами.
На відміну від північнокорейської продукції, у ПК дотримуються основні технічні та технологічні вимоги до якості, а також впроваджуються новітні розробки та технології, які значно підвищують показники ТТХ.
Україна може бути зацікавлена у найширшій номенклатурі виробів Південнокорейського ВПК, що стосуються не лише безпосередньо техніки, а й боєприпасів, а також високотехнологічного обладнання або рішень у сферах, важливих у питаннях протидії російським окупантам. Серед таких областей, окрім вищезгаданих у статті, є категорії РЕБ, зв'язок тощо.
Військово-технічна співпраця України та Південної Кореї значною мірою може розширити можливості українського ВПК, а також значно підвищити обороноздатність країни. Але, як ми розуміємо, остаточне рішення, звичайно, за Сеулом.
Матеріал опубліковано в межах спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".